Рішення

від 14.11.2023 по справі 151/401/23

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/401/23

Провадження №2/151/121/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2023 року смт. Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Моцного В.С.

за участю:

секретаря судових засідань Добровольської М.С.

представника позивача - адвоката Дем`янова Ю.М.

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачки - адвоката Страшка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дем`яновЮ.М.звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, мотивуючи позов тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 22.10.2010 року по 05 грудня 2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 05.12.2019 року розірвано Чечельницьким районним судом. Від спільного шлюбу у подружжя є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає на даний час разом із матір`ю ОСОБА_1 . Відповідно до рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 22.04.2020 року за позовом ОСОБА_1 із ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.02.2020 року до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_5 наразі мобілізований до лав ЗСУ та з 26.02.2022 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Після винесення судом рішення та визначення первісного розміру аліментів в позивача змінилися обставини, які впливають на розмір сплати аліментів, оскільки він, як мобілізований військовослужбовець, перебуває в зоні активних бойових дій, змушений додатково витрачати кошти на амуніцію, інший додатковий одяг, що вартує досить значних коштів. Також, разом з побратимами по службі постійно витрачають власні кошти на ремонт автомобілів, які життєво необхідні на передовій лінії фронту. Крім того, під час проходження військової служби ним були отримані численні травми та контузії, які потребують в подальшому дороговартісного лікування та реабілітації, що підтверджується випискою із картки амбулаторного хворого, а також довідкою КНП "Центр первинної медичної допомоги Хмельницького району" від 03.07.2023. Зокрема, ОСОБА_3 встановлено діагноз гіпертонічної хвороби 2-3 ступеня, ризик 4 (кризовий перебіг). Астеновегетативний синдром (стан стійкої неадекватної втоми при повсякденній активності, що супроводжується зниженням енергії, необхідної для забезпечення нормальної життєдіяльності). Астеновегетативний синдром характеризується повільним розвитком і має згладжену симптоматику: зниження пам`ятної активності, зниження уважності, швидка стомлюваність, розлад сну, головні болі, пітливість, ознаки тахікардії. При відсутності лікування виникає шум у вухах, порушується сечовипускання і статева функція, з`являються панічні атаки. Хворого починає дратувати шум, гучні звуки, яскраве світло, присутня постійна тривожність. Крім цього, патологія може проявлятися порушеннями травної та серцево судинної системи, ендокринною дисфункцією. Також ОСОБА_3 , за кошти зароблені ним за кордоном, перебуваючи у шлюбі придбав житловий будинок загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , де після розлучення і по даний час зареєстрована та проживає відповідачка та їх малолітня донька. Іншого нерухомого майна для проживання у власності, а після розлучення і фактичного доступу до будинку у позивача немає. Таким чином, частина отриманого позивачем заробітку необхідна щоб придбати житло для проживання, тому вважає, що розмір стягуваних аліментів порушує принцип рівності прав батьків на утримання дітей та свідчить про витрачання аліментів не на потреби дитини,тому просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються відповідно до вказаного рішення суду з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 7000 гривень, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Дем`янов Ю.М. який діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 03 липня 2023 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, зазначив, що матеріальне становище позивача змінилося внаслідок того, що лікувальні та реабілітаційні заходи, які необхідні йому після отриманих поранень є дороговартісними та довготривалими, значна частина коштів витрачається на забезпечення потреб на фронті, а тому, при сплаті 1/4 від свого заробітку за аліментними зобов`язаннями, він не зможе оплатити свою повноцінну реабілітацію та лікування, крім того йому необхідні кошти для придбання (оренди) житла для проживання, так як після розлучення фактичного доступу до житла немає. За шість місяців з листопада по квітень 2023 року відповідачем сплачено на утримання дитини аліменти в розмірі 161 847 гривень, що значно перевищує реальні потреби дитини та витрати на неї. Станом на дату подання позову ОСОБА_3 сплачено аліменти на утримання доньки, сума яких перевищує понад 200 000 гривень. Позовні вимоги просить задовільнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Страшок О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважаючи їх безпідставними, вказуючи на те, що зміни у позивача відбулись в кращу сторону, його фінансовий стан значно покращився. Крім того, ч. 1 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За змістом ч. 3 цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Таким чином, саме одержувач аліментів наділений правом на звернення до суду із вимогою про зміну способу аліментів. При цьому положення ч. 3 ст. 181 СК України не пов`язують право особи, яка звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з обов`язком надання доказів про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки таке право одержувачу аліментів гарантовано ч. 3 ст. 181 СК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку у відмові позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2010 року, який рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року було розірвано. Дане рішення набрало законної сили 06.02.2020 року.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області 19 вересня 2012 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьком є ОСОБА_3 .

Як вбачається із довідки виданої КНП "Центр первинної медичної допомоги Хмельницького району" від 03.07.2023 року ОСОБА_3 під час проходження військової служби отримав численні травми та контузії, які потребують в подальшому дороговартісного лікування та реабілітації.

Згідно довідки виданої за підписом командира військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 з 26.02.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі.

Як вбачається з довідки про доходи від 31.05.2023 року за № 443 ОСОБА_3 за період з 01 серпня 2022 року по 30 квітня 2023 року отримує заробітну плату, з якої утримується сума тільки на виплату аліментів.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Частиною першою ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього. Також судом звертається увага, що під час розгляду позову про зменшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з`ясовує наявність обставин, які дають підстави для зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з даним позовом про зміну розміру аліментів, позивач обґрунтував його тим, що матеріальне становище його змінилося внаслідок того, що лікувальні та реабілітаційні заходи, які необхідні йому після отриманих поранень, є дороговартісними та довготривалими, значна частина коштів витрачається на забезпечення потреб на фронті. Разом з тим, в даному випадку необхідно відзначити, що для застосування положень ст. 192 СК України має значення не саме по собі формальне (номінальне) зменшення рівня доходу платника аліментів, а таке погіршення його майнового стану, яке не дозволяє останньому сплачувати аліменти в повному обсязі та одночасно забезпечувати собі належний рівень та умови життя, що, в свою чергу, зумовлює необхідність встановлення і доведення перед судом рівня видатків платника аліментів та оцінку їх у порівнянні з доходами. Тягар з доведення перед судом рівня своїх доходів та видатків, їх співвідношення, яке свідчить про незадовільний майновий стан платника аліментів, за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства процесуальний закон покладає на позивача, чого останнім, як вбачається із вищевикладеного, здійснено не було.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, адвокат Дем`янов Ю.М. фактично просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, з частки від його доходу на тверду грошову суму. Проте, така вимога суперечить вимогам ч. 3 ст. 181 СК України, яка є імперативною щодо того, що ініціатором зміни способу стягнення аліментів виступають батьки дитини або інші законні представники, з ким проживає дитина.

Враховуючи наведе, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 16 листопада 2023 року.

Суддя Валерій МОЦНИЙ