Рішення

від 15.11.2023 по справі 484/4236/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/13/23

Справа № 484/4236/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2023 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання Туркалової І.В.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Полтавська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Полтавська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно. За життя, а саме 25.08.2009 ОСОБА_3 склала заповіт за умовами якого, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого не складалось, і взагалі все те, на що вона б мала право за законом на день смерті, заповіла їй. Даний заповіт було посвідчено секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П. та зареєстровано в реєстрі за № 34. В подальшому, маючи намір прийняти спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , вона звернулася із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус їй повідомив, що 18.03.2011 ОСОБА_3 склала інший заповіт, посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 10, за умовами якого, належну їй за законом частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області заповіла синові ОСОБА_2 . Аналізуючи рукописний текст даного заповіту, виконаний від імені ОСОБА_3 «Заповіт прочитано мною вголос о 16 год. 05 хв., його зміст та умови відповідають моїм дійсним намірам. ОСОБА_3 », вона дійшла висновку про те, що він виконаний не спадкодавицею ОСОБА_3 , а іншою, невідомою особою. У зв`язку з викладеним позивачка просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Окольчишина І.М., підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог жодних пояснень не надав, при вирішення даного спору покладався на розсуд суду.

Представник Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П. в судовому засіданні пояснила, що оспорюваний заповіт, від 18.03.2011, було посвідчено у Полтавській сільській раді, проте на прохання відповідача ОСОБА_2 даний заповіт було підписано спадкодавицею ОСОБА_3 вдома у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вона допомагала ОСОБА_3 підписати заповіт, оскільки остання не могла самостійно писати. Однак, зміст заповіту повністю відповідає волі заповідача.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ново-Андріївка Первомайського району Миколаївської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (а.с.6).

За життя, а саме 25.08.2009 ОСОБА_3 склала заповіт, за умовами якого, на випадок своєї смерті, усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона буде мати право за законом на день своєї смерті, заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт було посвідчено секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., зареєстровано в реєстру за № 34 (а.с.7).

З метою оформлення спадкових прав, ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса Колесніченко Л.І. (а.с.48).

Проте нотаріус їй повідомив, що 18.03.2011 ОСОБА_3 склала інший заповіт, посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 10, за умовами якого, на випадок своєї смерті, належну їй за законом частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вона заповіла синові ОСОБА_2 (а.с.53 зворотній бік).

Відповідно до статей1233,1234 ЦК України,заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями1247,1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертоїстатті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1254 ЦК України,заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить; кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Статтею 1257 ЦК Українизаповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

За приписами ч. 2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

У пунктах 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам роз`яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи; відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановленістаттею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 202ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК Українивизначено такі вимоги: зміст правочину не може суперечити цьомуЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заповіт, як односторонній правочин, має відповідати загальним правиламЦК Українищодо недійсності правочинів.

Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).

Згідно з вимогами ч. 3ст. 203 ЦК України,волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тобто, за своєю правовою природою відсутність волевиявлення учасника правочину є самостійною підставою для визнання його недійсним, при цьому правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 229 - 235 ЦК України.

Згідно ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд, не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).

Згідно висновку експерта № 23-4061від 09.08.2023, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено зокрема, що підпис від імені ОСОБА_3 у вигляді запису «Бабенко», розміщений в графі «ПІДПИС» у наданому на експертизу заповіті від 18.03.2011, посвідченому секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П. та зареєстрованому в реєстрі за № 10 (матеріали справи, на обкладинці якої є рукописні записи: «Полтавська сільська рада та її виконавчий комітет Документи нотаріальних дій (заповіти) 10 березня 16 листопада 2011 року На 35 аркушах збер.75 років», арк.с. 13), виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Цей підпис виконано з намаганням наслідування почерку (підписам) ОСОБА_3 (а.с.97-115).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з аналізу наведених норм права, з урахуванням висновку експертизи, суд дійшов висновку, що заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений 18.03.2011 секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 10, має бути визнаний недійсним, оскільки він не був підписанийспадкодавицею ОСОБА_3 ,що свідчить про відсутність її волевиявлення.

Відповідно до ч. 1ст. 236 ЦК України,правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За наведеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим, доведеним і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору, в сумі 840,80 грн. та витрат за проведення експертизи, в сумі 6425,08 грн., слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-Полтавська сільськарада Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті,про визнаннязаповіту недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, складений 18.03.2011 від імені ОСОБА_3 , посвідчений 18.03.2011 секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., зареєстрований в реєсті за № 10.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору, в сумі 840,80 грн. та витрат за проведення експертизи, в сумі 6425,08 грн., а всього стягнути 7265 (сім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн. 88 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.11.2023.

Відомості про сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 20905387, вул. Шевченка, 2, с. Полтавка, Первомайський район, Миколаївська область, 55264.

С У Д Д Я: І.А.ШИКЕРЯ