Рішення

від 15.11.2023 по справі 747/596/23

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/596/23

Провадження № 2/747/154/23

РІШЕННЯ

іменем України

15.11.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права на майно члена фермерського господарства в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову зазначає, що за період життя її батько ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 створив та зареєстрував СФГ « ОСОБА_5 », яке розташоване в с Новопетровське, та діяло на підставі статуту СФГ. Засновником фермерського господарства був тільки батько позивача ОСОБА_5 . Мета діяльності СФГ вирощування зернових та технічних культур на земельній ділянці площею 50, 0258 га, кадастровий номер 7425382800060010906, яка знаходиться на території Поповичківського старостинського округу Талалаївської селищної ради. Статутом СФГ передбачено, що членами СФГ є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які за своїм статусом були працівниками СФГ без відповідної частки в майні. У встановлений термін позивач звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає. Для оформлення спадщини позивачем були надані нотаріусу всі наявні у неї правовстановлюючі документи спадкодавця. Позивач в повному обсязі успадкувала майно після смерті батька, окрім спадкування майнових прав засновника фермерського господарства « ОСОБА_5 », оскільки нотаріусом відмовлено у цьому. Як підстава відмови вказано, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, єдиним засновником (учасником) даного господарства є спадкодавець ОСОБА_5 , інші члени відсутні. Таким чином положення Статуту селянського (фермерського) господарства та відомості з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не узгоджуються, отже нотаріус не може встановити частку спадкодавця ОСОБА_5 . Крім того, статутний капітал СФГ не сформований як відповідно до статутних документів, так і до відомостей Єдиного державного реєстру. Тобто майно господарства належить СФГ на праві власності, а не спадкодавцю через невпорядкованість установчих документів на належність цілісного майнового комплексу СФГ « ОСОБА_5 » спадкодавцю.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_5 » в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 05 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 15 листопада 2023 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явились, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Крім того, розглянувши визнання відповідачами позову ОСОБА_1 суд приходить до наступного висновку.

Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому судовому засіданні рішенні у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Поскільки визнання відповідачами позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, поскільки позивач являється єдиним спадкоємцем за законом, тому суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачами та про винесення рішення по суті справи у підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку. Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 69 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.02.1988 року ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_5 , в графі «Мати» - ОСОБА_2 (російською мовою) (а.с.11). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СФГ « ОСОБА_5 » розмір статутного капіталу СФГ 0 грн, дата державної реєстрації 25.03.1993 р (а.с.21-24). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 березня 2023 року, винесену приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Новаком О.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові активи та статутний (складений) капітал селянського (фермерського) господарства «Соляник О.Ю.», так як статутний (складений) капітал СФГ «Соляник О.Ю.» не сформований як відповідно до статутних документів, так і відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Майно господарства належить господарству на праві власності. Таким чином належне селянському (фермерському господарству майно не належить спадкодавцю та не є предметом спадкування (а.с. 30-30зв). Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , після смерті якого заведена спадкова справа, що підтверджується копією витягу із Спадкового реєстру (а.с. 16) Згідно Статутом СФГ передбачено, що членами СФГ є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які за своїм статусом були працівниками СФГ без відповідної частки в майні. Також Статутом СФГ передбачено, що у разі смерті голови СФГ, всі його права та обов`язки передаються одному з членів господарства (а.с.25-29).

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо права власності та спадкування. З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Відповідно до положень ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса і оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Нормами ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом. Відповідно до норм ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Згідно статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Пунктом 4 статті 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. За положеннями статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. За таких обставин, суд приходить до висновку, що право власності безпосередньо на фермерське господарство не може бути предметом спадкування, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється смертю засновника, водночас предметом спадкування є право засновника такого господарства.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що до позивача ОСОБА_1 , як до єдиного спадкоємця за законом першої черги, мають перейти права засновника СФГ «Соляник О.Ю.». При цьому суд враховує позицію ВП ВС, висловлену в постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, ВС КЦС, висловлену в постанові від 03.02.2021 у справі № 200/10400/18, за якими у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, тому визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька майнових прав члена СФГ « ОСОБА_5 » є ефективним способом захисту її прав як спадкоємця засновника, оскільки позивач позбавлена можливості провести загальні збори членів для вирішення таких питань діяльності господарства, як включення нових членів, зміни місцезнаходження, викладення Статуту в новій редакції та інших питань, прийняття рішень по яким відноситься до виключної компетенції загальних зборів. Тому суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16, 1216, 1218, 1219, 1261 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13,19,81,82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права на майно члена фермерського господарства в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) право на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Соляник Олександр Юрійович» (ЄДРПОУ 22820590) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко