Постанова

від 13.11.2023 по справі 440/5730/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 р. Справа № 440/5730/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Ваш Доктор", Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. (ухвалене суддею Супрну Є.Б.) по справі № 440/5730/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Ваш Доктор"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Ваш Доктор" (в подальшому ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.04.2023 р. № 55 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 07.04.2023 р. № 55 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в частині висновку про порушення ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор" вимог частини сьомої статті 21 Закону України "Про рекламу"; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. в частині відмови стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. та прийняти в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 3000 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про рекламу», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову залишити без змін.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби при огляді реклами, що розміщена на офіційному сайті ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор" (код ЄДРПОУ 38560589, м. Кременчук, вул. Мазепи, 6) за посиланням https://vash-doctor.com.ua виявлено факт розміщення з порушенням законодавства про рекламу, регламентованого ст. 21 Закону України "Про рекламу", а саме: ч. 4, відповідно до якої реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 % площі (тривалості) всієї реклами; ч. 7, відповідно до якої у рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

За результатами проведення перевірки, відповідачем складено протокол № 51 про порушення законодавства про рекламу від 27.03.2023 р., на підставі якого начальник ГУ Держпродспоживслужби прийнято рішення № 52 від 27.03.2023 р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

28.03.2023 р. сформовано вимогу № Вих-01-27/07.1/1286 від 28.03.2023 р. щодо усунення вищевказаних порушень Закону України "Про рекламу" до 04.04.2023 з наданням відповідних письмових підтверджень з фотофіксацією. Одночасно повідомила про розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу 07.04.2023 р. о 10:00 год.

Відповідно до протоколу № 59 засідання у справі про порушення законодавства про рекламу від 07.04.2023 р., комісія Головного управління Держпродспоживслужби за наслідками вивчення пояснень Товариства дійшла висновку про необхідність застосування штрафу.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 07.04.2023 р. № 59, яким встановлено порушення ч.ч. 4, 7 ст. 21 Закону України "Про рекламу" відповідачем винесено рішення № 55, яким на позивача накладено штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 5083 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в частині висновку про порушення ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор" ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відмовляючи позивачу у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., які понесені позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано під час розгляду справи у суді першої інстанції договору № 16-23 від 02.05.2023 р. та засвідченої належним чином копії платіжного документу та рахунку на оплату.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (в подальшому Закон № 270/96-ВР).

Згідно із ст. 1 Закону № 270/96-ВР, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно до ст. 7 Закону № 270/96-ВР, основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Частиною 1 статті 26 Закону № 270/96-ВР, зокрема встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону № 270/96-ВР, реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об`єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Згідно із ч. 7 ст. 21 Закону № 270/96-ВР, у рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).

Згідно із ч. 11 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Судовим розглядом встановлено, що ні в протоколі, ні в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано обставини порушення позивачем вимог ч. 7 ст. 21 Закону № 270/96-ВР

Факт наявності на сторінках сайту фотозображень лікарів з розшифровкою їх імен та спеціалізації ще не підтверджує їх участь у рекламі, а лише містить перелік лікарів ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор".

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в частині висновку про порушення ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор" ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді першої інстанції, подано копії: ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "ЛДЦ "Ваш Доктор" на підставі договору про надання правової допомоги №16-23 від 02.05.2023 р., укладеного між адвокатом Фєдосєєва Д.О. та незасвідчену копію платіжної інструкції № 1039 від 02.05.2023 р., в якій відображено факт сплати Товариством на користь адвоката Фєдосєєва Д.О. 3000 грн. за договором № 16-23 від 02.05.2023 р., згідно з рахунком №б/н від 02.05.2023 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем договір № 16-23 від 02.05.2023 р. під час розгляду справи у суді першої інстанції не надано.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами витрати з оплати правової допомоги.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Ваш Доктор", Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 р. по справі № 440/5730/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич