Постанова

від 13.11.2023 по справі 640/20087/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20087/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Епель О.В., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Діамант" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року позивач - ТОВ "Ніко Діамант" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, яким просив визнати протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення від 19 липня 2019 року №0072615105 в частині накладення стягнення в розмірі 116 433,34 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи.

Апелянт звернув увагу суду на ту обставинними, що згідно з квитанціями про реєстрацію податкових накладних, оскаржувані податкові накладні №351 та №352 дата складання яких 01 квітня 2019 року (з граничною датою реєстрації 30 квітня 2019 року) фактично зареєстровані 14 травня 2019 року, що не заперечується позивачем.

Додатково зазначив, що доводи позивача щодо коригування податкових накладних від 04 квітня 2019 року №72 та №73 розрахунками коригування від 13 травня 2019 року №349 та №350 не спростовують факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних №351 та №352, які були предметом перевірки.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки податкові накладні від 01 квітня 2019 року №351 та №352 складені з урахуванням розрахунків коригування та повністю дублюють кількісні та вартісні показники податкових накладних від 04 квітня 2019 року №72 та №73 та містять ідентичні суми щодо обсягів постачання та суми ПДВ.

Також наголосив, що реєстрація податкових накладних від 01 квітня 2019 року №351 та №352 не є порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних, а є фактом виправлення позивачем помилки, допущеної в раніше виписаних та вчасно зареєстрованих податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Діамант" (код ЄДРПОУ 40103559) з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 12 червня 2019 року №1804/10-36-51/40103559, яким встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

від 01 квітня 2019 року №352 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 14 днів;

від 01 квітня 2019 року №351 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 14 днів;

від 07 березня 2019 року №433 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 10 днів;

від 07 березня 2019 року №432 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 10 днів;

від 05 березня 2019 року №431 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 10 днів;

від 11 березня 2019 року №434 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 10 днів;

від 02 січня 2019 року №217 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 32 дні;

від 31 січня 2019 року №219 - порушення граничного терміну реєстрації накладної 17 днів.

Не погоджуючись з актом перевірки від 12 червня 2019 року №1804/10-36-51/40103559 позивачем подано заперечення від 09 липня 2019 року №958Д9719.

Головне управління ДФС у Київській області листом від 18 липня 2019 року №25142/10/10-36-12-01-18 залишено заперечення без задоволення, а висновки акту камеральної перевірки від 12 червня 2019 року №1804/10-36-51/40103559 без змін.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2019 року №0072615105, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 116 804, 14 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 30 вересня 2019 року №3907/6/99-00-08-05-05 ТОВ "Ніко Діамант" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 19 липня 2019 року №0072615105 без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в частині накладення штрафу в розмірі 116 433,34 грн. позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкові накладні №351 та №352 подані позивачем вперше на реєстрацію вчасно, а саме 24 квітня 2019 року, водночас подання розрахунку коригування обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилка в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України встановлено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок заповнення податкової накладної та коригування сум податкових зобов`язань, а також виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних зі змінами компенсації вартості товарів/послуг згідно до статті 192 Податкового кодексу України встановлені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок №1307).

Пунктом 21 Порядку №1307 визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Аналізуючи вказані норми податкового законодавства, можна дійти висновку, що допущені помилки у податкових накладних здійснюються платниками податку шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних, які підлягають реєстрації у ЄРПН у вищенаведеному порядку, проте вказаними нормами встановлено, що не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Юридичні факти, з якими пов`язаний обов`язок складання податкової накладної, встановлені, зокрема, п. 187.1 ст. 187 ПК України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Ці юридичні факти не можуть підтверджуватися будь-якими документами, вони можуть бути доведеними лише належними допустимими доказами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу 24 квітня 2019 року ТОВ "Ніко Діамант" подано на реєстрацію податкові накладні від 04 квітня 2019 року №72 та №73 проте 12 травня 2019 року ТОВ "Спец-Ком-Сервіс" звернулось до позивача зі скаргою про виправлення помилки в даті виписки податкових накладних №72 та №73 у зв`язку з чим останнім виявлено помилку в даті складення податкових накладних та 13 травня 2019 року зареєстровано розрахунки коригування №349 та №350 до податкових накладних від 04 квітня 2019 року №72 та №73 із зазначенням числових показників зі знаком "-". Крім того товариством виписано податкові накладні №351 та №352 із зазначенням дати їх складення 01 квітня 2019 року, які повністю дублюють кількісні та вартісні показники податкових накладних від 04 квітня 2019 року №72 та №73 та ідентичні суми обсягів постачання та суми ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постанові від 26 червня 2018 року по справі №805/4998/16-а дійшов висновку про те, що податкові накладні №351 та №352 подані позивачем вперше на реєстрацію вчасно, а саме 24 квітня 2019 року, водночас подання розрахунку коригування обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на кількісні та вартісні показники.

Верховний Суд в постанові від 26 червня 2018 року по справі №805/4998/16-а дійшов висновку про те, що оскільки вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, то платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах адміністративної справи відсутні податкові накладні від 04 квітня 2019 року №72 та №73, розрахунки коригування від 13 травня 2019 року №349 та №350 з квитанціями про їх реєстрацію, а також скарга ТОВ "Спец-Ком-Сервіс".

Згідно з квитанціями по реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01 квітня 2019 року №351 та №352 зареєстровані 14 травня 2019 року.

Отже оскільки позивачем не надано до суду доказів того, що податкові накладні від 01 квітня 2019 року №351 та №352 складені з метою виправлення помилки в даті податкових накладних №72 та №73 та є ідентичними з ними, колегія суддів позбавлена можливості надання оцінки зазначеним обставинами, а тому висновки суду першої інстанції про подання на реєстрацію податкових накладних №351 та №352 вперше 24 квітня 2019 року є помилковими та не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржувані податкові накладні №351 та №352 дата складання яких 01 квітня 2019 року (з граничною датою реєстрації 30 квітня 2019 року) фактично зареєстровані 14 травня 2019 року, що підтверджується квитанціями по реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 81-82).

За таких обставин, подані товариством спірні накладні 14 травня 2019 року по господарським операціям за квітень 2019 року є такими, що зареєстровані з порушенням граничного строку реєстрації податкових накладених, а тому податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2019 року №0072615105 в частині накладення стягнення в розмірі 116 433,34 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Діамант" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді О.В. Епель

Є.В. Чаку