Постанова

від 13.11.2023 по справі 580/5172/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5172/23 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюк В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області №31-02/VIII від 23.05.2023 «Про результати службової перевірки діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старости Хутірського старостинського округу №2 з 23.05.2023;

- стягнути з виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.05.2023 по день винесення судового рішення про поновлення на роботі у відповідній сумі, з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 900,95 грн;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Хутірського старостинського округу №2 з 23.05.2023 у відповідності до ст. 235 КЗпП України та п. 3 ч. 1 ст. 271 КАС України;

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідачів було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.12.2020 №03-05/VIII ОСОБА_1 призначено на посаду старости Хутірського старостинського округу №2. Указані обставини підтверджуються відповідним записом №22 у трудовій книжці позивача та учасниками справи не заперечуються.

Рішенням Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 28.04.2023 №30-02/VIII «Про службову перевірку діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 » у зв`язку з повідомленням про підозру старості Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України (кримінальне провадження №12023250000000051), з метою недопущення дискредитації Червонослобідської сільської ради та її виконавчого комітету, враховуючи рекомендації постійної комісії сільської ради з питань економічного розвитку, інвестиційної політики, дерегуляції, бюджету, фінансів, тарифів, регуляторної політики, регламенту, прав людини, депутатської етики, дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією, керуючись ст. ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено, зокрема, утворити тимчасову комісію, провести вибіркову перевірку діяльності старости щодо додержання законодавства України за необмежений період. Цим рішенням затверджено також склад комісії, строк проведення перевірки.

За результатами службової перевірки діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 складено акт від 08.05.2023, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 3.2, 5.1 Положення про старост Червонослобідської сільської ради, затвердженого рішенням Червонослобідської сільської ради від 10.12.2020 №1-06/VIII (далі - Положення про старост), ч. ч. 5, 6 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», а також Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158.

За наслідками розгляду вказаного акта службової перевірки, керуючись п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Червонослобідська сільська рада 23.05.2023 прийняла рішення №31-02/VIII, яким вирішила взяти до відома та врахувати інформацію, зазначену в акті службової перевірки (п. 1), достроково припинити повноваження старости Хутірського старостинського округу №2 Сліпченка Ю.П. (п. 2), звільнити ОСОБА_1 з посади старости Хутірського старостинського округу №2 у зв`язку з достроковим припиненням повноважень з дня прийняття рішення (п. 3), виключити ОСОБА_1 із складу виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради (п. 4).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону.

Отже, виключно місцева рада наділена компетенцією на пленарних засіданнях вирішувати питання про звільнення старости з посади відповідно до закону.

Статтею 54-1 указаного Закону регламентовано правовий статус старости.

Так, за приписами цієї статті староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (ч. 2).

Порядок організації роботи старости визначається цим Законом та іншими законами України, а також Положенням про старосту (ч. 3).

Староста: 1) уповноважений сільською, селищною, міською радою, яка його затвердила, діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; 2) бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій з правом дорадчого голосу. Бере участь у засіданнях виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради; 3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу; 4) сприяє жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також у поданні відповідних документів до зазначених органів. За рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради надає адміністративні послуги та/або виконує окремі завдання адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі утворення такого центру); 5) бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням; 6) бере участь у підготовці пропозицій до проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу; 7) вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб; 8) бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу; 9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об`єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу; 10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного старостинського округу та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про результати такого контролю; 11) отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень; 12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному старостинському окрузі; 13) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України (ч. 5).

При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним сільській, селищній, міській раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед такою радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Інформація про відповідну зустріч, а також письмовий звіт старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення відповідної зустрічі. Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту (ч. 6).

У затвердженому рішенням Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 10.12.2020 №1-06/VII Положенні про старост Червонослобідської сільської ради (п. 3.1) визначені повноваження старости, які кореспондують ч. 5 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 3.2 Положення про старост регламентовані обов`язки старости, а пунктом 6.2 цього Положення передбачено, що староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного старостинського округу, - відповідної території, на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів ради інформує раду про свою роботу у будь-який визначений ними термін та один раз на рік звітує перед виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами.

Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом (ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

У статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» наведені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У статті 22 КЗпП України, якою передбачені гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, наголошено, що будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підстави припинення трудового договору наведені у статті 36 КЗпП України, а підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця - у статтях 40, 41 КЗпП України.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2022 у справі №160/7757/21 наголосив, що здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень старости, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина 2 статті 19 Конституції України).

Системний аналіз наведених вище норм через призму їх правозастосування, визначених, зокрема, у згаданій вище постанові Верховного Суду, дає підстави для висновку, що у спірному випадку сільська рада наділена дискреційними повноваженнями щодо дострокового припинення повноважень старости, яка має здійснюватися із дотриманням нормативно встановленої процедури.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття Червонослобідською сільською радою оскаржуваного у цій справі рішення від 23.05.2023 №31-02/VIII про дострокове припинення повноважень старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 стала інформація, зазначена в акті службової перевірки його діяльності від 08.05.2023.

Так, зокрема, в акті зафіксовано, що всупереч вимог пп. пп. 8, 9, 10 п. 3.2 Положення про старост позивачем не було вжито заходів щодо ліквідації стихійного звалища відходів на території очолюваного ним округу та притягненню винних осіб до відповідальності, а також попри приписи пп. 27 п. 3.2 Положення про старост і п. 10 ч. 5 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не надано інформації сільській раді щодо стану поводження з відходами.

Крім іншого, в акті зазначено про невиконання позивачем вимог пп. 17 п. 3.2 Положення про старост, яке знайшло свій вияв у тому, що ОСОБА_1 не було виконано доручення сільського голови про здійснення демонтажу блокпостів, які знаходяться на території Хутірського старостинського округу.

У згаданому акті поряд з іншим вказано, що в порушення положень ч. 5 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пп. 4 п. 3.2 Положення про старост позивачем протягом 2022-2023 років не прийнято участі у жодному засіданні постійних комісій, не підготовлено та не направлено на адресу сільської ради, виконавчого комітету чи постійних комісій ради жодного проекту рішення чи відповідної пропозиції з питань, що стосуються Хутірського старостинського округу №2 та відносяться до компетенції старости. До того ж, попри вимоги пп. 23 п. 3.2 Положення про старост позивач не був присутній на жодному засіданні опікунської ради протягом 2022 року.

Також в акті зафіксовано, що всупереч пп. пп. 18-20 п. 3.2, 5.1 Положення про старост та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 не забезпечено надання відповідей на звернення, а також допущено порушення режиму роботи старости.

Окремо в акті зазначено, позивачем неодноразово розміщувалися у соціальних мережах дописи та коментарі з інформацією, яка не відповідала дійсності та дискредитувала органи місцевого самоврядування Червонослобідської сільської територіальної громади та їх посадових осіб, що суперечить п. 5 розд. VI Загальний правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158.

Крім того, в акті вказано на те, що в порушення ч. 5 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» старостою протягом першого кварталу 2023 року про виконану у 2022 році роботи перед радою та жителями Хутірського старостинського округу №2 не прозвітовано, а наданий 02.05.2023 (після створення комісії) звіт містив інформацію, яка не відповідає дійсності.

На підтвердження викладених в акті про результати службової перевірки діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 висновків відповідачем 1 було також надані до матеріалів справи копії доручення сільського голови від 26.09.2022 №6-Д про демонтаж блокпостів, лист позивача від 26.09.2022 №59 про його виконання, акта комісії від 03.05.2023 про виявлення залишку блокпосту та його складових частин з відповідними фотографіями, доповідної записки від 03.05.2023 №б/н щодо наявності на території населеного пункту Хутори неконтрольованих звалищ сміття з фотографіями, а також акта комісії від 03.05.2023 на їх підтвердження. Крім того, відповідачем 1 були надані, зокрема, відомості щодо участі позивача на засіданнях різних комісій виконавчого органу та сільської ради протягом 2022 - 2023 року, а також опікунської ради.

При цьому будь-яких аргументів на спростування викладених у згаданому акті відомостей та висновків ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначено. Посилання останнього на характеристику стосовно старости Хутірського старостинського округу №2, надану Червонослобідським сільським головою 21.04.2023 (вих. №1087/09-07), судом до уваги не береться, оскільки остання була складена до моменту проведення службової перевірки, висновки якої зазначені вище.

Надаючи оцінку твердженням позивача про те, що при прийнятті оскаржуваного у цій справі рішення відповідачем 1 було порушено порядок і процедуру його ухвалення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено раніше, підставою прийняття спірного рішення від 23.05.2023 №31-02/VIII відповідачем 1 визначено п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким регламентовано повноваження ради, зокрема, звільняти старосту з посади відповідно до закону.

Стверджуючи про те, що таке рішення не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки не містить підстави звільнення, позивачем не враховано, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу. Аналогічні за змістом нормативні приписи закріплені у п. 4.1 Положення про старост.

Отже, трудові відносини органу місцевого самоврядування із старостою можливі протягом строку повноважень відповідної ради. У свою чергу, право територіальної громади, представницьким органом якої є у спірному випадку Червонослобідська сільська рада, у будь-який час достроково припинити повноваження, зокрема, посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень, закріплено у ч. 2 ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У свою чергу, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про дострокове припинення повноважень старости в силу правового статусу його як посадової особи органу місцевого самоврядування унеможливлює продовження з ним трудових відносин, що узгоджується з приписами п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Таким чином, встановлення у ході службової перевірки фактів невиконання позивачем ряду своїх посадових обов`язків, заперечень щодо яких під час розгляду цієї справи останнім не висловлено, мало обґрунтоване правове підґрунтя з урахуванням норм ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для прийняття Червонослобідською сільською радою оскаржуваного у цій справі рішення. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що звільнення останнього мало бути оформлене саме розпорядженням сільського голови, прийнятого на підставі рішення сільської ради, суд вважає помилковим, оскільки такого нормативного припису чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не містить.

З приводу посилання позивача на порушення відповідачем 1 презумпції невинуватості, що, на його думку, підтверджується тим, що підставою для проведення службової перевірки стала наявність кримінального провадження, суд зауважує, що висновки перевірки не ґрунтуються на відомостях кримінального провадження, а метою такої перевірки, як було зазначено в акті, є недопущення дискредитації сільської ради та її виконавчого комітету.

Щодо аргументів ОСОБА_1 про порушення Червонослобідською сільською радою порядку накладення на нього дисциплінарного стягнення суд зазначає, що у спірному випадку відсутні відомості щодо застосування до позивача саме дисциплінарного стягнення, що робить неспроможним твердження про порушення щодо ОСОБА_1 вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України, які визначають порядок застосування дисциплінарного стягнення на працівника.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Матеріали справи свідчать, що оскаржуване рішення було прийнято на пленарному засіданні Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області 23.05.2023 більшістю її складу (19 з 26 голосів «за»), що відповідає наведеним вище вимогам з урахуванням п. 6-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З урахуванням наведеного, зважаючи на встановлені у ході перевірки діяльності позивача порушення, відсутність з боку останнього заперечень на їх спростування, дотримання сільською радою порядку скликання сесії та розгляду питання щодо дострокового припинення повноважень старости і прийняття відповідного рішення повноважним складом ради, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.05.2023 №31-02/VIII.

Щодо зазначення у трудовій книжці позивача підстав його звільнення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача зазначено, що повноваження старости Хутірського старостинського округу №2 припинено на підставі п.6-1 ч. 1 ст 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Як було зазначено вище, вказана стаття Закону передбачає повноваження виключно місцевої ради на пленарних засіданнях вирішувати питання про звільнення старости з посади, що і не заперечується позивачем.

Тобто, у трудовій книжці позивача зазначено повноваження роботодавця щодо звільнення старости, однак не підстава його звільнення.

Натомість, у рішенні Червонослобідської сільської ради «Про результати службової перевірки діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 » від 23.05.2023 №31-02/VIII, зазначено, що взято до відома та враховано інформацію зазначену в акті службової перевірки діяльності старости та повноваження старости достроково припинено.

Як вже було зазначено вище, в акті службової перевірки встановлені факти невиконання позивачем ряду своїх посадових обов`язків.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначені ст. 40 Кодексу законів про працю України, ст. 41 вказаного Кодексу визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов. Так зокрема, в силу положень п. 5 ч. 1 ст 41 Кодексу законів про працю України передбачено припинення повноважень посадових осіб.

В положеннях ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зазначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Згідно положень ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Отже, у вищезазначеній статті Закону передбачені не лише повноваження територіальної громади щодо дострокового припинення повноважень посадових осіб місцевого самоврядування, а й підстави такого припинення, зокрема, у разі коли посадові особи місцевого самоврядування порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

З огляду на те, що під час перевірки діяльності старости були встановлені порушення позивачем його посадових обов`язків, що призвели до не забезпечення здійснення наданих йому повноважень, звільнення позивача узгоджується з положеннями ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Саме по собі незазначення у трудовій книжці підстави звільнення позивача не може бути підставою для поновлення позивача на роботі, оскільки про встановлені у акті перевірки порушення позивач знав, вказані порушення позивачем не оспорюються, з рішенням Червонослобідської сільської ради «Про результати службової перевірки діяльності старости Хутірського старостинського округу №2 ОСОБА_1 » від 23.05.2023 №31-02/VIII позивач був ознайомлений, а тому такі формальні підстави, як незазначення номеру статті закону у трудовій книжці, не можуть бути самостійною підставою для поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

При цьому, формальні порушення Червонослобідською сільською радою Черкаського району Черкаської області порядку ведення трудових книжок в частині заповнення відомостей щодо причин звільнення з огляду на положення ч. 3 ст. 235 Кодексу законів про працю України та фактичні обставини справи не можуть мати безумовним наслідком скасування рішення роботодавця про звільнення працівника та поновлення його на посаді.

За наведеного, позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Хутірського старостинського округу №2 з 23.05.2023 та стягнення з виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.05.2023 задоволенню не підлягають, до того ж такі вимоги є похідними від основної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення від 23.05.2023 №31-02/VIII.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк