Рішення

від 30.10.2023 по справі 705/3475/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3475/21

2/705/499/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю

представника позивача Кришталя О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані в режимі відеоконференції в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Хорста», третя особа без самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиус Олександр Володимирович, про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди за таким договором та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Скакун Л.В. звернулася до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди за таким договором та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, в обґрунтування зазначивши наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЧР №019907.

01.01.2015 між Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки.

У відповідності до вимог чинного законодавства, що діяли на момент укладення вказаного договору право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, тому право оренду на цю земельну ділянку орендарем було набуте 30.05.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35477672, державним реєстратором Черкаської обласної філії Комунального підприємства «Соломянка сервіс» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Черкаська обл. Ревою В.О.

02.01.2018 між ОСОБА_1 , Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» укладено додаткову угоду № б/н про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 вказаної додаткової угоди, зі згоди орендодавця (яка виражається шляхом підписання цієї додаткової угоди) орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони орендаря, що передбачені у договорі оренди.

Тобто орендарем вищевказаної земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт».

Відповідно до п. 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладається на строк п`ять років, тобто право оренди на вказану земельну ділянку діє до 30.05.2022.

Пунктом 18 договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, п. 20 договору передбачено передача земельної ділянки в оренду здійснюється в строк 3 робочих дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 29 цього договору визначено, що одним із обов`язків орендодавця є не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно п. 28 договору, орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Обов`язки орендаря визначені в п. 31 договору приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

В п. 37 договору визначені умови припинення, а саме зазначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідація юридичної особи орендаря.

Також, відповідно до п. 38 договір припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Пунктом 39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Наприкінці квітня 2021 року до керуючого Монастирищенським відділом дільниці села Рижавка ТОВ «Поділля Агропродукт» звернувся представник Фермерського господарства «Хорста» з вимогою передати йому вище зазначену земельну ділянку, оскільки між ним та власником земельної ділянки, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407 ОСОБА_1 , укладено договір оренди від 07.04.2021 терміном на 7 років 8 місяців 24 дні, до 31.12.2028 з правом пролонгації. Право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано ним відповідно до вимог чинного законодавства, тому право оренди на цю земельну ділянку, позивач уже не зміг скористатись. Тобто земельна ділянка площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області знаходиться в чужому незаконному володінні.

Позивач був змушений звернутися до державного реєстратора та отримати деталізовану Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна і згідно вказаної інформаційної довідки позивачу стало відомо, що право оренди між ним та ОСОБА_1 було припинено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57541978 від 09.04.2021, державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом Олександром Володимировичем, на підставі договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 та додаткової угоди серії та № б/н від 02.01.2018.

І дійсно, право оренди на вказану земельну ділянку відразу ж було зареєстровано за ФГ «Хорста» ідентифікаційний код 31883579, державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом Олександром Володимировичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57542185 від 09.04.2021.

Зауважує, що між припиненням права оренди позивача та реєстрацією права оренди на відповідача ФГ «Хорста», в часі сягає менше 14 хвилин.

Таким чином, позивач був незаконно позбавлений права оренди на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Позивач є добросовісним орендарем. Не порушуючи умов договору, орендар належним чином виконував обов`язки, покладені на нього у відповідності до укладеного договору, сплачував орендну плату, обробляв земельну ділянку, будь яких порушень умов договору зі сторони позивача за весь період користування земельною ділянкою не було.

Враховуючи позицію Верховного Суду, а також вимог чинного земельного законодавства, позивач вважає, що його право оренди на спірну земельну ділянку є порушеним, оскільки воно є діючим до 30.05.2022, а державний реєстратор не мав права його припинити. Тобто його дії є незаконними та такими, що порушують право оренди позивача.

Отже відповідачі, в порушення умов укладеного з позивачем та діючого на цей час договору оренди землі і норм чинного законодавства України, не мали права укладати договір оренди землі.

Крім того, оспорюваний договір був укладений та підписаний відповідачами, як зазначено в інформаційній довідці 07.04.2021, тобто в період, коли право оренди за договором від 01.01.2015, що укладено між позивачем та ОСОБА_1 ще не було припинено, що, на думку представника позивача, в черговий раз підтверджує, що відповідачі порушили право оренди позивача.

У зв`язку з цим, позивач вимушений звернутися за захистом свого порушеного права з цією позовною заявою.

Просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.04.2021 на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» ідентифікаційний код 31883579, право оренди на яку зареєстроване в державному реєстрі прав 09.04.2021, номер рішення 57542185, орган, що здійснив реєстрацію права: державний реєстром виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_2 .

Припинити право оренди на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що виникло на підставі договору оренди землі від 07.04.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Хорста».

Скасувати рішення 57541978 від 09.04.2021 державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом О.В., яким припинено право оренди на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, що виникло у позивача на підставі укладеного договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 та додаткової угоди до нього від 02.01.2018 та зареєстрованого відповідно, від 30.05.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35477672, та поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер якого 35477672 від 01.06.2017, що прийнято державним реєстратором Черкаської обласної філії Комунального підприємства «Солом`янка-сервіс» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Черкаська область Ревою В.О.

Витребувати земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124388900:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з незаконного володіння Фермерського господарства «Хорста» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт».

Стягнути з ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля агропродукт» судові витрати.

На адресу суду надійшов відзив від представника відповідачів адвоката Стамбули В.М., у якому просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «Поділля Агропродукт» в повному обсязі, та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» судові витрати в розмірі 20 000,00 грн. на кожного, в обґрунтування зазначивши наступне.

Так, позивач вважає, що договір, який був укладений 01.01.2015 між ПАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки строком на 5 років, мав діяти до 30.05.2022, оскільки право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстровано 30.05.2017, що на думку представника відповідачів не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, вважає безпідставною та необґрунтованою вимогу щодо визнання недійсним договору оренди та припинення права ФГ «Хорста» на користування земельною ділянкою, оскільки договір оренди було укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» (в подальшому замінено на ТОВ «Поділля Агропродукт») 01.01.2015, але останніми було зареєстровано право оренди, визначене договором оренди, лише 30.05.2017.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, відповідно до законодавства за такі порушення: ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

Позивач, посилаючись на те, що його право оренди діє до 30.05.2022, не обґрунтовує чому право оренди ПАТ «Райз-Максимко» було зареєстроване лише через 2 роки та 5 місяців після укладення договору оренди.

Тобто, ОСОБА_1 вважає, що ПАТ «Райз-Максимко» умисно ухилялося від вчинення таких дій, спрямованих на державну реєстрацію права оренди за договором оренди, з метою «збільшення» строку користування земельною ділянкою.

Укладаючи договір оренди, ОСОБА_1 розраховувала, що такий договір буде діяти саме 5 років з моменту укладення, тобто до 2020 року, проте, внаслідок ухилення ПАТ «Райз-Максимко» від державної реєстрації договору оренди, вказаний договір мав би діяти, за твердженням позивача, до 2022 року, тобто на 2 роки більше, ніж розраховувала ОСОБА_1 .

Враховуючи такі обставини, ОСОБА_1 вважає, що не вчинення ПАТ «Райз-Максимко» дій, спрямованих на державну реєстрацію права оренди за договором є неналежним виконанням орендарем договору оренди та відповідно порушенням прав ОСОБА_1 , що тягне за собою припинення права оренди ТОВ «Поділля Агропродукт».

Наслідком зазначених порушень ПАТ «Райз-Максимко» є припинення договору оренди 09.04.2021 за заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора. Така заява є способом відновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Такого ж висновку про припинення права оренди доходить Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17.

Враховуючи те, що ПАТ «Райз-Максимко» неналежним чином виконувало свої обов`язки, відповідачі вважають, що припинення права оренди ТОВ «Поділля Агропродукт» від 09.04.2021 є правомірним та таким, що спрямовано на відновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Відтак, після внесення державним реєстратором Прудиусом О.В. рішення про припинення права оренди ТОВ «Поділля Агропродукт» від 09.04.2021 права останнього припинились, а відтак, ОСОБА_1 мала право розпоряджатись земельною ділянкою на свій розсуд.

Представник відповідачів вважає, враховуючи наведене, що договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» 07.04.2021 було укладено з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, такий договір не порушував прав ТОВ «Поділля Агропродукт» або інших третіх осіб, а тому позовні вимоги про визнання недійсним такого договору та визнання припиненим права користування ФГ «Хорста» на земельну ділянку є такими, що не підлягають задоволенню.

Так само не підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Прудиуса О.В. про припинення права оренди ТОВ «Поділля Агропродукт» від 09.04.2021, оскільки така вимога є похідною від вимог про визнання недійсним договору та припинення права користування ФГ «Хорста» на земельну ділянку.

Щодо вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння ФГ «Хорста» земельної ділянки також заперечує, посилаючись на вимоги положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, оскільки інститут витребування свого майна з чужого незаконного володіння може застосовувати лише власник майна, яке незаконно вибуло із власності.

Разом з тим, ТОВ «Поділля Агропродукт» не є власником спірної земельної ділянки, оскільки вона належить ОСОБА_1 , що підтверджується самим відповідачем. За вказаних обставин, вважає, що позовна вимога про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ФГ «Хорста» є такою, що не підлягає до задоволення.

Зазначає, що відповідачами заявлено вимогу про стягнення судових витрат в розмірі 20000,00 грн. на кожного у відповідності до попереднього розрахунку: 15000,00 грн. складання відзиву на позовну заяву, а також 5000,00 грн. участь в 2 судових засіданнях. Докази понесення судових витрат будуть подані відповідачами протягом 5 днів з моменту проголошення судом рішення по справі.

В подальшому позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, у зв`язку із допущенням у первісному позові технічної описки при визначенні кадастрового номеру спірної земельної ділянки.

Так, просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.04.2021 на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» ідентифікаційний код 31883579, право оренди на яку зареєстроване в державному реєстрі прав 09.04.2021, номер рішення 57542185, орган, що здійснив реєстрацію права: державним реєстром виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_2 .

Припинити право оренди на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що виникло на підставі договору оренди землі від 07.04.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Хорста».

Скасувати рішення 57541978 від 09.04.2021 державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом О.В., яким припинено право оренди на земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, що виникло у позивача на підставі укладеного договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 та додаткової угоди до нього від 02.01.2018 та зареєстрованого відповідно, від 30.05.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35477672, та поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер якого 35477672 від 01.06.2017, що прийнято державним реєстратором Черкаської обласної філії Комунального підприємства «Солом`янка-сервіс» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Черкаська область Ревою В.О.

Витребувати земельну ділянку площею 1,3604 га, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, що розташована в адміністративних межах Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з незаконного володіння Фермерського господарства «Хорста» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт».

Стягнути з ОСОБА_1 та ФГ «Хорста» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля агропродукт» судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням зміни предмету позову, а саме уточнення кадастрового номеру спірної земельної ділянки. Вважає, що між відповідачами незаконно було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, який був зареєстрований державним реєстратором, оскільки на момент укладення цього договору ще діяв договір, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 про оренду цієї ж земельної ділянки. При укладенні договору оренди земельної ділянки, договором було передбачено, що договір оренди набуває чинності після його підписання сторонами угоди та його державної реєстрації. З урахуванням того, що право оренди земельної ділянки згідно даного договору було зареєстроване 01.06.2017, саме з цієї дати і має обраховуватися термін оренди 5 років, тобто до 01.06.2022. Але відповідач ОСОБА_1 07.04.2021 укладає ще один договір оренди земельної ділянки, чим порушує права позивача, як законного орендаря. У зв`язку з цим виникла необхідність у захисті порушених прав та зверненні до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляв. В попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позову та підтримував факти, викладені у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Прудиус О.В. в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив письмову заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечує та просить прийняти рішення на розсуд суду.

Крім того, у заяві зазначив про те, що рішення державного реєстратора Прудиуса О.В. щодо припинення права оренди за № 57541978 від 09.04.2021 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7124389000:02:002:1407 прийняте відповідно до законодавства, оскільки договір оренди землі, щодо вказаної земельної ділянки був укладений 01.01.2015 строком на 5 років, а тому на момент прийняття відповідного рішення строк дії укладеного договору оренди закінчився.

Враховуючи норми чинного законодавства право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, тобто орендодавець розпорядився своїм майном шляхом укладання договору оренди землі вказаної земельної ділянки з ПрАТ «Райз-Максимко» від 01.01.2015 строком на 5 років. Згідно ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

До 01.01.2013 ст. 210 ЦК України визначала, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» визначала, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Мається на увазі, що до 01.01.2013 норми законодавства були однозначними і практично трактувалися сторонами однаково. Тому, незалежно від дати підписання (укладення) договору оренди земельної ділянки, він набирав чинності лише в момент його державної реєстрації. З 01.01.2013 набрав чинності п. 5 Розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» № 1878-VІ від 11.02.2010, яким внесено зміни в Закон України «Про оренду землі», а саме: статтю 6 Закону доповнено частиною п`ятою такого змісту: «право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону»; статті 18 та 20 Закону виключено.

Незважаючи на те, що загальна норма ЦК України, яка пов`язує набрання чинності правочину з моментом його державної реєстрації (ст. 210) залишилася без змін, однак норми спеціального закону, який регулює договірні відносини в частині оренди земельної ділянки (Закон України «Про оренду землі») з 01.01.2013 перестали містити вимоги щодо державної реєстрації договору оренди землі та пов`язували цю подію з датою набрання ним чинності.

Тому, зважуючи на це, з 01.01.2013 договір оренди земельної ділянки є укладеним відповідно до ст. 638 ЦК України, тобто з дати підписання обома сторонами, якщо в тексті самого договору не зазначена інша дата або настання події для набрання ним чинності. Відповідно до ст. ст. 125 та 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» - право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, необхідно розмежовувати поняття строку дії договору та іншого речового права (права оренди).

Також враховуючи положення Закону України «Про оренду землі» (з 01.01.2013) та Цивільного Кодексу України, договір оренди землі діє в межах строку, визначеного сторонами, з моменту досягнення останніми згоди щодо істотних умов та його оформлення відповідно до вимог законодавства. Натомість право оренди землі виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі прав, але обмежене стоком дії договору оренди землі.

Реєстраційні дії стосовно права оренди вказаної земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі, б/н від 07.04.2021 здійснені на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57542185 від 09.04.2021 та були проведені відповідно до норм ЗК України, ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Суд, вислухавши представника позивачів, врахувавши позицію представника відповідача та третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Статтею 43 ЦПК України серед іншого визначено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, за цими правилами суд надає оцінку доказам, які є в матеріалах справи та на які сторони посилаються, як на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не може вважати встановленими факти, які не підтверджені наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених обставин є обов`язковим, оскільки такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43, 57 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 229 ЦПК України, визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Так, судом встановлено, що між ПрАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_1 01.01.2015 року, було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ПрАТ «Райз-Максимко» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,3604 га, розташовану в с. Фурманка, Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407.

У п. 8 вказаного договору зазначено, що договір укладено на 5 років. Пунктом 9 визначено розмір та порядок виплати орендної плати за користування земельною ділянкою. У 20 пункті Договору вказано, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк 3 робочих дні, після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Крім того, договором визначено права та обов`язки сторін, умови передачі земельної ділянки та припинення його дії. При цьому, у пункті 43 Договору вказано, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Вказаний договір підписаний сторонами. Відмітка про дату реєстрації у договорі відсутня.

02.01.2018 року укладено додаткову угоду №БН між орендарем ОСОБА_1 , орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» та новим орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт». Цією угодою також змінено розмір визначеної орендної плати. Також сторони домовилися про те, що строк дії Договору не продовжуються, але у разі виникнення такої необхідності визначено строк в 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору оренди для надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію договору на підставі свого переважного права. Новий орендар самостійно здійснює необхідні дії для державної реєстрації права оренди згідно до законодавства України. Зазначена додаткова угода також підписана сторонами, а саме ОСОБА_1 , представником ТОВ «Поділля Агропродукт» та представником ПрАТ «Райз-Максимко».

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 01.01.2015 № Б/Н, земельну ділянку кадастровий номер 7124389000:02:002:1407 орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» новому орендарю ТОВ «Поділля Агропродукт» було передано 02.01.2018.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого 01.11.2018 за № 143683569, за орендарем ТОВ «Поділля агропродукт» зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки розміром 1,3604 га, розташованої на території Фурманської сільської ради, Уманського району, Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, укладеного 01.01.2015 за № б/н та додаткової угоди б/н виданої 02.01.2018. Орендодавець ОСОБА_5 , орендар ТОВ «Поділля агропродукт». Рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки) індексний номер 35477672 від 01.06.2017, прийнято ОСОБА_6 , Черкаської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Черкаська область.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки розміром 1,3604 га, розташованої на території Фурманської сільської ради, Уманського району, Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124389000:02:002:1407, сформованої 05.08.2021 за індексним номером 269120223, актуальна інформація про державну реєстрацію речового права містить інформацію про те, що 09.04.2021 ОСОБА_2 , державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н, виданий 07.04.2021, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57542185 від 09.04.2021, орендодавець: власник вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 , орендар: Фермерське господарство «Хорста». Строк дії договору оренди 7 років 8 місяців 24 дні, дата закінчення дії: 31.12.2028, з правом пролонгації. Вказана інформаційна довідка також містить відомості щодо попередньої реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за договором від 01.01.2015 та додатковою угодою від 02.01.2018, укладеними між власником ОСОБА_1 та ТОВ «Поділля агропродукт», зі строком дії 5 років, державна реєстрація якого була проведена 30.05.2017.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України визначено перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав відповідно до пункту першого частини другої вказаної норми закону є договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України поняття строку визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 251 ЦК України строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Станом на дату підписання первинного договору оренди 01.01.2015 частина четверта статті 124 Земельного кодексу України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У статті 125 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вказано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ст. 126 ЗК України, яка діяла станом на 01.01.2015, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 13 вказаного Закону надано визначення договору оренди землі, зокрема, що це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договорами оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто норми спеціального закону, який регулює договірні відносини в частині оренди земельної ділянки, які діяли на період укладення первинного договору оренди спірної земельної ділянки, не пов`язували реєстрацію договору з датою набрання ним чинності.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України.

Зокрема, за змістом ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір також є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ст. 640 ЦК України).

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним.

Згідно ізст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що устатті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Положеннямист. 152 ЗК Українипередбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Відповідно до положень ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків. Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Так, судом встановлено, що у межах строку, визначеного укладеним договором оренди земельної ділянки, право оренди має бути зареєстрованим, тобто має бути забезпечена повноцінна можливість реалізації всіх прав і можливостей, необхідних для господарської діяльності. Затягування з державною реєстрацією договору оренди впливає виключно на правомірність діяльності орендаря, котрий і є найбільш зацікавленою в державній реєстрації особою. Отримання власником орендної плати не залежить від набуття чинності договором оренди, адже він уже передав орендареві права користування земельною ділянкою. Право користування і є предметом оплати, відлік якого починається з моменту укладення договору. А договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Після укладення договору оренди земельної ділянки орендар отримав можливість провести державну реєстрацію оренди для набуття речового права на ділянку, яке полягає в подальших можливостях орендаря визначати земельну ділянку предметом господарювання, предметом витрат та формування доходів: права законної підприємницької діяльності на отриманій в оренду земельній ділянці, права реалізувати отриману в результаті господарської діяльності продукцію, права віднесення витрат, понесених при господарюванні на ділянці, до витрат з метою зменшення об`єкта оподаткування, зокрема й витрат у вигляді орендної плати.

Без проведення реєстрації речового права орендар веде незаконну діяльність на земельній ділянці, наслідком чого може бути перерахунок у бік збільшення бази оподаткування, в т.ч. за рахунок позбавлення неправомірного отриманого права перебування на пільговій спрощеній системі оподаткування.

Судом встановлено, що власник земельної ділянки відповідач ОСОБА_1 01.01.2015 року уклала договір, за умовами якого передала в оренду належну їй земельну ділянку ПрАТ «Райз-Максимко», який був підписаний сторонами договору. Вказаний договір був підписаний на строк 5 років. Також цим договором було обумовлено права та обов`язки сторін, розмір та строки орендної плати, передача орендованої земельної ділянки та момент набуття вказаного договору чинності. При цьому, у договорі було обумовлено, що договір набуває чинності за двох умов, а саме підписання сторонами угоди та після його державної реєстрації. Крім того, було визначено про необхідність складання акту прийому-передачі земельної ділянки орендодавцем орендарю. Такий акт матеріали справи не містять. Орендарем право оренди земельної ділянки згідно укладеного договору оренди було зареєстровано лише 01.06.2017 року.

В подальшому, між орендодавцем ОСОБА_1 , орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «Поділля Агропродукт», 02.01.2018 було укладено додаткову угоду, яка містила уточнення, щодо нового орендаря та розміру орендної плати. При цьому, акт прийому-передачі спірної земельної ділянки до матеріалів справи було додано.

При укладенні договору оренди земельної ділянки між сторонами було обумовлено усі його істотні умови, в тому числі строк його дії та небажання продовження в подальшому такої оренди.

Отже, момент укладення договору та набрання ним чинності, а відтак і початок перебігу строку його дії, сторони визначили та пов`язали, як з моментом його підписання, так і з моментом державної реєстрації договору, що станом на момент укладення вказаного договору не було передбачено нормами спеціального Закону України «Про оренду землі».

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Судом враховується правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі №357/8277/19, згідно якої після внесення змін щодо виключення реєстрації самого договору оренди земельної ділянки момент реєстрації майнових прав перестав впливати на момент набрання чинності таким договором.

Отже, КЦС ВС вважає за можливе відступити від висновків, викладених Верховним Судом України в постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, оскільки, на думку колегії суддів, договір оренди земельної ділянки набуває чинності з дня, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтями 125 та 126 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону №1952-IV.

Разом з тим Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року «Стретч проти Сполученого Королівства» (Stretch vs. The United Kingdom, заява № 44277/98) встановлено, що «правомірні очікування» мають статус майна і позбавлення сторони правовідносин її правомірних очікувань є неприпустимим.

Таким чином, сторона договору оренди після його укладення першою отримує легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури, а також реалізацію права користування земельною ділянкою протягом усього погодженого строку за умови належного виконання сторонами договору його умов.

Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплене у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 1 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

При цьому, як зазначила ВП ВС, вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 1 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.

Підставою для задоволення своїх вимог позивач зазначає, що строк дії договору оренди землі від 01.01.2015 мав би закінчитися через п`ять років з моменту реєстрації права оренди земельної ділянки за цим договором, яка мала місце 01.06.2017, тобто 01.06.2022, а власник земельної ділянки ОСОБА_1 після спливу п`яти років з моменту підписання такого договору, але до закінчення 5-річного строку з часу державної реєстрації орендарем права оренди уклала інший договір оренди з орендарем ФГ «Хорста», тобто, на їх думку, безпідставно, що призвело до порушення прав попереднього орендаря позивача у справі, у зв`язку з чим такий договір має бути визнаний недійсним, рішення про припинення права оренди ТОВ «Поділля Агропродукт» скасоване, а спірна земельна ділянка має бути витребуваною від незаконного користувача.

Проте суд не погоджується з зазначеними доводами позивача, оскільки вони не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Оскільки строк дії попереднього договору оренди землі, укладеного 01 січня 2015 року, закінчився саме 01 січня 2020 року, власник земельної ділянки через рік і чотири місяці, а саме 07.04.2021 уклала інший договір оренди земельної ділянки з новим орендарем Фермерським господарством «Хорста», що не призвело до порушення права користування земельною ділянкою попереднього орендаря ТОВ «Поділля Агропродукт», оскільки на цей час дія попереднього договору оренди вже закінчилася. Згідно первинного договору оренди земельної ділянки, реєстрація права оренди покладалася саме на позивача. Під час укладення додаткової угоди земельна ділянка уже перебувала у користуванні первинного орендаря ПрАТ «Райз-Максимко» і при цьому при укладенні додаткової угоди не ставилося питання щодо зміни строку дії такого договору. Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що строк дії укладеного 01.01.2015 договору оренди слід відраховувати саме з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки за цим договором, яка відбулась більш ніж через два роки після його підписання, з урахуванням того, що згідно норм законодавства щодо оренди землі, які діяли станом на час укладення договору оренди земельної ділянки, державна реєстрація такого договору не передбачалась, а реєстрація права оренди не була пов`язана з набранням чинності такого договору та обрахуванням строку дії, визначеного підписаним договором оренди.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» регулює питання припинення договору оренди землі, зокрема, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.

Оскільки відсутні підстави вважати, що договір оренди земельної ділянки мав би припинитися 30.05.2022, у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку, на який він був укладений, позовні вимоги ТОВ «Поділля агропродукт» про визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами, припинення такого права оренди та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 124, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 626, 631, 638, 640, 759, 792 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Хорста», третя особа без самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиус Олександр Володимирович, про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди за таким договором та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 13.11.2023 року.

Суддя: Р. В. Піньковський