Ухвала

від 13.11.2023 по справі 752/12555/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 752/12555/23

провадження № 2/752/5634/23

УХВАЛА

13.11.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 752/12555/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» про захист прав споживачів, визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом № 752/12555/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» про захист прав споживачів, визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В серпні 2023 року до суду від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.08.2023 року, було вирішено прийняти до розгляду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, подану в рамках розгляду даної цивільної справи. Подальший розгляд справи було вирішено здійснювати з урахування уточнених (збільшених) позовних вимог.

Крім того, було вирішено перейти від розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2023 року, провадження у даній справі було закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду із даним позовом в порядку господарського судочинства.

З мотивувальної частини зазначеної ухвали вбачається, що судом в ході розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом ОК «ЖБК «Голосіївський квартал», а тому пред`явлені позовні вимоги щодо незаконної, на думку позивача, бездіяльності кооперативу в частині нездійснення перерахунку оплати за послуги, які фактично відповідачем не надаються, та плата за які встановлена на підставі незаконно проведених відповідачем загальних зборів, на переконання суду, є корпоративними та підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене, а також з огляду на підстави та предмет заявленого позову, та те, що імперативними нормами ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з метою відновлення законності розгляду даного спору судом належної юрисдикції, суд прийшов до висновку про те, що провадження у даній справі слід закрити, оскільки, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначена ухвала суду була направлена сторонам для відома 06.11.2023 року, та 06.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої сторона відповідача просила суд стягнути із позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що провадження у даній справі ухвалою суду від 30.10.2023 року, було закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Роз`яснено позивачу право на звернення з даним позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Стороною відповідача надано суду договір про надання правової допомоги № 1/27 від 22.09.2023 року, укладений між ОК «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» та адвокатом Сенчило В.В., акт здачі-прийняття наданих послуг від 31.10.2023 року, копії платіжних інструкцій про сплату на корись адвоката коштів на загальну суму 15000,00 грн.

Зазначені докази та наявні у справі матеріали беззаперечно свідчать про надання адвокатом та отримання відповідачем відповідних професійних правничих послуг в рамках розгляду даної справи, та витрати відповідача, в зв`язку із цим, становлять суму в розмірі 15000,00 грн.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що витрати на правову допомогу у даній справі в розмірі 15000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки, перевіряючи перелік виконаних робіт за договором, та опис змісту наданої адвокатом правової допомоги з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи.

Враховуючи викладене, та проаналізувавши надані докази на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, їх обсяг, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому перевіривши наявні у матеріалах справи докази на відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесену відповідачем в рамках розгляду даного спору до 5000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із позивача на користь відповідача судових витрат на правову допомогу та часткового задоволення вимог заяви представника відповідача про стягнення із позивача на користь відповідача судових витрат, понесених в рамках розгляду даного спору, в зв`язку із отриманням правової допомоги, - в сумі 5000,00 грн., які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат між сторонами.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 752/12555/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» про захист прав споживачів, визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), - на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» (ЄДРПОУ 39117045, адреса: м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6В), - витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.П. Чередніченко