Ухвала

від 09.11.2023 по справі 757/51034/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51034/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_4 про проведення обшуку, -

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2023 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_4 про проведення обшуку в квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування слідчий вказує на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001754 від 27.10.2023 за підозрою народного депутата України ОСОБА_5 та голови громадської організації «Медіаоборона» ОСОБА_6 в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 42023000000001754 внесено відповідно до ст. 4822 КПК України Генеральним прокурором 27.10.2023 на підставі матеріалів працівників оперативного підрозділу Служби безпеки України.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до протоколу Центральної виборчої комісії від 21.07.2019 «Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 94» та згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України» ОСОБА_5 обраний народним депутатом України від політичної партії «Слуга народу» та є народним депутатом України IX скликання.

ОСОБА_5 29.08.2019 склав присягу народного депутата України перед Верховною Радою України на вірність Україні, зобов`язався всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, присягнувши додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

Того самого дня, 29.08.2019, ОСОБА_5 , скріпивши текст присяги особистим підписом, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України» як представник Українського народу у Верховній Раді України набув повноважень народного депутата України ІХ скликання, передбачених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України від 24.02.2022 № 2102-ХІ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.

Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, у п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 33 Конституції України, тобто право кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 27) (далі - Правила), право перетинання державного кордону України військовозобов`язаним особам надано лише з окремих документально підтверджених підстав.

Так, згідно з п. 28 Правил у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека (система «Шлях»).

Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів, зокрема відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців. Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених водіїв для врахування під час їх виїзду за межі України. Такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.

На початку березня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.03.2023, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що в умовах воєнного стану є особою призовного віку, якій виїзд за кордон обмежено, при цьому маючи намір виїхати за межі України для подальшого працевлаштування на іноземному судні «Verity», у не встановлений досудовим розслідуванням спосіб звернувся до ОСОБА_5 , який спільно проживав з його сестрою - ОСОБА_8 , з проханням посприяти у виїзді за кордон, усвідомлюючи при цьому що ОСОБА_5 будучи народним депутатом України, з огляду на обійману ним посаду може мати вплив на відповідні державні органи.

У той самий період, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.03.2023, у ОСОБА_5 , який був достовірно обізнаним з вичерпними законними підставами для перетину державного кордону України та перебування за його межами, заздалегідь усвідомлював, що ОСОБА_7 має намір перетнути державний кордон України з метою працевлаштування на судні «Verity», виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення його, через державний кордон України, а саме шляхом організації внесення до офіційних документів відомостей щодо підстави виїзду ОСОБА_7 за кордон та терміну його перебування за кордоном усупереч п. 28 Правил, для реалізації останнім особистих планів та вчинення ним дій в його ( ОСОБА_5 ) інтересах за кордоном.

Зазначений механізм полягав у внесенні відомостей щодо набуття ОСОБА_7 статусу водія гуманітарного вантажу (волонтера) благодійної організації. При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що ОСОБА_7 не мав наміру здійснювати перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами.

Водночас ОСОБА_5 , усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, на початку березня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.03.2023, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин довів свій злочинний умисел співзасновнику та голові Громадської організації «Медіаоборона», код ЄДРПОУ:44863242 (далі - ГО «Медіаоборона») ОСОБА_6 , який раніше був його помічником-консультантом на громадських засадах, після чого запропонував йому вступити у злочинну змову, на що той погодився.

У той самий час ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_6 згоду на спільне вчинення злочину, з метою реалізації свого злочинного умислу розробив злочинний план, який передбачав переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.

Так, за розробленим ОСОБА_5 злочинним планом, ОСОБА_7 повинен був виїхати під виглядом волонтера ГО «Медіаоборона» для нібито подальшого перевезення вантажів гуманітарної допомоги автомобільним транспортним засобом.

З урахуванням фактичних реальних намірів ОСОБА_7 перетнути державний кордон України для подальшого працевлаштування на іноземному судні «Verity», з метою приховування своєї злочинної діяльності останній повинен був укласти з ГО «Медіаоборона» договір про провадження волонтерської діяльності, який за своєю структурою надавав би вигляд легальної діяльності ОСОБА_7 з надання волонтерської допомоги, а перевірка виконання його умов повинна бути максимально ускладнена правоохоронними органами та органами Державної прикордонної служби України.

Надалі, після укладення відповідного договору ОСОБА_5 мав забезпечити виготовлення головою ГО «Медіаоборона» ОСОБА_6 ініціативного листа до Вишгородської районної військової адміністрації Київської області та Київської обласної військової адміністрації з обґрунтуванням необхідності перетину ОСОБА_7 державного кордону України.

Також згідно зі злочинним планом, крім реєстрації ОСОБА_7 як волонтера ГО «Медіаоборона», громадська організація мала здійснювати супровід останнього при проходженні паспортного контролю в міжнародному пункті пропуску, провести інструктаж з метою набуття ним навичок для переконливого обґрунтування свого виїзду під час перевірки документів у міжнародному пункті пропуску та здійснення ОСОБА_5 впливу на працівників Державної прикордонної служби України з метою виїзду

ОСОБА_7 за кордон.

При цьому ОСОБА_5 усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , будучи обізнаним з методами та способами документування зазначеної категорії злочинів, під час готування до його вчинення дотримувався правил конспірації, використовуючи при спілкуванні та листуванні месенджер «WhatsApp».

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, який підпадає під загальну мобілізацію у період дії воєнного стану, на початку березня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.03.2023, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використовуючи невстановлений мобільний телефон та месенджер «WhatsApp», здійснив звуковий запис, на якому особисто повідомив для ОСОБА_7 план його подальших дій, необхідних для перетину останнім державного кордону України та використовуючи невстановлений мобільний телефон і месенджер «WhatsApp», через ОСОБА_9 , яка є матір`ю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , забезпечив направлення вказаного звукового запису останньому.

ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.03.2023, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, зустрівся з ОСОБА_6 .

У свою чергу, ОСОБА_6 , діючи за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_5 , на виконання розробленого останнім злочинного плану, відповідно до відведеної йому ролі, з метою забезпечення незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України як голова правління ГО «Медіаоборона» уклав з ним договір № 03-08-2022/12 про провадження волонтерської діяльності. Відповідно до п. 1 вказаного договору ОСОБА_7 зобов`язується за завданням ГО «Медіаоборона» особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу (включаючи перевезення гуманітарних вантажів) її отримувачам протягом строку дії договору, зазначеного в п. 3.1, а вказана Організація забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності.

При цьому ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою приховування своєї злочинної діяльності шляхом створення у правоохоронних органів, органів Державної прикордонної служби України та Київської обласної військової адміністрації враження про те, що ОСОБА_7 здійснює волонтерську діяльність протягом тривалого часу, вніс до вказаного договору відомості щодо дати його укладання, а саме 26.06.2022, що не відповідало дійсності.

Надалі ОСОБА_6 для реалізації спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у не встановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2023, підготував від імені голови ГО «Медіаоборона» лист від 07.07.2023 № 48, який надіслав на ім`я голови Вишгородської районної державної адміністрації ОСОБА_10 , щодо надання дозволу на бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_7 , який братиме участь у доставленні гуманітарної допомоги з-за кордону.

Надалі, 10.07.2023, голова Вишгородської районної державної адміністрації ОСОБА_10 , не будучи обізнаним зі справжніми намірами ОСОБА_7 , з метою забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, звернувся до начальника Київської обласної військової адміністрації ОСОБА_11 з листом № 7-15/3406 за дозволом у порядку, передбаченому п. 28 Правил, про виїзд за кордон водіїв-волонтерів, зокрема ОСОБА_7 , з метою забезпечення доставлення гуманітарного вантажу на територію України.

У свою чергу, начальник Київської обласної військової адміністрації ОСОБА_11 , не будучи обізнаним зі справжніми намірами ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та розробленого ОСОБА_5 злочинного плану щодо перетину ОСОБА_7 державного кордону України з метою працевлаштування на судні «Verity», 11.07.2023 видав розпорядження № 636, відповідно до п. 1.7 якого ОСОБА_7 надано дозвіл на виїзд за кордон для здійснення перевезення для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами.

Того самого дня ОСОБА_8 , достовірно знаючи про отримання ОСОБА_7 дозволу на виїзд за кордон, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , о 17 год 52 хв шляхом направлення у додатку «WhatsApp» текстового повідомлення, повідомила ОСОБА_7 про необхідність терміново здійснити виїзд за кордон до міста Кишинева Республіки Молдова, після чого він повинен буде транспортувати автомобіль «Toyota Land Cruiser 200» днз НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , з аеропорту Кишинева до міста Відня (Австрія).

ОСОБА_7 на виконання розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, використовуючи мобільний телефон марки «Samsung SM-A125F» з абонентським номером НОМЕР_3 , 14.07.2023 о 15 год 47 хв надіслав на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_5 , текстове повідомлення для отримання від останнього інструктажу та координації його дій для подальшого переконливого обґрунтування свого виїзду при перевірці документів у міжнародному пункті пропуску.

У свою чергу, ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого транспортування ОСОБА_7 належного ОСОБА_5 автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» днз НОМЕР_2 , з аеропорту міста Кишенева до міста Відень, будучи особисто заінтересованим у перетині ОСОБА_7 державного кордону України, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_4 , о 15 год 48 хв надіслав ОСОБА_7 голосове повідомлення з вимогою надати точні дані про час, місце перетину державного кордону, а також реєстраційні дані транспортного засобу, на якому здійснюватиметься перетин державного кордону України, для вчинення впливу на працівників Державної прикордонної служби України з метою забезпечення безперешкодного перетину ОСОБА_7 державного кордону України, що останній зробив відповідно до наданих йому вказівок, надіславши ОСОБА_5 запитувану інформацію.

Надалі, 22.07.2023, ОСОБА_7 , діючи на виконання розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, відповідно до наданих йому останнім та ОСОБА_8 інструкцій, виїхав на транспортному засобі марки «Опель Корса», реєстраційний номер НОМЕР_5 , у напрямку МАПП «Старокозаче», розташованого за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Старокозаче, автошлях P-72 з метою перетину державного кордону України.

Того самого дня, більш точного часу, на даний час, досудовим розслідуванням не встановлено, під час перетину державного кордону України ОСОБА_7 , діючи на виконання розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, пред`явив працівникам прикордонного контролю копію Державної прикордонної служби України розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 636 від 11.07.2023 про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, та інформацію щодо підстав для перетину ним державного кордону України (відомості у системі «Шлях»), однак був зупинений для подальшого встановлення законності перетину державного кордону України.

У свою чергу, ОСОБА_5 з метою доведення злочинного умислу до кінця, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_4 , 17.07.2023 о 11 год. 03 хв. надіслав ОСОБА_7 на мобільний телефон «Samsung SM-A125F» з абонентським номером НОМЕР_3 , голосове повідомлення про врегулювання з працівниками Державної прикордонної служби України питання про перетин ним ( ОСОБА_7 ) державного кордону України та необхідності останньому надавати актуальну інформацію про здійснення пропуску через державний кордон України.

Того самого дня о 14 год. 32 хв. ОСОБА_7 пройшов необхідне оформлення та перетнув державний кордон України в напрямку Республіки Молдова та до цього часу не повернувся.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що полягали в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в ході підготовки та вчинення кримінального правопорушення використовував мобільний телефон за допомогою якого координував дії ОСОБА_7 під час перетину останнім державного кордону України, направляв копії документів необхідних для організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а тому відомості, що на ньому містяться можуть мати важливе значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

03.11.2023 до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшли матеріали Служби безпеки України про адреси можливого місцезнаходження речей та документів, які містять інформацію стосовно обставин вчинення народним депутатом України ОСОБА_5 та головою ГО «Медіаоборона» ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у тому числі квартира АДРЕСА_2 , а також необхідності врятування речей та документів, оскільки існує реальна загроза їх знищення та/або приховання.

Враховуючи викладене, 03.11.2023, у період часу з 21 год. 10 хв. по 23 год. 53 хв. слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023000000001754 від 27.10.2023 - старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_12 у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним з врятуванням майна, проведено обшук за місцем проживання народного депутата України ОСОБА_5 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 .

Під час обшуку у вказаній квартирі знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_13 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Під час проведення обшуку виявлено мобільний телефон ОСОБА_5 . Iphone 14 Pro Max, модель:MQC23RX/A, s/n: НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який оснащений системою логічного захисту.

Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено, що вищевказаний мобільний телефон Iphone 14 Pro Max, модель:MQC23RX/A, s/n: НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 підлягає вилученню, оскільки на ньому може зберігатися інформація, яка має значення для кримінального провадження, а її виявлення та фіксація на місці проведення обшуку була неможлива, оскільки доступ до телефону обмежувався їх власником (володільцем) та був пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У ході обшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_13 повідомили, що вказана квартира на підставі договору від 31.12.2020 безоплатного користування приміщенням, використовується адвокатом ОСОБА_14 , про що надали копію відповідного договору.

Відповідно до вказаного договору та додаткової угоди № 1 ОСОБА_14 отримав у безоплатне користування приміщення АДРЕСА_3 .

При цьому, в договорі не зазначено номер приміщення, його площу, місто, та місцезнаходження, що не надає можливості встановити, які саме приміщення передані адвокату у користування.

Крім того, жодних речей та документів адвоката ОСОБА_14 під час обшуку не виявлено.

Встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), ОСОБА_14 , є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3697 від 23.04.2009, виданим Київською міською КДКА (рішення № 29-3-30 від 23.04.2009), обліковується у Раді адвокатів міста Києва.

Прокурор вказав, що наявність підстав на проникнення без ухвали слідчого судді з метою врятування майна підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності; винятковий випадок, пов`язаний із врятуванням майна, яке за отриманою від оперативного підрозділу інформацією дійсно перебувало у місці проведення невідкладного обшуку, і зволікання із вилученням такого майна могло б спричинити зокрема втрату речових доказів, що було б несумісним із завданням кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор клопотання з викладених у ньому підстав підтримала та просила задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

У відповідності до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, та Конвенції 1950 року держава має виконувати свої зобов`язання - не тільки утримуватися від дій, що порушують права людини, а діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Стаття 8 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» 1950 року, вимагає забезпечення захисту окремої особи від довільного втручання з боку органів державної влади.

При цьому вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі Смирнов проти Росії від 07.06.2007р., де суд зазначив, що він повинен впевнитися в тому, що громадянам надається достатній і ефективний захист від зловживань влади, а також визначити чи було в кожному конкретному випадку втручання пропорційним поставленій меті, оцінивши обставини, в яких було винесено постанову про проведення обшуку, її зміст, спосіб проведення обшуку, присутність понятих під час його проведення, межі його можливих наслідків, загрозу репутації осіб, в житлі яких проводився обшук. Відсутність вимоги щодо судового розгляду перевірки законності проведеного обшуку має наслідком те, що слідчі органи мають свободу дій у визначенні доцільності і меж обшуку та вилучення предметів і документів. Також, визначаючи порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та констатуючи незаконність обшуку у справі Ернст та інші проти Бельгії, Європейський суд зазначив, що ордер на проведення обшуку не містив жодної інформації про конкретні цілі та підстави для проведення обшуку, характер розслідування, точні місця проведення обшуків та про предмети, що підлягали вилученню. Таким чином, слідчі наділялися широкими повноваженнями.

Відповідно до положень національного законодавства, а саме частини 5 статті 234 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Так, з наданих матеріалів клопотання вбачається, що прокурор просить провести обшук на проведення обшуку офісного приміщення (офіс) № 714, за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Компанія з управління активами «МТІР ЕССЕТ Менеджмент» код (ЄДРПОУ 33669793), де зареєстровано місце діяльності адвоката ОСОБА_15 (свідоцтво № 1962 від 23.03.2021).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_15 є адвокатом відповідно до свідоцтва № 1962 від 23.03.2021 виданого радою адвокатів Полтавської області та обліковується у відповідній раді.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Згідно з пунктами 2-4 статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

4) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінальних правопорушень, орган досудового розслідування обґрунтовано вважає, що відшукувані речі та документи можуть знаходитися у зазначеному в клопотанні приміщенні.

Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Бук проти Німеччини» від 28.04.2005 року, (Buck v. Germany), заява № 41604/98, ECHR 2005-IV) встановлено, що держави можуть за необхідності вдаватися до проведення обшуку з метою отримання доказів на підтвердження факту вчинення певних правопорушень. При цьому, суду необхідно оцінювати, чи підстави, наведені на обґрунтування проведення обшуку житла та виїмки з нього, є належними та достатніми і чи принцип пропорційності дотриманий (див.: зазначене рішення у справі «Функе проти Франції», пункти 55-57; рішення від 25 лютого 1993 р. «Крем`є проти Франції», № 11471/85, пункти 38-40 тощо).

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та наведені норми КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання про обшук, враховуючи, що такий обшук має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 107, 108, 234, 235, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_4 про проведення обшуку - задовольнити.

Надати дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42023000000001754 від 27.10.2023 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , для відшукання та вилучення мобільного телефону Iphone 14 Pro Max, модель:MQC23RX/A, s/n: НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який оснащений системою логічного захисту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1