Справа № 761/41378/23
Провадження № 1-кс/761/26946/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000420000038 від 04.07.2022
ВСТАНОВИЛА
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000420000038 від 04.07.2022.
Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000038 від 04.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, а також достовірно знаючи, що ОСОБА_4 займає посаду головного бухгалтера-начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та планування, та є відповідальною службовою особою за публічні закупівлі товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану Козинської селищної ради, вступив з нею в злочинну змову, виконуючи роль її пособника, діючи умисно спільно та узгоджено з метою отримання неправомірної вигоди і згідно раніше обумовленого злочинного плану, направленого на постачання до Козинської селищної ради продуктів харчування, за цінами, що завідомо для учасників кримінального правопорушення перевищують ринкові, за рахунок коштів резервного фонду бюджету Козинської селищної територіальної громади Київської області, що виділені у 2022 році для здійснення заходів у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, здійснив постачання продуктів харчування за завищеними цінами до Козинської селищної ради, що призвело до зайвих витрат коштів резервного фонду Козинської селищної ради на суму 310 976,37 грн, з ПДВ, що більше ніж у 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто спричинило тяжкі наслідки юридичній особі Козинській селищній раді.
У клопотанні прокурор вказує, що за вказаних у клопотанні обставин ОСОБА_5 07.11.2023 повідомлено про підозру у вчиненні умисних дій, що виразились у пособництві у зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах юридичної особи, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи Державної податкової служби України встановлено, що банківський рахунок приватного підприємства «Юридична компанія «Віндікта» (код ЄДРПОУ 36564864) відкрито у АТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) НОМЕР_1 (валюта рахунку українська гривня).
Постановою детектива грошові кошти на банківському рахунку приватного підприємства «Юридична компанія «Віндікта» (код ЄДРПОУ 36564864) відкрито у АТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) НОМЕР_1 (валюта рахунку українська гривня) визнано речовими доказами.
У клопотанні прокурор вказує, що метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
У судове засідання прокурор не з`явився будучи належним чином повідомлений, в той же час на адресу суду від прокурора ОСОБА_3 надійшла заява з додатками, у якій останній просив розглянути клопотання без його участі.
З огляду на обставини викладені у клопотанні, його розгляд здійснюється без виклику володільця майна відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, якою визначено можливість розгляду клопотання прокурорапро арештмайна,яке небуло тимчасововилучене,без повідомленнявласника майна,якщо цеє необхіднимз метоюзабезпечення арештумайна.
Дслідивши клопотання, додані на його обґрунтування матеріали, документи, що надійшли на адресу суду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000038 від 04.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
08.11.2023 постановою детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , грошові кошти на банківському рахунку приватного підприємства «Юридична компанія «Віндікта» (код ЄДРПОУ 36564864) відкрито у АТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) НОМЕР_1 (валюта рахунку українська гривня) визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Як на мету накладення арешту прокурор посилається на необхідність збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання та накладення арешту із забороною розпоряджання вказаним майном.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
УХВАЛИЛА
Клопотання прокурора задовольнити.
1.Накласти арешт на грошові кошти в сумі , що не перевищує 310 976,37 грн, які знаходяться на банківському рахунку приватного підприємства «Юридична компанія «Віндікта» (код ЄДРПОУ 36564864) відкрито у АТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) НОМЕР_1 (валюта рахунку українська гривня), із забороною розпоряджатися та користуватися вказаними грошовими коштами та забороною службовим особам АТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) та уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя Антоніна КВАША
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 114914999 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Кваша А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні