Ухвала

від 25.10.2023 по справі 932/9593/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/9593/23

Провадження № 1-кс/932/3860/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 42022042030000039 від 30.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 42022042030000039 від 30.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в якому слідчий просить надати слідчому слідчого відділу Дніпровського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 групі прокурорів Центральної окружної прокуратури - дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою отримання відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, здобутого у результаті його вчинення, а саме: сім-картки мобільних операторів; мобільних телефонів, комп`ютерної техніки (стаціонарні комп`ютери, планшети, ноутбуки тощо), електронних носіїв інформації (USB флеш-накопичувачів, карт пам`яті, накопичувачів на магнітних дисках HDD та SSD (стаціонарних на переносних) інші будь-які матеріальні носії інформації, на яких містяться відомості та документи в електронному вигляді, зошити, щоденники, записні книжки, блокноти та книги, що містять друковані та рукописні записи про фактичне вчинення вказаного злочину та/або аналогічного злочину, грошових коштів а також знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого у результаті його вчинення.

В обґрунтування зазначеного клопотання, слідчий зазначає, в провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202204203000039 від 30.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.

Так, до Центральної окружної прокуратури м. Дніпра надійшли матеріали Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про те, що невстановлені особи на території м. Дніпра незаконно використовують з метою отримання прибутку гуманітарну допомогу під час воєнного стану.

Повідомленням начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області було встановлено групу осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Так, в ході виконання доручення слідчого (№ 04/54-2760вих-22 від 30.05.2022) в рамках кп № 12022042030000039 від 30.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, було встановлено, що:

1) Директор Громадської організації «Мікс Поколінь» (код ЄДРПОУ 43444153, м. Дніпро, площа Десантників - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , використовує м.т. № НОМЕР_1 .

2) Директор Благодійної організації «Благодійний фонд «Совушка» (код ЄДРПОУ 41414462, м. Дніпро, вул. Алтайська - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , використовує м.т. № НОМЕР_2 .

3) Директор Громадської організації «Сила Дніпра» (код ЄДРПОУ 39945443, м. Дніпро, пр. Воронцова, 7/2А - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , використовує м.т. № НОМЕР_3 .

Так, вказані особи діючи у змові з представниками інших громадських організацій, а також лікувальних закладів м. Дніпра, частину отриманої таким чином гуманітарної допомоги, реалізують через аптечні мережі, а також через торгівельні заклади Дніпропетровської області, а одержані від протиправної діяльності кошти розподіляються між учасниками схеми та використовують на власний розсуд.

Також за отриманими даними, засновник Громадської організації «Сила Дніпра» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (використовує мобільний телефон НОМЕР_4 ) спільно із ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 (використовує к.т. НОМЕР_5 ), сприяють незаконному збуту гуманітарної допомоги.

При цьому з`ясовано, що складське приміщення зазначених суб`єктів господарювання знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюються отримання та перерозподіл гуманітарної допомоги для подальшої й незаконної реалізації з метою отримання прибутку.

Так як єдиним можливим та необхідним у даному випадку шляхом для законного отримання доступу до необхідної інформації, речей, забезпечення і схоронності та можливості подальшого використання як доказу у кримінальному провадженні є проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігаються речі і документи, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За частиною 5 статті 12 КПК України, кримінальне правопорушення вчинене особою за ч. 3 ст. 201-2 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна 29-А належить Державному підприємству «ДНЕПРОГРАЖДАНПРОЕКТ».

Враховуючи викладене, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що є обґрунтовані підстави вважати, що особи які перебувають у приміщенні АДРЕСА_1 , мають безпосередню причетність до вчинення даного кримінального правопорушення, а також беручи до уваги те, що іншим чином, тобто у порядку, встановленому КПК України, отримати вищезазначені реці : документи, а також відомості, які у них містяться та мають значення для даного кримінального провадження і можуть бути доказами не можливо, при цьому, не викликаючи у подальшому, жодних сумнівів під час їх оцінки з точки зору належності та допустимості.

В судове засідання слідчий не з`явився, про строки розгляду клопотання останній обізнаний, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, перевіривши наявність правових підстав для проведення обшуку, заслухавши доводи слідчого, слідчий суддя доходить до таких висновків.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в кримінальному провадженні, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

Вимоги до клопотання про проведення обшуку викладені у ч. 3 ст. 234 КПК України.

Статтею 30 Конституції України гарантується кожному недоторканість житла чи іншого володіння особи. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч. 3 ст. 233 КПК України).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага (рішення Конституційного суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011).

Отже, обмеження права на недоторканість житла можливе для досягнення легітимної мети і захисту суспільних інтересів, зокрема, у разі наявності достатніх даних про вчинення особою кримінального правопорушення (злочину).

У справі «Ратушна проти України» заява № 17318/06 від 02.12.2010 р. Європейський суд з прав людини констатував, що коли держави вважають за необхідне вдаватися до таких заходів, як обшуки житлових приміщень, з метою отримання доказів факту вчинення правопорушень, судам необхідно оцінювати, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та чи було дотримано принцип пропорційності. Суд також має вивчати наявність у національному законодавстві ефективних гарантій від зловживань та свавілля та перевіряти, як ці гарантії працюють в окремому випадку, який розглядається. Критерії, які слід брати до уваги в цьому контексті (але не обмежуватись ними), - це спосіб та обставини, за яких було ухвалено постанову про проведення обшуку, інші докази, доступні на той час, а також зміст та обсяг постанови.

З матеріалів клопотання вбачається, що Дніпровським РУП ГУНП в Дніпропетровській області 30.05.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042030000039 були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 201-2 КК України за фактом організації невстановленою групою осіб, за допомогою благодійних організацій та громадських організацій, на території м. Дніпра, незаконно з метою отримання прибутку, здійснюють продаж гуманітарної допомоги під час воєнного стану та грошові кошти розподіляють між учасниками групи.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов`язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.

Із метою врегулювання відносин, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконувати рішення ЄСПЛ проти України, усунення причини порушення Україною Конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ, Верховною Радою України прийнято Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", у ст. 17 якого наголошується, що суди при розгляді справ, в тому числі справ органів слідства, застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Таким чином, застосування практики ЄСПЛ та недопущення порушень Конвенції про захист прав і основоположних свобод є обов`язком судів України та запорукою якісного судочинства рівня європейських стандартів.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції, слідчий суддя під час розгляду клопотання про обшук враховує правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені у рішеннях: «Ратушна проти України», «Поліщук проти України», «Васильчук проти України», «Головань проти України», «Смирнов проти Росії», «Ернст та інші проти Бельгії», «Рьомен і Шміт проти Люксембургу», «Бук проти Німеччини» та інших.

Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частиною другою вказаної статті КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 2-4 Глави 4 КПК України, свідчать про те, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, адже підстави, наведені для виправдання таких заходів слідчим уважати відповідними і достатніми, не можливо.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна 29А.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234-236 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 42022042030000039 від 30.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про проведення обшуку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1