Рішення

від 03.11.2023 по справі 607/17022/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2023 Справа №607/17022/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Бабяк Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 3% річних нарахованих за період 22 липня 2018 року по 18 серпня 2020 року включно, що складає 5 918 доларів США 25 центів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 22 березня 2019 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі № 607/12426/18 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , кошти в розмірі 96 000,20 доларів США (дев`яносто шість тисяч доларів США 20 центів), сплачений судовий збір в розмірі 8 810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок). В суму 96 000,20 доларів США входить 93 200 доларів США сума боргу та 2 800,20 доларів США розмір трьох відсотків річних за період з 21 липня 2017 року по 21 липня 2018 року.

На підставі виконавчого листа № 607/12426/18 від 07 травня 2019 року, що виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, відкрито виконавче провадження № 59406637 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 96 000,20 доларів СПА, сплачений судовий збір в розмірі 8 810,00 гривень.

Відповідно до акту про передачу майна стягувану, що виданий головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Легусом Т. М., 18 серпня 2020 року частково погашено борг шляхом передачі нерухомого майна у власність ОСОБА_1 за ціною третіх торгів 1 317 120, 00 гривень.

11 серпня 2023 року адвокатом Адвокатського об`єднання «ВЕРУМ ПРО» Яворським Андрієм направлено ОСОБА_2 вимогу про сплату процентів як компенсації за неналежне виконання зобов`язань. Дану вимогу повернуто за зворотною адресою в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання станом на 08 вересня 2023 року сума трьох відсотків річних за період з 22 липня 2018 року по 18 серпня 2020 року складає 5 918 доларів США 25 центів.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів ОСОБА_1 , представник позивача просить позов задовольнити шляхом стягнення з ОСОБА_2 5918доларів США25центів та сплаченого судового збору в розмірі 2 164,22 грн.

Ухвалою судді від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/17022/23 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання, представник позивача, адвокат Качур С. В. не з`явився, подав заяву, у якій просив суд проводити розгляд справи без його участі та участі позивача за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав суду.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2019 року у справі № 607/12426/18 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , кошти в розмірі 96 000,20 доларів США, сплачений судовий збір в розмірі 8 810,00 грн.

Згідно акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 18 серпня 2020 року у виконавчому провадженні № 59406637 ОСОБА_1 заявою від 11 серпня 2020 року повідомив про згоду залишити нерухоме нереалізоване майно за ціною третіх торгів, а саме 1317 120,00 грн. Вказаним актом передано у власність ОСОБА_1 частку житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1658525826110, номер об`єкта в РПВН: 6307881, житловий будинок розташований на земельних ділянках: кадастровий номер земельної ділянки: 2611093001:16:004:0001, перебуває в оренді Яблуницької сільської ради до 25 вересня 2021 року, реєстраційний номер земельної ділянки 1658426226110, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, площа 0,0272 гa; кадастровий номер земельної ділянки 2611093001:16:004:0002, перебуває в оренді Яблуницької сільської ради, цільове призначення: інша комерційна діяльність. Загальна площа житлового будинку 603,2 м2, кафебар загальною площею 159, 0 м2 під літ «А1», адреса: АДРЕСА_1 , за ціною третіх торгів 1 317 120,00 грн, що належить боржнику ОСОБА_2 .

11 серпня 2023 року адвокатом Адвокатського об`єднання «ВЕРУМ ПРО» Яворським Андрієм, який дії в інтересах ОСОБА_1 надіслало на адресу ОСОБА_2 вимогу № 1108/23 про сплату 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 10 206 доларів США 02 центи за період з 22 липня 2018 року по 11 серпня 2023 року та погасити основний борг в сумі: 47 964 доларів США 62 центи. Заборгованість необхідно погасити до 31 серпня 2013 року.

Вказані вище вимоги відповідачем не були виконані, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 18 ЦПК України встановлений принцип обов`язковості судових рішень, який полягає в тому, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3 ) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будьякого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15ц, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у Постанові від 20 січня 2016 року у справі № 62759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільнуправову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України), та в Постанові від 2 березня 2016 року у справі № 62491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, висновки, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15ц, повинні бути враховані при застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі.

Зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16ц).

Позивач має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликане недобросовісною поведінкою боржника та недосконалістю системи виконання судових рішень у державі.

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу, зобов`язання відповідача ОСОБА_2 сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання (дати останнього платежу з погашення боргу). Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу направлялася вимога про необхідність погасити до 31 серпня 2023 року, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 10 206 доларів США 02 центи за період з 22 липня 2018 року по 11 серпня 2023 року та погасити основний борг в сумі: 47 964 доларів США 62 центи. Однак ці вимоги залишилась без відповідного реагування зі сторони ОСОБА_2 .

Вищенаведені обставини підтверджують факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань, що дає право на стягнення 3 процентів річних від простроченої суми з ОСОБА_2 .

Станом на 08 вересня 2023 року позивачем нараховані 3% річних за користування грошовими коштами за період з 22 липня 2018 року по 18 серпня 2020 року, що складає 5 918 доларів США 25 центів.

Так, за період 22 липня 2018 року 02 травня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 93200 доларів США.

02 травня 2019 року набрало законної сили рішення суду, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 96000,20 доларів США.

18 серпня 2020 року борг було частково погашено шляхом передачу нерухомого майна ОСОБА_1 відповідачем, а тому три проценти річних слід нараховувати включно до 17 серпня 2020 року.

Таким чином, три відсотки річних на суму 93200 доларів США за період 22 липня 2018 року 02 травня 2019 року становили [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] = 2 183,17 доларів США.

Три відсотки річних на суму 96000,20 доларів США за період 03 травня 2019 року 17 серпня 2020 року становили [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] = 3 727,21 доларів США.

Сума вказаних процентів становить 2 183,17 доларів США + 3 727,21 доларів США = 5910,38 доларів США.

З огляду на те, що ОСОБА_2 належним чином не виконував своїх зобов`язань перед позивачем та не повернув отримані грошові кошти, тобто не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, тому суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних нарахованих за період з 22 липня 2018 року по 17 серпня 2020 року, що складає 5910,38 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2161,34 грн (5910,38 доларів США (еквівалентно 216134,32 грн) * 2164,22 грн : 5918,25 доларів США (еквівалентно 216422,12 грн)), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 128, 133, 141, 247, 258, 259, 263265, 280283, 351355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за користування грошовими коштами, які отримані відповідачем у позику, за період з 22 липня 2018 року по 17 серпня 2020 року, що складає 5 910, (п`ять тисяч дев`ятсот десять),38 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 2 161,34 грн гривень сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська