Вирок

від 15.11.2023 по справі 127/2517/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/2517/21

Провадження №1-кп/127/117/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020010001933 по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Львівської області Золочівського району м. Золочів, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи 21 квітня 2020 року близько 10:15 годин, спільно з особою чоловічої статі та особою жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, на загальнодоступній неогородженій території «Свято-Троїцького храму», який на праві власності належить релігійній громаді Української Православної Церкви святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Радіона Скалецького, 77, головою якого є ОСОБА_6 , у напівзруйнованому підсобному приміщенні, вхід до якого здійснюється вільно та без перешкод, помітили саморобний металевий мангал і у них виник спільний злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, про що вони усно домовились між собою, вступивши таким чином у попередню змову.

В подальшому, 21 квітня 2020 року, близько 10:25 години, реалізуючи попередню змову і спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, опираючись на дії один одного, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи таємно згідно розподілених ролей, особа жіночої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, залишилась спостерігати на вулиці, візуально контролюючи територію щодо відсутності сторонніх осіб, а особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, з ОСОБА_4 зайшли у зазначене напівзруйноване підсобне приміщення, взяли там належний вищевказаній релігійні громаді металевий саморобний мангал і, тримаючи його за ручки, винесли з приміщення, після чого ОСОБА_4 , особа чоловічої статі та особа жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, разом залишили місце події, а викраденим розпорядились в подальшому на власний розсуд.

Згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ № 5438/20-21 від 27.07.2020 ринкова вартість саморобної металевої печі (мангалу), як брухту чорних металів вагою 97,350 кг., станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 21.04.2020, складала 363,12 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , особа чоловічої статі та особа жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, завдали релігійній громаді Української Православної Церкви святих рівноапостольних Мефодія і Кирила матеріальну шкоду на загальну суму 363,12 грн.

Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з`ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачена свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, визнала фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням, суд, вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченої та потерпілого щодо міри покарання.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення визнала повністю, при обставинах викладених в обвинувальному акті, щиро розкаялася та пояснила, що в квітні 2020 року прогулюючись разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на неогородженій території «Свято-Троїцького храму», розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Радіона Скалецького, 77, у напівзруйнованому підсобному приміщенні, помітили саморобний металевий мангал і у них виник спільний умисел на його таємне викрадення. В подальшому, діючи таємно згідно розподілених ролей, ОСОБА_8 , залишилась спостерігати на вулиці, візуально контролюючи територію щодо відсутності сторонніх осіб, а вона з ОСОБА_7 зайшли у зазначене напівзруйноване підсобне приміщення, взяли там металевий саморобний мангал і, тримаючи його за ручки, винесли з приміщення, після чого вони разом залишили місце події, а мангал принесли до себе додому. В подальшому мангал вони добровільно видали працівникам поліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати.

Представник потерпілого Релігійної громади Української Православної Церкви святих рівноапостольних Мефодія і ОСОБА_9 до суду не з`явився, однак від нього до суду надійшла письмова заява про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має. Щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні судом досліджені докази, що характеризують ОСОБА_4 , а саме:

- характеристика видана дільничним офіцером поліції СДОП ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області від 18.09.2020 згідно якої, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно;

- довідка з КП ВОНД «Соціотерепія» відповідно до якої, ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває;

- довідка з КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» відповідно до якої, ОСОБА_4 за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та стат. відділу на лікуванні не перебувала та за медичною психіатричною допомогою не зверталась.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає повне визнання винуватості та щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченій покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, пост кримінальну поведінку ОСОБА_4 , особу обвинуваченої, а саме те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, приймає до уваги її вік, стан здоров`я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченої, а також попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі на певний строк, в межах санкцій відповідної статті.

Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винуватої та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на неї певні обов`язки, із застосуванням ст. 76 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчих експертиз № 3704/20-21 від 21.05.2020, № 5438/20-21 від 27.07.2020 покласти на обвинувачену, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого нею кримінального правопорушення.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 337, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 61, 65, 75, 76, 185 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засуджену ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із засудженої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчих експертиз № 3704/20-21 від 21.05.2020, № 5438/20-21 від 27.07.2020 в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 76 коп.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2020 на майно, яке 27.04.2020 вилучено під час проведення огляду місця події по вул. Радянській в с. Зоринці Жмеринського району Вінницької області у ОСОБА_7 , а саме: металеву піч, переобладнану під мангал скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: відео файл з розширенням «MP4» з назвою: «Храм 21 квітня 2020», який знаходиться на комп`ютерному диску «DVD-R», 16х, 4,7 GB, 120 min, марки «VIDEX EXCELLENTI», помаранчевого кольору, приєднаний доматеріалів кримінальногопровадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказпо кримінальномупровадженню,а саме: металеву піч, переобладнану під мангал, вилучену 27.04.2020 під час огляду місця події по вул. Радянській в с. Зоринці Жмеринського району Вінницької області у ОСОБА_7 , передану на зберігання, згідно квитанції № 2930, до камери зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику Релігійній громаді Української Православної Церкви святих рівноапостольних Мефодія і Кирила.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: