Постанова

від 07.11.2023 по справі 908/1409/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1409/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 (повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2023, суддя Ніколаєнко Р.А.) у справі №908/1409/22

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Біленьке Запорізького району, Запорізької області

про неплатоспроможність

кредитори:

1. Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк, м. Запоріжжя

2. Акціонерне товариство Альфа-Банк, м. Київ

керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Юрченко Ольга Миколаївна, м. Київ, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у даній справі закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2022 у справі № 908/1409/22 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; скасовано заходи для забезпечення задоволення вимог кредиторів - заборону фізичній особі ОСОБА_1 розпоряджатися належним на праві власності нерухомим майном, транспортними засобами, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2022 у справі № 908/1409/22.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зважаючи на дискрецію господарського суду при вирішенні питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з неподанням на розгляд суду схваленого кредиторами плану реструктуризації за спливом більш як три місяці з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справі про неплатоспроможність.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що:

- у разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з`ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними в матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів;

- боржником були усунені недоліки, які були виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації декларацій, а саме зазначення у деклараціях за 2019-2021 роки доньки боржника, а також, що боржник є засновником ТОВ Біоком Ресурс із зазначенням розміру частки засновника (учасника) 270 000,00 грн;

- обставини, які б свідчили про наявність недобросовісної поведінки боржника відсутні;

- боржником був запропонований обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, який би погасив 83% визнаних господарським судом грошових вимог кредиторів;

- враховуючи, що добросовісність боржника фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи, тому у даному випадку суд першої інстанції неправильно тлумачивши норми Кодексу України з процедур банкрутства, закрив провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу акціонерне товариство Державний ощадний банк України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції акціонерне товариство Державний ощадний банк України вказує:

- у зв`язку з ненаданням боржником належної інформації про майновий стан боржника та членів його сім`ї, кредитор АТ Ощадбанк звернувся до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства;

- у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом;

- судом встановлено факт приховування боржником відомостей, які не були внесені боржником в декларації про майновий стан;

- обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2023 поновлено строк подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.10.2023 на 10:00 год.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 03.10.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.11.2023 на 12:00 год.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 03.11.2023 клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 07.11.2023 на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для фізичної особи ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). При цьому, сторони попереджено, що відповідно до ч.5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

07.11.2023 у судове засідання з`явився представник АТ Ощадбанк, який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

07.11.2023 комісією Центрального апеляційного господарського суду складено акт щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з якого вбачається, що 07.11.2023 судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось через відсутність зв`язку з ОСОБА_1 .

Оскільки, явка представників сторін апеляційним господарським судом не була визнана обов`язковою, приймаючи до уваги, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

07.11.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника кредитора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначив арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну; призначено попереднє засідання на 07.11.2022, 10:00 годин.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, на офіційному вебсайті Судова влада України здійснено 08.09.2022 за №69227.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2022, зокрема, визнано грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до боржника в розмірі 66946,47 грн, з яких 2627,76 грн пеня, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та вимоги в розмірі 4962,00 грн сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника судового збору; визнано грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства Альфа-Банк до боржника в розмірі 570880,78 грн основного боргу та вимоги в розмірі 4962,00 грн сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника судового збору; зобов`язано керуючого реструктуризацією вчинити певні дії.

Керуючий реструктуризацією подала до місцевого господарського суду клопотання про перехід до процедури погашення боргів боржника (вих.№ 02-36/35 від 24.03.2023), у якому просила:

- ухвалити постанову про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, призначити керуючим реалізацією Юрченко Ольгу Миколаївну;

- затвердити звіти керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 про нарахування та виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому за виконання повноважень в межах суми авансованого внеску боржником на депозитний рахунок суду;

- здійснити виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Юрченко Ользі Миколаївні за період здійснення повноважень за рахунок коштів, авансованих на депозитний рахунок суду боржником.

АТ Ощадбанк подано до господарського суду клопотання про закриття провадження у справі в порядку ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що за результатами аналізу отриманого від арбітражного керуючого звіту станом на 19.01.2023 про перевірку декларації боржника слідує, що подані боржником декларації за період з 2019 по 2021 рік містять недостовірну інформацію, а саме:

- РНОКПП ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), яка зазначена в декларації, як донька боржника, співпадає з РНОКПП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), при цьому вірний РНОКПП ОСОБА_2 - НОМЕР_2 ;

- у поданих деклараціях не зазначено майно, що перебуває у власності батька боржника ОСОБА_3 - земельні ділянки, два причепи, трактор колісний;

- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.12.2022 міститься інформація стосовно юридичних осіб, де засновником та співзасновником зазначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: Селянського (фермерського) господарства Агро Трейд (код ЄДРПОУ 31525878), ТОВ ЛГЗ Кристал (код ЄДРПОУ 25482951), ТОВ Біоком Ресурс (код ЄДРПОУ 34718411), всі вищезазначені юридичні особи не перебувають в стані припинення та не мають податкового боргу, однак в поданих деклараціях боржника ОСОБА_1 не зазначена інформація стосовно частки боржника в статутних капіталах вказаних юридичних осіб, окрім ТОВ ЛГЗ Кристал;

- декларації не місять відомостей стосовно доходів у вигляді орендної плати, яку отримує боржник.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

При цьому, нормами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації та подання уточненого звіту, а зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

Колегія суддів звертає увагу на наявність процесуального права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.

Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Слід враховувати, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України звернулося до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Судом встановлено, що подані боржником разом із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність декларації за 2019, 2020 та 2021 роки свідчать про те, що членами його родини являються: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянин України), донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (громадянка Німеччини). Згідно з деклараціями (в частині відомостей про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї) за боржником на праві власності зареєстровані земельні ділянки: кадастровий номер 2322180801:07:001:0224, площа 0,1000 га, розташована: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 2321581400:08:004:0005, площа 0,2500 га, розташована: АДРЕСА_2 ; кадастровий номер 2321586800:01:002:0057, площа 1,2 га, розташована: Запорізька обл., Запорізький р-н, Біленьківська с.р.; кадастровий номер 2322180800:05001:0044, площа 1,0 га, розташована Запорізька обл., Запорізький р-н, Біленьківська с.р.

Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Юрченко О.М. надала у справу Звіт про результати перевірки декларації боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вих.№ 02-36/13 від 15.11.2022), де підсумувала, що станом на 15.11.2022 арбітражним керуючим не було виявлено невідповідності у деклараціях за 2019 2021 роки, поданих боржником.

Водночас у вказаному Звіті керуючий реструктуризацією зазначила, що відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 (батько боржника) обліковуються: земельна ділянка кадастровий номер 2322180800:05:001:0029 площею 29,9979 га, земельна ділянка кадастровий номер 2322181300:02:003:0041 площею 9,4805 га, земельна ділянка кадастровий номер 2322185700:03:003:0055 площею 12,5091 га, земельна ділянка кадастровий номер 2322185700:03:003:0056 площею 1,0661 га. Згідно з інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за ОСОБА_3 зареєстрована техніка: причіп марки 2ПТС4, 1972 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований 05.07.2000 року, свідоцтво № НОМЕР_5 ; причіп марки КУНГ, 1989 року випуску, заводський номер б/н, номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований 05.07.2000 року, свідоцтво № НОМЕР_7 ; трактор колісний марки Т-40, 1972 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 , зареєстрований 05.07.2000 року, свідоцтво № НОМЕР_10 . Ці земельні ділянки та техніка члена сім`ї не зазначені боржником у поданих із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність деклараціях.

31.01.2023 до господарського суду від боржника надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додані декларації за 2019 2021 роки, в які внесені відповідні виправлення, зокрема виправлений РНОКПП доньки боржника, зазначено про участь та розмір часток з їх номінальною вартістю у Селянському (фермерському) господарстві Агро Трейд (код ЄДРПОУ 31525878), ТОВ Біоком Ресурс (код ЄДРПОУ 34718411), ТОВ ЛГЗ Кристал (код ЄДРПОУ 25482951), а також у Громадській організації Суспільство по захисту прав споживачів Запорізька Січ (код ЄДРПОУ 36480182).

В той же час, боржник не вніс до декларацій відомості про належні члену родини (батькові) земельні ділянки, не вніс чи не пояснив причини невнесення відомостей про належні члену родини (батькові) причепи та трактор.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Колегія суддів звертається до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Місцевий господарський суд, проаналізувавши наявні матеріали справи стосовно первинного подання боржником декларацій, перевірки декларацій керуючим реструктуризацією та доведення звіту про перевірку декларацій норжнику, не знайшов підстав для однозначного висновку про визнання поведінки боржника недобросовісною та з аналізу вище згаданих обставин вважав, що мала місце неузгодженість у співпраці та взаємодії арбітражного керуючого з боржником, що вплинуло й на конструктивність співпраці з кредиторами.

Судом першої інстанції також зазначено, що матеріали справи не дозволяють встановити обставини щодо використання боржником наданого йому права усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним деклараціях. Відносно цього надані у справу матеріали у їх співставленні є неоднозначними.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала місцевого господарського суду в частині відсутності підстав для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у наведеній частині не переглядається.

Щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів враховує таке.

За приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 № 903/806/20 відзначено, що приписи частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Апеляційний суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, від 17.01.2023 у справі № 914/3085/21.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом №1 зборів кредиторів у справі № 908/1409/22 про неплатоспроможність від 18.11.2022 арбітражним керуючим організовано проведення зборів кредиторів, на розгляд яких, зокрема, винесені такі питання порядку денного: розгляд звіту керуючого реструктуризацією про проведену роботу та звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника (питання 2); розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника (питання 3); прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або пр закриття провадження у справі про неплатоспроможність (питання 4).

Зборами не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації, запропоновано арбітражному керуючому внести корективи до плану реструктуризації, вирішено відкласти питання про розгляд звіту про перевірку декларацій Боржника.

За наслідками наступних зборів, на які були винесені такі ж питання порядку денного, знов не прийнято рішення про схвалення плану санації, кредитором з правом вирішального голосу (АТ Сенс Банк) наголошено на необхідності виправлення Боржником декларацій, запропоновано доопрацювати план реструктуризації, внести до нього корективи та подати оновлений план реструктуризації боргів Боржника (протокол № 2 зборів кредиторів у справі № 908/1409/22 від 27.01.2023).

Чергові збори, що були призначені на 10.02.2023, вирішено відкласти на 13.03.2023 (протокол № 3 зборів кредиторів у справі № 908/1409/22 від 10.02.2023).

Згідно з протоколом № 4 зборів кредиторів у справі № 908/1409/22 від 13.03.2023 від заставного кредитора з правом дорадчого голосу АТ Ощадбанк надійшла позиція щодо неналежності плану реструктуризації, його невиконуваності з наведенням аргументів щодо недобросовісності боржника під час складання та подання декларації. Від конкурсного кредитора з правом вирішального голосу АТ Сенс Банк не надійшло жодної позиції на збори кредиторів 13.03.2023.

Отже, на розгляд кредиторам план реструктуризації боргів боржника подавався неодноразово, однак не був схвалений кредиторами.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

Колегія суддів зауважує, що боржник не може бути примушений до врахування пропозицій кредиторів чи погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій ними редакції.

До того ж, на цій стадії інтереси кредиторів можуть полягати як у реструктуризації боргів, так і у найскорішому переході до їх погашення за наявності у боржника майна.

Тому, за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі, зокрема можуть:

- за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника відмовити у його схваленні та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (пункт другий частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (пункт другий частини восьмої статті 123 КУзПБ).

Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.

Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.

Так, за приписами частини першої статті 130 КУзПБ якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

З урахуванням наведеного, зважаючи на дискрецію господарського суду при вирішенні питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, місцевий господарський суд мав з`ясувати причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів і обставини щодо того, чи таке неподання є наслідком недобросовісної поведінки боржника або кредиторів, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів, або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Апеляційний господарський суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За наведених обставин в суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування, та виходячи з особливостей провадження у справах про банкрутство, передачі справи для подальшого розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у справі № 908/1409/22 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у справі № 908/1409/22 -скасувати.

Справу № 908/1409/22 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст.287,288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 15.11.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз