ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023 року м. Дніпро Справа № 912/385/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Бестаченко О.Л.) від 12.06.2023 р. у справі № 912/385/23
за позовом Кропивницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал"
про внесення змін до договору оренди, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023р. до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кропивницької міської ради, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 15.05.2006 № 195, а саме:
-речення 2 розділу 2 "Об`єкт оренди" договору викласти в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.01.2023 року № НВ - 9902950862023 становить 24749743 грн. 73 коп.";
-абзац 1. розділу 4 "Орендна плата" договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі: 51561 грн. 96 коп., на місяць, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили", з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно рішення міської ради від 12.07.2018 № 1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області" відбулась зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим міська рада звернулась до суду з вимогою про внесення змін до договору оренди.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023 р. у справі № 912/385/23:
-позов задоволено повністю;
-внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 15.05.2006 № 195, а саме:
речення 2 розділу 2 "Об`єкт оренди" договору викласти в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 становить 18 874 978,98 грн";
абзац 1. розділу 4 "Орендна плата" договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі: 39 322 грн. 87 коп., на місяць, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили";
-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, буд. 27В; код ЄДРПОУ: 33254266) на користь Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022; код ЄДРПОУ: 26241020) судовий збір в сумі 2 684,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023р. у справі № 912/385/23 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає наступне:
-витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.05.2023 р. № НВ-3500299732023 на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом фізично не існував. Отже суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2020р. у справі № 909/965/16, згідно з яким докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом;
-задовольняючи заяву Кропивницької міської ради про зміну предмету позову суд першої інстанції не врахував, що виходячи з положень ч. 3 ст. 46 ГПК України подана представником позивача заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, який містить інші підстави, однак нормами ГПК України не передбачено одночасної зміни предмета і підстав позову;
-надана ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на запит суду інформація про земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:34:224:0017 має неповний характер, зокрема не містить передбачених п. 19 Методики коефіцієнтів Км1, Км2, Км3, Км4, Кцп, Кмц, Кні, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки;
-судом першої інстанції вирішено спір за недопустимими доказами у справі, наданими позивачем на обґрунтування позовних вимог, а саме: витягу від 02.05.2023 р. № НВ-3500299732023, оскільки цей витяг не містить відміток про засвідчення документа відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4163:2020.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023р. у справі № 912/385/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.10.2023р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023 р. в судовому засіданні по справі оголошено перерву до 07.11.2023р.
Представником Кропивницької міської ради до Центрального апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "М-Термінал" без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023 р. без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги представник позивача зокрема зазначає, що згідно інформації, отриманої від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, витяг від 24.01.2023 року № НВ-9902950862023 було розраховано автоматично за допомогою програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру без участі державного кадастрового реєстратора, у відповідності до ч. 3 п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1174.
Витяг від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 було сформовано державним кадастровим реєстратором Відділу на підставі технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кропивницького, як була виконана командитним товариством науково-впроваджувальною фірмою "Нові технології" та затверджена рішенням Міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 № 1750 у відповідності до ч. 4 п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1174.
Таким чином позивач стверджує, що обидва витяги відповідають вимогам законодавства. Витяг від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 став підставою для зміни позивачем предмету позову у даній справі із залишенням без змін матеріально-правових підстав позову.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку свого представника, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 15.05.2006 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки № 195 (а.с. 12-18), який було зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис про оренду землі від 29.05.2006 за реєстраційним № 103 (далі Договір).
Згідно з розділом 1 "Предмет договору" Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 за № 1757 "Про регулювання земельних відносин" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування комплексу будівель, яка знаходиться по вул. Тореза, 27-а в місті Кіровограді. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.
Відповідно до розділу 2 "Об`єкт оренди" Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15 660,0 кв.м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить згідно довідок державного земельного кадастру про грошову оцінку земельної ділянки № 712 від 14.02.2006 року: 1028235 грн. 60 коп. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.
Згідно з розділом 3 "Строк дії договору" договір укладено на 10 років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, при належному виконанні обов`язків відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.
Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі: 2 142 грн 16 коп. на місяць починаючи з дня державної реєстрації договору оренди землі. Періодичність внесення орендної плати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, або в інших випадках, передбачених законом (розділ 4 Договору).
Відповідно до додатку до Договору "Розрахунок орендної плати ТОВ "Термынал-М"", орендна плата визначена на рівні 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно розділу 5 Договору земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського призначення. Цільове призначення земельної ділянки землі транспорту.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (розділ 6 Договору).
У розділі 10 Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку (розділ 13 Договору).
Відповідно до п. 16. Договору, невід`ємною його частиною, зокрема, є розрахунок орендної плати.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Крім того, 20.04.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою, зокрема, було поновлено його дію на 10 (десять) років.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 27.11.2017 № 1236 "Про перейменування" вирішено: "у зв`язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький Кіровоградська міська рада (код ЄДРПОУ 26241020) є Міською радою міста Кропивницького, а виконавчий комітет Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04055251) є виконавчим комітетом Міської ради міста Кропивницького".
04.12.2020 Міською радою міста Кропивницького прийнято рішення № 3 "Про перейменування", яким вирішено перейменувати Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду, а виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 04055251) на виконавчий комітет Кропивницької міської ради.
12.07.2018 Міською радою міста Кропивницького прийнято рішення № 1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", яким вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області, яка була виконана командитним товариством науково-впроваджувальною фірмою "Нові технології". Рішення оприлюднено у "Вечірній газеті" 13.07.2018 (а.с. 8-9).
Згідно Витягу від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:34:224:0017 складає 18 874 978,98 грн.
Враховуючи зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася відносно орендованої відповідачем земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом про внесення змін до Договору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача щодо наявності правових підстав для внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки та зміни розміру (ставки) орендної плати, а також про доведеність розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.
Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
За змістом пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а відтак зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.
Окрім того, в розділі 4 Договору сторони встановили, що орендна плата переглядається у разі, зокрема, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Правові засади проведення оцінки земель визначено Законом України "Про оцінку земель".
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").
За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").
Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").
Пункт 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України передбачає, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У ст. 144 Конституції України і ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
За змістом ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно із ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Відповідно до п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.
Додаток 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, містить форму витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з QR- кодом.
Згідно інформації, отриманої від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (лист від 25.05.2023 № 9-11-0.6-1729/2-23, а.с. 81-85) витяг від 24.01.2023 року № НВ-9902950862023 з QR-кодом, в якому нормативна грошова оцінка Земельної ділянки визначена в розмірі 24 749 743,73 грн, було розраховано автоматично за допомогою програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру без участі державного кадастрового реєстратора, у відповідності до ч. 3 п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1174.
Водночас, витяг від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 з QR-кодом, в якому нормативна грошова оцінка Земельної ділянки визначена в розмірі 18 874 978,98 грн, було сформовано державним кадастровим реєстратором Відділу на підставі технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кропивницького, яка була виконана командитним товариством науково-впроваджувальною фірмою "Нові технології" та затверджена рішенням Міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 № 1750 у відповідності до ч. 4 п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1174.
Таким чином вищенаведеним вимогам законодавства відповідають обидва витяги, як від 24.01.2023 року № НВ-9902950862023, так і від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023.
Місцевим господарським судом зазначено, що витяг від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023, на підставі якого здійснюється розрахунок орендної плати, став підставою для зміни позивачем предмету позову у даній справі (нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом від 24.01.2023 року № НВ-9902950862023 становила 24 749 743,73 грн проти 18 874 978,98 грн за витягом від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023, та залишення без змін матеріально-правових підстав позову щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
При цьому судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що подана представником позивача заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, який містить інші підстави, з огляду на наступне.
Так відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Предметом спору у цій справі є вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Правовими підставами позову позивач визначив ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 632, 651 Цивільного кодексу України.
Судова колегія вважає, що розглядаючи заяву Кропивницької міської ради від 04.05.2023 про зміну предмету позову, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив її як заяву про зміну предмету позову, оскільки позивач фактично змінив лише предмет позову, в частині іншого витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якого здійснюється розрахунок орендної плати, та залишив без змін матеріально-правові підстави позову щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Водночас відхиляє судова колегія доводи апелянта про неправомірність прийняття судом першої інстанції в якості доказу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.05.2023р. № НВ-3500299732023 оскільки на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом цей доказ фізично не існував.
Так, згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 8, 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Положеннями ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено право учасників судового процесу в рамках господарського судочинства подавати докази, заяви та клопотання.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження, зокрема, є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що клопотання Кропивницької міської ради від 04.05.2023 про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення до матеріалів справи витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 02.05.2023 № НВ-3500299732023 підлягає задоволенню, оскільки подання такого доказу сприятиме всебічному та повному з`ясуванню обставин справи, а поданий доказ стосується предмета доказування по даній справі, не міг бути поданий разом із позовною заявою, оскільки отриманий позивачем у зв`язку із запереченнями, викладеними відповідачем у відзиві.
Відхиляє судова колегія і доводи апелянта про те, що судом першої інстанції вирішено спір за недопустимими доказами у справі через відсутність на копії витягу від 02.05.2023р. № НВ-3500299732023 відміток про засвідчення документа відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, оскільки такий недолік доказу не є підставою для скасування судового рішення.
Отже нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка використана під час розрахунку розміру орендної плати (витяг від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023) правомірно прийнята судом першої інстанції згідно ухвали від 19.05.2023, у зв`язку з чим, суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України здійснив розгляд позовних вимог в межах заявлених позивачем, та на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом, зокрема, інформації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеної у листі від 25.05.2023 № 9-11-0.6-1729/2-23.
У будь-якому випадку, з огляду на приписи ч. 2 ст. 277 ГПК України та обставини справи, прийняття місцевим господарським судом до розгляду вищенаведеного витягу не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже це не призвело до неправильного вирішення справи.
Так, судова колегія відзначає, що матеріали справи № 912/385/23 не містять доказів оскарження, скасування, визнання протиправним тощо, в установленому законом порядку витягу від 02.05.2023 року № НВ-3500299732023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:34:224:0017, сформованого державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Як зазначено вище, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
З аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" можна дійти висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для внесення змін до Договору в частині розміру нормативної грошової оцінки та зміни розміру (ставки) орендної плати, а також про доведеність позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який виданий уповноваженим на те державним органом.
При цьому судом першої інстанції слушно зазначено, що незгода відповідача на збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки та відмова від внесення змін до договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору отримання орендної плати за землю, у визначеному Договором розмірі.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023 р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Термінал" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023 р. у справі № 912/385/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2023 р. у справі № 912/385/23 залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Термінал".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 15.11.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 17.11.2023 |
Номер документу | 114921853 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні