Рішення

від 06.11.2023 по справі 904/4319/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4319/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради, м. Марганець, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 1 360 306,86 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики)

Представники:

Від позивача: Сідельнікова О.Л., орден серія АР № 1139294 від 05.09.2023, адвокат

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості в розмірі 1 360 306,86 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 36/21 від 29.04.2021, яка складається з: 1 200 000,00 грн. - основного боргу, 9 073,98 грн. - 3% річних, 151 232,88 грн. -пені.

Ухвалою від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху.

23.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.09.2023.

05.09.2023 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06.09.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 1 367 781,91 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 36/21 від 29.04.2021, яка складається з: 1 200 000,00 грн. - основного боргу, 9 073,98 грн. - 3% річних, 150 443,83 грн. -пені, 8 354,11 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 06.09.2023 у задоволенні клопотання Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради відмовлено, у зв`язку з технічною неможливістю проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

11.09.2023 сторони в підготовче засідання не з`явилися.

Позивач направив клопотання проведення судового засідання без його участі та про проведення всих судових засідань у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11.09.2023 клопотання Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено. Відкладено підготовче засідання на 11.10.2023.

11.10.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою від 11.10.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 06.11.2023.

06.11.2023 відповідач в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні розпочато розгляд справ по суті позовних вимог.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

06.11.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 36/21 від 29.04.2021.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач подав до суду відзив, в якому підтвердив укладення спірного договору.

Також відповідач підтвердив отримання грошових коштів у розмірі 1 200 000,00 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 36/21 від 29.04.2021.

Відповідач стверджує, що від моменту укладення договору № 36/21 від 29.04.2021 з подальшим запровадженням карантинних обмежень опинився в скрутному фінансовому становищі, а саме: має значні фінансові збитки, виключні заходи, що вживаються комунальним підприємством щодо погашення поточних боргів перед контрагентами та бюджетом є обмеженими, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг), крім того були запроваджені виключні обставини (запровадження суворих карантинних обмежень, зниження обсягів виробництва та надходжень від наданих послуг, зниження платоспроможності населення та інших юридичних осіб). Враховуючи вищевикладене, КП ВУВКГ ММР не має фізичної можливості сплатити борг у повному обсязі та у визначені договором строки.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору, наявність заборгованості, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (позикодавець) та Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 36/21 від 29.04.2021 (далі - договір).

Відповідно до рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 29.04.2021 № 189-11/VIII позикодавець надає грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов`язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Поворотна фінансова допомога надається у сумі 1200000,00 грн та використовується для потреб позичальника відповідно до напрямів господарської діяльності підприємства, а саме на погашення заборгованості за електроенергію - 600000,00 грн, погашення заборгованості за продукцію виробничо-технічного призначення (гіпохлорит натрію, гідроксихлорид алюмінію) 200000,00 грн., заробітну плату 400000,00 грн. (п. 1.2. договору).

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України) (п. 1.3. договору).

Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 1200000,00 грн у безготівковому порядку в межах коштів, передбачених у міському бюджеті на відповідні цілі (п. 2.1. договору).

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2. договору).

Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на рахунок позичальника (п. 2.3. договору).

Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на рахунок позичальника (п. 2.5. договору).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 31.12.2023 (п. 3.1. договору).

У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3. договору).

Позичальник зобов`язаний повернути поворотну фінансову допомогу до закінчення терміну, визначеного п. 3.1. договору (п. 4.2. договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1. договору).

Поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 5.2. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Цей договір може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою на визначений строк (п. 9.2. договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 9.3. договору).

Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються сторонами (п. 9.4. договору).

Сторони також узгодили графік повернення грошових коштів фінансової допомоги, отриманої у 2021 згідно договору від 29.04.2021 № 36/21.

Додатковими угодами №1 від 12.01.2022, №2 від 07.10.2022, № 3 від 30.12.2022, №4 від 16.03.2023 сторони вносили зміни до графіку повернення грошових коштів фінансової допомоги.

Крім того, додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 сторони погодили викласти п. 3.1. договору в наступній редакції: «Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.», а також п. 9.1. договору в наступній редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.».

Додатковою угодою №4 від 16.03.2023 сторони погодили викласти п. 3.1. договору в наступній редакції: «Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.», а також п. 9.1. договору в наступній редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.».

Позивач зазначає, що на виконання умов договору перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 1200000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні доручення № 1 від 29.04.2021 на суму 400 000,00 грн., №2 від 12.05.2021 на суму 200 000,00 грн., №3 від 17.05.2021 на суму 600 000,00 грн..

Відповідач в порушення умов договору поворотну фінансову допомогу не повернув, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1200000,00 грн, що і стало причиною звернення до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.

Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 1 200 000,00 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, у відзиві на позов отримання грошових коштів в розмірі 1 200 000,00 грн. за спірним договором підтвердив.

Щодо посилань відповідача про те, що він має значні фінансові збитки, виключні заходи, що вживаються комунальним підприємством щодо погашення поточних боргів перед контрагентами та бюджетом є обмеженими, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг), крім того були запроваджені виключні обставини (запровадження суворих карантинних обмежень, зниження обсягів виробництва та надходжень від наданих послуг, зниження платоспроможності населення та інших юридичних осіб), суд зазначає, що відповідач не надав доказів в їх підтвердження.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 200 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 150 443,73 грн за період з 01.05.2023 по 31.07.2023.

Відповідно до п. 5.2. договору поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильну початкову дату періоду нарахування.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за період з 01.05.2023 по 31.07.2023.

Як вказано вище, відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 16.03.2023), поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.

У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3. договору).

Таким чином, відповідно до п. 3.1. договору, а також враховуючи п. 3.3. договору відповідач повинен був повернути грошові кошти фінансової допомоги у строк до 01.05.2023 включно (оскільки останній день сплати 30.04.2023 припадає на вихідний день). Отже прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів фінансової допомоги починатиметься з наступного дня, тобто з 02.05.2023.

З огляду на викладене початковою датою періоду нарахування пені має бути 02.05.2023.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 148 800,00 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 1 643,83 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.05.2023 по 31.07.2023 у розмірі 9 073,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, при розрахунку позивачем також використано неправильну початкову дату періоду нарахування (01.05.2023 замість 02.05.2023).

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 8 975,34 грн.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 98,64 грн. слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 354,11 грн. нараховані за загальний період з травня 2023 по липень 2023.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом помилок не виявлено, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем 8 354,11 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1 200 000,00 грн., пені в розмірі 148 800,00 грн., 3% річних у розмірі 8 975,34 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 354,11 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 1 643,83 грн. та 3% річних у розмірі 98,63 грн. слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості в розмірі 1 367 781,91 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, буд. 2А, ідентифікаційний код 03340989) на користь Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 29а, ідентифікаційний код 40211027) заборгованості у розмірі 1 200 000,00 грн., пеню в розмірі 148 800,00 грн., 3% річних у розмірі 8 975,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 354,11 грн. та судовий збір у розмірі 20 494,01 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко