Рішення

від 09.11.2023 по справі 906/1118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1118/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Забігайло Л.В., дов. №17 від 25.10.2023;

від відповідача: Денисенко О.М., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 40 117,21грн

Житомирський обласний центр зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення 40 117,21грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст.34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 05.09.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 31.10.2023 оголошено перерву до 09.11.2023 о 09:30.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2023 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

14.04.2022 до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості (позивач) з відповідними заявами звернулася громадянка ОСОБА_1 для реєстрації як безробітної та нарахування й виплати їй допомоги по безробіттю (а.с. 4-5), в яких причинами звернення вказала відсутність роботи та заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі, не забезпечення себе роботою самостійно. У даних заявах остання була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів.

До зазначених заяв ОСОБА_1 надала довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач) №300/02.11-09 від 14.04.2022 про те, що остання не перебуває на обліку та не отримує пенсію (а.с. 12).

Зазначеній особі з 14.04.2022 надано статус безробітної, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату такої допомоги, про що, зокрема свідчать наявні в матеріалах справи копії персональної картки №065222041400035 від 14.04.2022, витягів з рішень, прийнятих позивачем щодо зареєстрованої безробітної (а.с. 6).

З наявного в матеріалах справи Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №36 від 09.02.2023 вбачається, що в ході даного розслідування позивачем встановлено, що згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №240/22002/21 ОСОБА_1 призначено пенсію з 29.04.2021 (а.с. 11). Зазначене також підтверджується і наявною в матеріалах справи копією листа відповідача №0600-0211-8/13877 від 31.01.2023 (а.с. 10).

Дійсно, згідно даних інформаційної системи "" рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №240/22002/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 29.04.2021.

Варто зазначити, що згідно довідки Житомирського обласного центру зайнятості №4761 від 23.10.2023 розмір отриманої громадянкою ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період 14.04.2022-20.10.2022 становить 39 940,91грн (а.с. 38).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості №308 від 21.02.2023, в якому повідомляється, що вартість навчання безробітної ОСОБА_1 , яка проходила навчання за направленням Коростенського МЦЗ, за напрямом "Спеціальне навчання та перевірка знань для операторів котелень та машиністів (кочегарів) котелень" з 27.09.2022 по 03.10.2022, та була відрахована у зв`язку із закінченням повного курсу навчання з 03.10.2022 згідно наказу №947 від 03.10.2022, становить 176,30грн (а.с. 9).

Таким чином, за період з 14.04.2020 по 20.10.2022 позивачем зайво виплачено громадянці ОСОБА_1 матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 39 940,91грн, а також здійснено оплату її професійного навчання на суму 176,30грн чим, на думку позивача, спричинено йому майнової шкоди (нанесено збитків) на загальну суму 40 117,21грн (39 940,91грн + 176,30грн).

24.02.2023 позивачем направлено відповідачу лист №339 з вимогою повернути вказану вище суму грошових коштів протягом п`ятнадцяти календарних днів від дня отримання даного листа (а.с. 8).

Проте, зазначена вище вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, посилаючись на несвоєчасне призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з незалежних від неї обставин, внаслідок неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирський обласний центр зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення 40 117,21грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способи захисту, які можуть використовуватись при захисті прав на чуже майно, можуть бути згруповані у три групи: 1) зобов`язально-правові (способи, які витікають із порушення не самого речового права, а з порушення умов зобов`язання, наприклад, позов про застосування наслідків нікчемного правочину); 2) речово-правові (віндикаційний та негаторний позови, а також позови про визнання права на чуже майно); 3) загальноцивілістичні способи захисту, передбачені ст.16 Цивільного кодексу України (припинення правовідношення, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інші).

За змістом ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, згідно якої під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Таким чином, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Предметом доказування у даній справі є встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин, пов`язаних з фактом заподіяння Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області шкоди Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно п.18 ч.2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції станом на час проведення розслідування позивачем) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння відомостей, поданих особою під час реєстрації, та/або даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також шляхом інформаційного обміну з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, щодо знаходження за межами України осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного або які бажають отримати статус зареєстрованого безробітного. У разі потреби розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ст.107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані у встановленому порядку як безробітні особи, мають своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання цією особою своїх обов`язків та зловживань стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З викладеного вбачається, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов`язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин.

З огляду на зазначене вище, внаслідок невизнання відповідачем за громадянкою ОСОБА_1 права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, призначення останньої відбувалося в судовому порядку, на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі 240/22002/21 та із вказаної в рішенні дати - з 29.04.2021.

Тобто, причиною перебування громадянки ОСОБА_1 на обліку в статусі безробітної та отримання нею допомоги по безробіттю стала бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з призначення останній пенсії зі зниженням пенсійного віку, неправомірність якої встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі 240/22002/21.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З вище викладеного вбачається, що обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні громадянці ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку, є встановленими рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі 240/22002/21 та не підлягають доведенню.

У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" і така виплата відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії ОСОБА_1 .

Як судом зазначалося вище, 24.02.2023 позивачем направлено відповідачу лист №339 з вимогою повернути виплачену допомогу по безробіттю та вартість професійного навчання ОСОБА_1 в сумі 40 117,21грн на рахунок для повернення такої виплати в 15-денний термін, про що судом зазначалося вище.

Проте, на дату звернення позивача до господарського суду кошти в розмірі 40 117,21грн відповідачем у добровільному порядку позивачеві не сплачено, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 05.09.2018 у справі №761/6010/15-ц.

Таким чином, підставами для стягнення з відповідача на користь позивача 40 117,21грн шкоди у вигляді коштів, виплачених як допомога по безробіттю, є:

1) протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону та полягає у відмові Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, протиправність якої визнана рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №240/22002/21;

2) наявність шкоди, яка оцінюється сумою витрат відповідача ОСОБА_1 з 14.04.2022 по 20.10.2022, права на яку остання не отримала би за умови своєчасного призначення пенсійного забезпечення;

3) причинно-наслідковий зв`язок прослідковується в тому, що статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за ст.43 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, ОСОБА_1 вчасно не набула статусу пенсіонера саме внаслідок протиправної відмови відповідача у призначенні їй пенсії.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 40 117,21грн завданої шкоди, яка складається з виплаченої суми допомоги по безробіттю громадянці ОСОБА_1 (39 940,91грн) та вартості її професійного навчання (176,30грн).

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, буд. 7; ідентифікаційний код 13559341) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 83, ідентифікаційний код 03491398) в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Ольгинська, буд. 3; ідентифікаційний код 44970322):

- 40 117,21грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю;

- 2 684,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.11.23

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу на електронну пошту: zhitom@ocz.ic.zt.ua; kstnmcz@ukr.net

3 - відповідачу та на електронну пошту (через електронний кабінет)