Рішення

від 13.11.2023 по справі 907/762/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/762/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/762/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА МЕДІКЕЛ, м. Вишневе, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ СІМ`Я", м. Хуст про стягнення 623 169,41 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 623 169,41 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №238 від « 23» жовтня 2019 року та положень ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст.162-164 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/762/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 16.08.2023 р., була надіслана відповідачу 17.08.2023 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №0690011511437, отримана відповідачем 29.08.2023 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА МЕДІКЕЛ», (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМ СІМ`Я», (далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №238 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов`язується передати у власність відповідачу лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, інші фармацевтичні товари (далі товар) згідно з заявками відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов зазначеного договору.

Асортимент, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних, які, у розумінні статті 266 Господарського кодексу України, сторони вважають відповідною специфікацією (п. 1.2 Договору).

Сума цього договору визначається як вартість всього товару поставленого протягом терміну дії Договору , згідно підписаних Сторонами видаткових накладних (п. 2.1 Договору).

Ціна Товару визначається згідно прайс-листа Продавця та зазначається у видаткових накладних (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3. договору оплата кожної поставленої партії товару здійснюється Покупцем в наступні строки: відстрочення платежу 60 календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 60-й календарний день з дати поставки). Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної.

Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 2.5 Договору).

За умовами п. 3.8 Договору моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін. Передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється Продавцем на підставі довіреності на отримання товаро матеріальних цінностей виданої Покупцем. Оригінал довіреності передається уповноваженому представнику Продавця в момент поставки. Покупець підтверджує, що особи, які підписують видаткові накладні та отримують товар поставлений на підставі цих накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, діють від імені та в інтересах покупця в тому числі щодо узгодження найменування, кількості, асортименту товару Уповноваженим представником на отримання товару зі сторони Покупця вважається особа, на яку видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо Покупець з будь-яких підстав не оформив та не надав Продавцю довіреність на отримання товарно матеріальних цінностей та прийняв товар за відповідною видатковою накладною, вважається, що товар прийняти та отриманий уповноваженою на вчинення таких дій особою Покупця В довіреності на право отримання товарно матеріальних цінностей обов`язково зазначаються: Всі реквізити підприємства-одержувача (назва, адреса, ідентифікаційний код, номер поточного рахунку, назвала код банку) Посада, прізвище, ім`я по батькові особи, на яку виписується довіреність та надається зразок Документ, що засвідчує особу - паспорт (серія, номер, ким виданий). Повна назва документа, за яким отримано цінності - видаткова накладна, повний номер. Дата. В довіреності графа "Найменування цінностей" і кількість цінностей вказується згідно накладної. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером Покупця, їх заступниками, або уповноваженими особами та завіряється печаткою. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії їх заступниками або особами, ними на те уповноваженими. Підписи особи, що одержала Товар в накладних і в довіреності повинні співпадати. Незаповнені рядки довіреності потрібно прокреслювати Виправлення, внесені у довіреність, повинні бути підтверджені підписами тих осіб, які її підписали. Довіреність видається довіреній особі під розписку та реєструється у журналі реєстрації довіреностей.

Товар вважається прийнятим Покупцем: по якості - відповідно до документів, що згідно норм чинного законодавства України підтверджують якість товару: по кількості - відповідно до видаткових накладних (п. 3.9 Договору).

Відповідно до п.3.11 договору право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент (дату) поставки Товару, що зазначається у видатковій накладній.

Даний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2019 року, а в фінансовому відношенні - до повного виконання зобов`язань з оплати товару Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити дію даного Договору, то останній вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п. 7.1 Договору).

Додатковою угодою №2 до договору купівлі-продажу №238 від 23.10.2019 р. сторони вирішили доповнити Договір п. 1.2.1, виклавши його в наступній редакції: Видаткові накладні можуть оформлятися Сторонами в електронному вигляді з накладанням електронних цифрових підписів уповноважених осіб Сторін Підписання видаткових накладних шляхом накладення електронних цифрових підписів Покупця здійснюється останнім не пізніше п`ятниці кожного календарного тижня - за попередній календарний тиждень, протягом якого було здійснено поставку товару за такими накладними».

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним була здійснена поставка товару відповідача на суму 623 169,41 грн. Проте, станом на момент настання строку оплати за поставлений товар боржник не розрахувався, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства України, та його заборгованість станом на 01.08.2023 року за договором купівлі-продажу №238 складає 6 23 169,41 грн.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні ДМТ00218745 від 20.02.2023 на суму 220 263,13 грн., ДМТ00218744 від 20.02.2023 на суму 169 070,93 грн., ДМТ00259950 від 28.02.2023 на суму 14 422,20 грн., ДМТ00259951 від 28.02.2023 на суму 88 007,99 грн., ДМТ00300040 від 06.03.2023 на суму 3,45 грн., ДМТ00300041 від 06.03.2023 на суму 884,70 грн., ДМТ00429653 від 27.03.2023 на суму 111 593,42 грн., ДМТ00447335 від 29.03.2023 на суму 2,28 грн., ДМТ00447336 від 29.03.2023 на суму 42 159,07 грн., ДМТ00615421 від 26.04.2023 на суму 3 045,46 грн., ДМТ00615802 від 26.04.2023 на суму 20 393,90 грн., ДМТ00615803 від 26.04.2023 на суму 94 435,08 грн., ДМТ00615804 від 26.04.2023 на суму 102 638,89 грн.

Вказані видаткові накладні посвідчені електронними цифровими підписами сторін та засвідчують поставку товару відповідачу загальною вартістю 866 920,50 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем свого зобов`язання за договорами в частині, повної та своєчасної сплати за отриманий товар, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення суми 623 169,41 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №238 від 23.10.2019 р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений Позивачем на підставі видаткових накладних товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Таким чином, факт прийняття товару підтверджується скріпленими відбитками печатки та підписами уповноважених представників сторін видатковими накладними.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем товар.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 2.5 Договору).

За умовами п. 3.8 Договору моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін. Передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється Продавцем на підставі довіреності на отримання товаро матеріальних цінностей виданої Покупцем. Оригінал довіреності передається уповноваженому представнику Продавця в момент поставки. Покупець підтверджує, що особи, які підписують видаткові накладні та отримують товар поставлений на підставі цих накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, діють від імені та в інтересах покупця в тому числі щодо узгодження найменування, кількості, асортименту товару Уповноваженим представником на отримання товару зі сторони Покупця вважається особа, на яку видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо Покупець з будь-яких підстав не оформив та не надав Продавцю довіреність на отримання товарно матеріальних цінностей та прийняв товар за відповідною видатковою накладною, вважається, що товар прийняти та отриманий уповноваженою на вчинення таких дій особою Покупця В довіреності на право отримання товарно матеріальних цінностей обов`язково зазначаються: Всі реквізити підприємства-одержувача (назва, адреса, ідентифікаційний код, номер поточного рахунку, назвала код банку) Посада, прізвище, ім`я по батькові особи, на яку виписується довіреність та надається зразок Документ, що засвідчує особу - паспорт (серія, номер, ким виданий). Повна назва документа, за яким отримано цінності - видаткова накладна, повний номер. Дата. В довіреності графа "Найменування цінностей" і кількість цінностей вказується згідно накладної. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером Покупця, їх заступниками, або уповноваженими особами та завіряється печаткою. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії їх заступниками або особами, ними на те уповноваженими. Підписи особи, що одержала Товар в накладних і в довіреності повинні співпадати. Незаповнені рядки довіреності потрібно прокреслювати Виправлення, внесені у довіреність, повинні бути підтверджені підписами тих осіб, які її підписали. Довіреність видається довіреній особі під розписку та реєструється у журналі реєстрації довіреностей.

Товар вважається прийнятим Покупцем: по якості - відповідно до документів, що згідно норм чинного законодавства України підтверджують якість товару: по кількості - відповідно до видаткових накладних (п. 3.9 Договору).

Додатковою угодою №2 до договору купівлі-продажу №238 від 23.10.2019 р. сторони вирішили доповнити Договір п. 1.2.1, виклавши його в наступній редакції: Видаткові накладні можуть оформлятися Сторонами в електронному вигляді з накладанням електронних цифрових підписів уповноважених осіб Сторін Підписання видаткових накладних шляхом накладення електронних цифрових підписів Покупця здійснюється останнім не пізніше п`ятниці кожного календарного тижня - за попередній календарний тиждень, протягом якого було здійснено поставку товару за такими накладними».

В матеріалах справи наявні видаткові накладні ДМТ00218745 від 20.02.2023 на суму 220 263,13 грн., ДМТ00218744 від 20.02.2023 на суму 169 070,93 грн., ДМТ00259950 від 28.02.2023 на суму 14 422,20 грн., ДМТ00259951 від 28.02.2023 на суму 88 007,99 грн., ДМТ00300040 від 06.03.2023 на суму 3,45 грн., ДМТ00300041 від 06.03.2023 на суму 884,70 грн., ДМТ00429653 від 27.03.2023 на суму 111 593,42 грн., ДМТ00447335 від 29.03.2023 на суму 2,28 грн., ДМТ00447336 від 29.03.2023 на суму 42 159,07 грн., ДМТ00615421 від 26.04.2023 на суму 3 045,46 грн., ДМТ00615802 від 26.04.2023 на суму 20 393,90 грн., ДМТ00615803 від 26.04.2023 на суму 94 435,08 грн., ДМТ00615804 від 26.04.2023 на суму 102 638,89 грн.

Вказані видаткові накладні посвідчені електронними цифровими підписами сторін та засвідчують поставку товару відповідачу загальною вартістю 866 920,50 грн.

В той час у зв`язку з порушенням відповідачем свого зобов`язання за договорами в частині, повної та своєчасної сплати за отриманий товар, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми 623 169,41 грн.

Вказана сума боргу є непогашена та відповідачем у встановленому законом порядку не спростована.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

На переконання суду, наведені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази про те, що ним було передано відповідачу продукцію визнаються більш вірогідними (вагомими) в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки в матеріалах справи наявні докази підписання видаткових накладних.

Таким чином, Відповідач по справі повинен сплатити на користь Позивача заборгованість в розмірі 623 169,41 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА МЕДІКЕЛ, м. Вишневе, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ СІМ`Я", м. Хуст про стягнення 623 169,41 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ СІМ`Я" (90400, Закарпатська обл., місто Хуст, вулиця Керамічна, будинок 40, код ЄДРПОУ 42634918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА МЕДІКЕЛ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 43, код ЄДРПОУ 39448817) суму 623 169,41 грн. (шістсот двадцять три тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 41 коп.) заборгованості, а також суму 9 347,54 грн. (дев`ять тисяч триста сорок сім гривень 54 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 14.11.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі