ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.11.2023Справа № 910/11019/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a>;
про розподіл судових витрат.
У справі № 910/11019/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a>;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн"</a>;
про стягнення 304 764,91 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі № 910/11019/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> 304 764 грн 91 коп. пені та 4 571 грн 47 коп. судового збору.
До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> надійшла заява про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 2 та 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Реалізовуючи своє диспозитивне право на вирішення питання щодо розгляду даної заяви в судовому засіданні або без виклику (повідомлення) сторін, суд, враховуючи порядок розгляду справи № 910/11019/23 - у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також відсутність жодних підстав для висновку про необхідність виклику сторін або інших учасників справи в судове засідання, дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> про розподіл судових витрат відповідно до приписів ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> про розподіл судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.
Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/11019/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> під час розгляду даної справи.
Позивач у своїй заяві про розподіл судових витрат просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн"</a> 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Так, позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн та вказано, що докази понесених витрат буде надано відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч. 3- 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2023 між адвокатом Павлюком Юрієм Володимировичем (далі також - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінтегро" (далі також - клієнт) укладено договір № 21 (далі - договір) про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов`язується виплачувати гонорар (винагороду адвоката), відшкодовувати фактичні витрати, понесені адвокатом у зв`язку з наданням правничої допомоги, а також оплачувати інші витрати, необхідні для її надання.
Згідно з п. 2.1. договору, правничою допомогою, яка надається клієнту згідно з даним договором (дорученням клієнта), є: ??підготовка та подача до суду позовної заяви про стягнення штрафних санкцій з ТОВ "КМА Окрейн" за несвоєчасну поставку дизельних генераторів по договору №2106-01 від 04.07.2022; представництво клієнта під час розгляду даної справи в господарському суді; ??підготовка та подача заяви про примусове виконання судового рішення щодо ТОВ "КМА Юкрейн"; представництво клієнта у виконавчому провадженні; - а також виконання інших доручень клієнта, конкретний зміст та обсяг яких може бути визначено в майбутньому в додатках до даного договору, підписаних обома сторонами.
Як вбачається з розділу 5 договору, винагорода адвоката виплачується у формі гонорару за надання правничої допомоги. Розмір гонорару надання правничої допомоги розраховується погодинно: вартість 1 (однієї) години роботи адвоката складає 700,00 (сімсот) гривень. Сума гонорару, що підлягає до оплати клієнтом, визначається на підставі звітів адвоката та підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які складаються після завершення виконання окремих етапів доручення клієнта. Оплата гонорару здійснюється клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 (десяти) банківських від дати надання клієнту звіту про виконання доручення та підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). В додатках або в додаткових угодах до цього договору сторони можуть узгодити інший порядок розрахунку та виплати гонорару.
За змістом п. 9.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до "31" грудня 2023 року.
Як вбачається зі звіту № 56 від 03.11.2023 про фактично виконані роботи та надані послуги з детальним їх описом, адвокатом виконано роботи та надано наступні послуги: отримання та аналіз доказів по справі (договір з додатками; первинні документи: рахунки на оплату, видаткові накладні, банківська виписка; листування між сторонами; матеріали досудового (претензійного) врегулювання спору) та формування правової позиції по справі - 4 год; ???підготовка та подача позову - 12 год. Всього: 16 годин х 700,00 грн за 1 год. = 11 200,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.11.2023, які підписані сторонами, адвокатом фактично надано клієнту професійну правничу допомогу в обсязі 16 годин загальною вартістю 11 200,00 грн.
У зв`язку з наведеним адвокатом виставлено клієнту рахунок № 03/11 від 03.11.2023 на суму 11 200,00 грн.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення суми судових витрат.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутність будь-яких зауважень відповідачів щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 11 200,00 грн підтвердженим, співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> про розподіл судових витрат задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн"</a> (03110, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ідентифікаційний код 42374714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінтегро"</a> (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38, оф. 26, ідентифікаційний код 36387610) 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2023 |
Оприлюднено | 17.11.2023 |
Номер документу | 114922373 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні