Рішення

від 15.11.2023 по справі 910/13278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/13278/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

(адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53; код 40538421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-S»

(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 3-А, приміщення 46, код 31565968)

про стягнення 90 327,44 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-S» (далі - відповідач) про стягнення 90 327,44 грн (56 105,14 грн заборгованості, 27 223,96 грн інфляційних втрат та 6 998,34 грн 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 530415-07 від 08.07.2019 в частині оплати послуг на постачання теплової енергії в період з листопада 2018 року по грудень 2021 року у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі в порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України шляхом направлення на адреси їх місцезнаходженням належним чином завірених копій ухвал рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 30.08.2023 була отримана позивачем 11.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473479458.

Відповідачу ухвалу суду від 30.08.2023 було надіслано на адресу згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105473479466, яке повернуто до суду з зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 "Про деякі питання Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

08.07.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «APT-S» (далі - Відповідач/Абонент) укладено Договір № 530415-07 на постачання теплової енергії, тимчасовий на період оренди (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Сторони продовжили термін дії договору з 30.10.2020 до 29.10.2025, лист вих. № 30/5/3/12954 від 04.12.2020, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2.1 договору на постачальника покладений обов`язок постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України "Про комерційний облік" (п. 5.1 договору). Абонемент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до договору (п. 5.2 договору).

Зокрема, Додатком № 1 до Договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 22,52 Гкал/рік.

Відповідно до Додатку № 8 до Договору вбачається, що опалення здійснюється за адресою: вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 114, нежитлове приміщення, номер особового рахунку 530415-07, площа 134,4 кв. м.

У свою чергу, на споживача покладений обов`язок дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору Абонемент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує постачальнику вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» передбачено, що "Абонент" щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. № 42 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено позивачем у позовній заяві, що позивачем на виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами Договором здійснено поставку відповідачу теплової енергії у гарячій воді, зокрема, у період з жовтня 2018 року - грудень 2021 року на загальну суму 97 358,94 грн.

Наразі, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження здійснення постачальником теплопостачання на об`єкт споживача за адресою вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 114 у період з жовтня 2018 року - червень 2023 року в опалювальний період для потреб опалення, а саме: складені КП «Київтеплоенерго» за особистим рахунком абонента № 530415 корінці нарядів № 2176 від 19.10.2018 про початок опалювального сезону; № 1918 від 07.04.2019 про відключення споживача; № 2222 від 25.10.2019 про включення; № 1376 від 05.04.2020 про відключення споживача; № 1511 від 16.10.2020 про включення; № 1802 від 12.04.2021 про відключення; № 2049 від 23.10.2021 про початок опалювального сезону споживача ТОВ «АРТ-S», облікові картки за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року та щомісячні акти приймання-передавання товарної продукції за теплову енергію згідно Договору № 530415-07 від 08.07.2019 року за жовтень 2018 - грудень 2021 року.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.06.2023 сума заборгованості відповідача становить 56 105,14 грн.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем його обов`язку своєчасно та у повному обсязі оплатити теплову енергію, спожиту ним протягом періоду з жовтня 2018 року по грудень 2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що відносини між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (далі - Правила).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язались керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча організація визначена приписами вказаної статті закону як суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Споживачем теплової енергії є юридична або фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Частиною 4 статті 19 та статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, своєчасне укладення якого з теплопостачальною організацією є основним обов`язком споживача теплової енергії.

Згідно зі статтею 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (далі - Правила), відповідно до пункту 3 яких споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

При цьому пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до пункту 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами, міжопалювальний період для систем опалення, ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили.

У позовній заяві позивач зазначає, що наявність боргу у відповідача за Договором підтверджується щомісячними обліковими картками за його обліковим записом: 530415-07.

Крім того, як вказує позивач, КП «Київтеплоенерго» як постачальником теплової енергії з метою здійснення обліку взаємовідносин зі споживачами теплової енергії використовується програмний комплекс Електронна база даних «Уніван-Термал».

Електронна база даних «Уніван-Термал» містить вичерпну інформацію про порядок нарахування за теплову енергію (по показникам теплового лічильника чи розрахунковим способом по навантаженню), кількість днів/годин постачання теплової енергії, обсяг поставленої (спожитої) теплової енергії, тариф на теплову енергію, а також стан розрахунків за спожиту теплову енергію споживачем по його особовому рахунку.

Електронна база даних формується на підставі даних фактичного споживання теплової енергії, зокрема, за даними приладу обліку споживача.

Відповідно до п. п. 1, 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.

Отже, за висновками суду надані позивачем облікові картки є паперовим відображенням електронної бази даних «Уніван-Термал».

Як вбачається з матеріалів справи, докази наявності заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді за спірний період, пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів постачання теплової енергії у гарячій воді та/або опротестування даних, зазначених в облікових картках (табуляграмах) та розрахункових документах за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року, а також будь-які заперечення щодо повного та належного виконання КП "Київтеплоенерго" умов Договору з боку відповідача як споживача під час постачання теплової енергії у спірний період були відсутні.

Також суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом також враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) як доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, від 03.09.2020.

За таких обставин судом встановлено, що позивачем виконано зобов`язання з постачання теплової енергії, обумовлені Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у вказаних обсягах.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного невиконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 105, 14 грн основного боргу з оплати поставленої за Договором теплової енергії підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач за спожиту ним протягом спірного періоду теплову енергію своєчасно не сплатив, отже, допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6 998,34 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 27 223, 96 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить 6 975,36 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 6 975,36 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 28 183,02 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню в розмірі, визначеному позивачем, а саме в розмірі 27 223, 96 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 6 975,36 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 27 223, 96 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-S» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 3-А, приміщення 46, код 31565968) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) борг у сумі 56 105 (п`ятдесят шість тисяч сто п`ять) грн 14 коп, 3% річних в розмірі 6 975 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 36 коп, інфляційну складову боргу в розмірі 27 223 (двадцять сім тисяч двісті двадцять три) грн 96 коп, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 19 коп.

4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 15.11.2023.

Суддя О.Г. Удалова