Постанова

від 10.11.2023 по справі 399/237/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 399/237/23

провадження № 22-ц/4809/1132/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою у цивільній справі ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2023 року, у складі головуючого судді Шульженко В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.

Просила:

розірвати шлюб, який зареєстрований 23.11.2019 Онуфріївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 36 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб 23.11.2019 та під час спільного проживання у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначала, що протягом останніх шести місяців, сімейне життя між нею та відповідачем поступово погіршувалося, оскільки в них виникли численні конфлікти через розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, несумісності через різні типи темпераменту, таким чином сторони втратили взаєморозуміння.

Вважала, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, а їх спільній дитині буде краще проживати з нею, оскільки на даний час вона створює їй належні умови, здійснює виховання на високому рівні, сприяє духовному розвитку з раннього дитинства.

Зазначала, що вона жодним чином не створює та зобов`язується не створювати в подальшому перешкод у спілкуванні їх дитини з батьком ОСОБА_2 , надає йому можливість брати участь у її вихованні та утриманні.

З лютого 2023 року ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2023 року позов задоволено частково. Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.11.2019 Онуфріївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 36. Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище - « ОСОБА_1 ». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість. Вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця місця проживання дитини.

Крім того зазначала, що суд першої інстанції не взяв до уваги її посилання на численні конфлікти між нею та відповідачем щодо визначення місця проживання дитини та не зважив на висновок органу опіки та піклування.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував позицію викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подавав, що не є перешкодою для розгляду справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2019 між сторонами укладений шлюб, зареєстрований Онуфріївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 36, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане 23.11.2019 (а.с. 12).

Даним рішенням шлюб між сторонами розірвано і в цій частині рішення суду не оскаржується.

Встановлено, що в період шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Відповідно висновку від 27.04.2023 №09-28/77 органу опіки та піклування Онуфріївської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що орган опіки та піклування Онуфріївської селищної ради вважає за доцільне встановити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір`ю.

Судом встановлено місце реєстрації позивачки та її фактичне місце проживання, малолітня дитина проживає разом із ОСОБА_1 (а.с. 15).

Також судом досліджено документи про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти та документи, що стосуються стану здоров`я дитини (а.с. 18-19).

Звернувшись із даним позовом позивачка просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із нею.

Вважала, що дитині буде краще проживати разом із матір`ю, оскільки на даний час вона створює їй належні умови, здійснює виховання на високому рівні, сприяє духовному розвитку, а тому і просила визначити місце проживання із нею.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення місця проживання дитини із позивачкою послався на те, що між сторонами відсутній спір між сторонами щодо місця проживання доньки.

Встановлено, що малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає із матір`ю, а докази того, що батько (відповідач) чинить перешкоди цьому або заперечує щодо проживання доньки із матір`ю матеріали справи не містять.

У відповідності до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив зміст спірних правовідносин та застосував норми матеріального і процесуального права.

Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Матеріали справи не містять доказів порушення прав позивачки та її дитини, а тому пред`явлення вимоги на майбутнє не ґрунтується на нормах цивільного законодавства щодо права захисту своїх порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи законних інтересів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що висновок органу опіки та піклування Онуфріївської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2023 №09-28/77 є недостатньо обґрунтованим.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, а будь яких доказів не виконання своїх батьківських обов`язків відповідача матеріали справи не містять.

В разі виникнення спору між сторонами (батьками) щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, вони мають право вирішити такий спір в порядку визначеному чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.Л. Карпенко