Ухвала

від 14.11.2023 по справі 751/9992/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/9992/23

Провадження №1-кс/751/2488/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 р. місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12023270000000484 від 15.09.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання:

1.1 13.11.2023 р. слідчий СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7425581900:03:000:0227, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 .

1.2 З клопотання вбачається, що СУ ГНУП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023270000000484 за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами комунального підприємства КП «Чернігівводоканал» Чернігівської області під час закупівлі обладнання, в результаті чого підприємству завдано збитки на суму 374001 грн 16 к.

06.11.2023 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.2 ст.364 КК України.

10.11.2023 р. в кримінальному провадження прокурором до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 374001 грн 16 к.

1.2 Слідчий, посилаючись на необхідність забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просив, на підставі ч.2 п.4 ст.170 КПК України, накласти арешт на вище вказане майно підозрюваного.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

2.1 Слідчий в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

2.2 Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого може розглядатися без повідомленняпідозрюваного,обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуваннямвказаної процесуальноїнорми права,оскільки клопотаннябуло поданез метоюзабезпечення цивільногопозову,для запобіганняспробам відчуженняуказаного майнаабо вжиттяпідозрюваним іншихзаходів,які зашкодятьдосудовому розслідуваннюкримінального провадження,слідчим суддеюбуло прийняторішення пропроведення судовогорозгляду клопотаннябез повідомленнявласника майна, оскільки вбачається наявність ризику розпорядження таким майном.

2.3 Фіксування судового засідання технічними засобами кримінального провадження, згідно ч.4ст.107 КПК України,не здійснювалося.

ІІІ. Процедура:

3.1 Статтею 131 КПК Українивизначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

3.2 Згідно з ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.3 Відповідно до ч.2 п.4 ст.170 КПК України арешт допускається для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

3.4 Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

3.5 Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїст.170 цього Кодексу.

ІV. Оцінка слідчого судді:

4.1 В судовомузасіданні встановлено, що СУ ГНУП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023270000000484 від 15.09.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

06.11.2023 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України, в результаті якого завдано збитки на суму 374001 грн 16 к.

4.2 10.11.2023 р. в кримінальному провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 374001 грн 16 к.

4.3 Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №352071728 та № 352071896 від 27.10.2023 р. земельна ділянка з кадастровим номером 7425581900:03:000:0227 площею 0,25 га та кватира АДРЕСА_2 належать підозрюваному ОСОБА_4 .

4.4 Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що арешт майна з метою забезпечення вимог про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, може бути застосований не до будь-якої особи, а лише до тієї, що вчичинила кримінальне правопорушення або яка в силу закону несе цивільно-правову відповідальність за дії особи, що спричинили шкоду.

4.5 Наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що підтверджується: договором на закупівлю товару 220420/ТЗ-СТ від 22.04.2020, додатковою угодою №1 від 26.08.2020 Договору на закупівлю товару, платіжними дорученнями №1327, 1619, 2547, видатковою накладною №127 від 26.08.2020 р., посадовою інструкцією ОСОБА_4 , протоколами допиту свідків, та іншими матеріалами кримінального провадження, у своїй сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_4 .

В той же час, на даному етапі слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Проте, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних дійшов висновку, що надані слідчим матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Враховуючи, що заявлена слідчим мета забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що перебуває у власності підозрюваного, оскільки таке його незастосування може призвести до вжиття підозрюваним заходів для його відчуження, а тому слідчий суддя вважає, що накладення арешту на майно на даному етапі є цілком обґрунтованим і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

4.6 Разом з тим, розглядаючи клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність обмеження майнових прав підозрюваного розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

В той же час відсутність інформації щодо приблизної вартості нерухомого майна позбавляє слідчого суддю перевірити таку співмірність у контексті вартості об`єкту та земельної ділянки у співвідношенні із заявленим цивільним позовом.

Проте, слідчий суддя підкреслює, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власники і обмежуються у реалізації відчуження майна, однак такий захід є тимчасовим. Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, тому обтяження майна в такому випадку є єдиним можливим, реальним та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження.

Беручи до уваги зазначене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на майно на даному етапі досудового розслідування,з урахуванням досліджених обставин з якими процесуальний закон, відповідно до ст.173 КПК України, пов`язує таке накладення арешту, у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження, що виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи та свідчить про достатність підстав для задоволення заявленого слідчим клопотання.

4.7 З огляду на те, що слідчим в клопотанні не конкретизовано спосіб накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного, та беручи до уваги його цільове призначення, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати арешт у виді заборони його розпорядження та відчуження, чим буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.

4.8 За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.170-173,309,376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна, внесеному в ЄРДР за №12023270000000484 від 15.09.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7425581900:03:000:0227, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді заборони розпорядження та відчуження.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1