Ухвала

від 08.11.2023 по справі 183/624/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2271/23 Справа № 183/624/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОТ Світлячок» адвоката ОСОБА_7 , подану на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42021042110000048 від 21 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,-

встановила:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, за №42021042110000048 від 21 вересня2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та накладено арешт на майно з забороною розпорядження або користування ,а саменаземельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме на: приміщення, А-1 - площа 31.7 кв.м.; приміщення, В-1 - площа 14.5 кв.м.; приміщення, Г-1 - площа 76.2 кв.м.; приміщення, Д-1 - площа 130.6 кв.м.; приміщення, Е-1 - площа 62.1 кв.м.; приміщення, Ж-1 - площа 68.7 кв.м.; приміщення, И-1 - площа 172.2 кв.м.; приміщення, К-1; приміщення, Л-1; приміщення, туалет, М площею 8,3 кв.м.; приміщення, Н-1; приміщення, П-1; приміщення, Р-1; ворота, №1; огорожі, №2,3; навіси - Ю,У,Я.

Досудовим розслідуванням встановлено,що 22 вересня 2016 року державним реєстратором Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 , за ТОВ «ДОТ Світлячок» (ЄРДПОУ 40697610) проведено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме об`єктів нерухомого майна дитячого оздоровчого табору «Світлячок».

Встановлено, що у 2019 році на підставі клопотання директора ТОВ «ДОТ Світлячок» і розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.07.2018 №р-448/0/3-18 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «ДОТ Світлячок» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Вільненська сільська рада. На підставі вказаного проекту Держгеокадастром 21 січня 2021 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, яка знаходиться під комплексом будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, за № 1223281500:05:003:0004, площею 2,0900 га. Однак, у подальшому рішення про передачу вказаної земельної ділянки в оренду чи у приватну власність не прийнято, відповідно право власності на неї не зареєстровано.

08 липня 2022 року в рамках кримінального провадження № 42021042110000048 від 21 вересня 2021 року проведено огляд земельної ділянки площею 2,0900 га та комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, 08 липня 2022 рокупостановою старшого слідчого СВ Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській областікомплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш та земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні№ 42021042110000048 від 21 вересня 2021 року.

Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, щоземельна ділянка площею 2,0900 га. за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш,відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 08 липня 2022 року, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а самеє матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення,містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є доказами кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190-КК України.

На ухвалу слідчого судді представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОТ Світлячок» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненями із проханням про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Крім того, захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року, як пропущеного з поважних підстав. В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що ТОВ ДОТ Світлячок про наявність оскаржуваного рішення стало відомо 22 вересня 2023 року, під час перевірки інформації стосовно нерухомого майна з Дерджавного реєстру речових прав на майно. Натомість розгляд клопотання про накладення арешту на майно відбувався без належного повідомлення ТОВ ДОТ Світлячок, а копія оскаржуваного рішення не надсилалась, що позбавило власника майна можливості ознайомитись із рішенням суду та оскаржити його в апеляційному порядку вчасно.

Обгрунтовуючи вимоги поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що з клопотанням про арешт майна третьої особи має звертатись до суду прокурор. Всупереч положенням чинного законодавства у даному кримінальному провадженні із таким клопотанням до суду звернувся слідчий, що не передбачено положеннями ст.64-2 КПК України.

Крім того, в порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт нерухомого майна належних ТОВ «ДОТ Світлячок», не обґрунтована можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а слідчий суддя не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Апелянт зазначає, що майно, належне ТОВ «ДОТ Світлячок», не відповідає критеріям речових доказів щодо здійснення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, яке саме доказове значення можуть мати вказані об?єкти нерухомого майна у даному кримінальному провадженні і яким чином його ймовірне відчуження зможе запобігти встановленню об`єктивної істини щодо обставин, які встановлюються.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника адвоката ОСОБА_7 ,, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши надані матеріали та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотриманнястроку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а отже, за правилами ч. 3 ст.395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів провадження слідує, що про наявність ухвали слідчого судді від 14 липня 2023 року апелянту стало відомо 22 вересня 2023 року, та 25 вересня 2023 року подано апеляційну скаргу, у зв`язку з чим апеляційний суд вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність поновлення строку апеляційного оскарження ухвалу слідчого судді, як пропущеного з поважних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначеним вимогам ухвала слідчого судді про накладення арешту не відповідає.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Такі відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а отже відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя зобов`язаний врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна слідує, що в провадженні СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42021042110000048 від 21 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

22 вересня 2016 року державним реєстратором Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 , за ТОВ «ДОТ Світлячок» (ЄРДПОУ 40697610) проведено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме об`єктів нерухомого майна дитячого оздоровчого табору «Світлячок».

Встановлено, що у 2019 році на підставі клопотання директора ТОВ «ДОТ Світлячок» і розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10.07.2018 №р-448/0/3-18 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «ДОТ Світлячок» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Вільненська сільська рада. На підставі вказаного проекту Держгеокадастром 21 січня 2021 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, яка знаходиться під комплексом будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , за № 1223281500:05:003:0004, площею 2,0900 га. Однак, у подальшому рішення про передачу вказаної земельної ділянки в оренду чи у приватну власність не прийнято, відповідно право власності на неї не зареєстровано.

08 липня 2022 року в рамках кримінального провадження № 42021042110000048 від 21 вересня 2021 року проведено огляд земельної ділянки площею 2,0900 га та комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, 08 липня 2022 рокупостановою старшого слідчого СВ Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській областікомплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш та земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні№ 42021042110000048 від 21 вересня 2021 року.

Слідчий звернувся з клопотанням про арешт з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, знищення майна на вказаних земельних ділянках та подальшого незаконного розпорядження і користування земельною ділянкою.

Слідчий суддя погодився з доводами, викладеними в клопотанні слідчого, та наклав арешт на земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме на: приміщення, А-1 - площа 31.7 кв.м.; приміщення, В-1 - площа 14.5 кв.м.; приміщення, Г-1 - площа 76.2 кв.м.; приміщення, Д-1 - площа 130.6 кв.м.; приміщення, Е-1 - площа 62.1 кв.м.; приміщення, Ж-1 - площа 68.7 кв.м.; приміщення, И-1 - площа 172.2 кв.м.; приміщення, К-1; приміщення, Л-1; приміщення, туалет, М площею 8,3 кв.м.; приміщення, Н-1; приміщення, П-1; приміщення, Р-1; ворота, №1; огорожі, №2,3; навіси Ю,У,Я.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду та належним чином не дослідив обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Як слідує з аналізу змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий в зазначеному клопотанні визначив метою накладення арешту на зазначену земельну ділянку та комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,припинення протиправної діяльності, забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, знищення майна на вказаних земельних ділянках та подальшого незаконного розпорядження і користування земельною ділянкою, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, яка загалом визначає підстави накладення арешту на майно.

Органом досудового розслідування не було надано відомостей про заподіяння вказаним кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та її розміру, що в свою чергу, свідчить про невідповідність клопотання слідчого вимогам ч.6 ст.170 КПК України.

Що стосується висновків слідчого судді про те, що вищезазначене майно, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КК України, то і з такими висновками апеляційний суд також не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчого не зазначено, за якими конкретними критеріями, передбаченими вказаною правовою нормою, майно, на яке просить накласти арешт, а саме земельну ділянку та комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 відповідає речовому доказу.

Крім цього, відповідно до вимог п.5, п.6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

Частиною 4 ст. 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя, на переконання апеляційного суду, не дотримався цих вимог закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки обмежив юридичну особу здійснювати господарську діяльність, що тягне за собою збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє можливості в подальшому здійснювати господарську діяльність в нормальному режимі.

Крім того, статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Статтею 131 КПК України визначено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Тобто, ч.3 ст.132 КПК України встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, про що зазначено в ч. 11 ст. 170 КПК України, разом з тим доказів дійсності існування обставин, про які йдеться в ч. 11 ст. 170 КПК України, матеріали провадження не містять.

Аналізуючи вищенаведені обставини апеляційний суд приходить до висновку про те, що з клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів не вбачається достатніх підстав, що обґрунтовували б достатньою мірою необхідність накладення арешту на відповідне майно, а також розумних підозр вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга представника ТОВ «ДОТ Світлячок»адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована, із постановленням у межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого належить відмовити як у безпідставному.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року, як пропущеного з поважних підстав.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року про арешт майна а саме: земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме на: приміщення, А-1 - площа 31.7 кв.м.; приміщення, В-1 - площа 14.5 кв.м.; приміщення, Г-1 - площа 76.2 кв.м.; приміщення, Д-1 - площа 130.6 кв.м.; приміщення, Е-1 - площа 62.1 кв.м.; приміщення, Ж-1 - площа 68.7 кв.м.; приміщення, И-1 - площа 172.2 кв.м.; приміщення, К-1; приміщення, Л-1; приміщення, туалет, М площею 8,3 кв.м.; приміщення, Н-1; приміщення, П-1; приміщення, Р-1; ворота, №1; огорожі, №2,3; навіси Ю,У,Я.земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме на: приміщення, А-1 - площа 31.7 кв.м.; приміщення, В-1 - площа 14.5 кв.м.; приміщення, Г-1 - площа 76.2 кв.м.; приміщення, Д-1 - площа 130.6 кв.м.; приміщення, Е-1 - площа 62.1 кв.м.; приміщення, Ж-1 - площа 68.7 кв.м.; приміщення, И-1 - площа 172.2 кв.м.; приміщення, К-1; приміщення, Л-1; приміщення, туалет, М площею 8,3 кв.м.; приміщення, Н-1; приміщення, П-1; приміщення, Р-1; ворота, №1; огорожі, №2,3; навіси Ю,У,Я. у кримінальному провадженні №42021042110000048 від 21 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_8 , погодженого із заступником керівника Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021042110000048 від 21 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

Повернути земельну ділянку площею 2,0900 га за кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 та комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, а саме на: приміщення, А-1 - площа 31.7 кв.м.; приміщення, В-1 - площа 14.5 кв.м.; приміщення, Г-1 - площа 76.2 кв.м.; приміщення, Д-1 - площа 130.6 кв.м.; приміщення, Е-1 - площа 62.1 кв.м.; приміщення, Ж-1 - площа 68.7 кв.м.; приміщення, И-1 - площа 172.2 кв.м.; приміщення, К-1; приміщення, Л-1; приміщення, туалет, М площею 8,3 кв.м.; приміщення, Н-1; приміщення, П-1; приміщення, Р-1; ворота, №1; огорожі, №2,3; навіси Ю,У,Я. власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОТ Світлячок».

Ухвала апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4