Рішення

від 30.10.2023 по справі 925/1003/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1003/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

позивача Чехівський Я.О. за довіреністю,

відповідача Потапенко С.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю СД - Інвест

про стягнення 896378,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада (вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 25212542) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СД - Інвест (вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 41507187) про стягнення безпідставно утримуваних коштів за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 896 378,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 25.11.2017 до 05.07.2023 відповідач як власник об`єкта нерухомого майна використовував земельні ділянки комунальної власності, на яких цей об`єкт знаходиться, всупереч вимогам земельного законодавства, без оформлення права користування земельною ділянкою, не сплачуючи при цьому орендну плату, у зв`язку з чим на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у виді несплаченої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Ухвалою від 31.07.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2023.

Ухвалою від 14 вересня 2023 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 жовтня 2023 року.

11 жовтня 2023 року керівник відповідача подав до господарського суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 12 жовтня 2023 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотання керівника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження від 09.10.2023 відмовив.

17 жовтня 2023 року керівник відповідача подав до канцелярії господарського суду заяву про застосування спливу строків позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог за період з 25.11.2017 по 05.07.2023 та відмовити у їх задоволенні повністю.

23 жовтня 2023 року представник відповідача подав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив повністю, оскільки належним відповідачем по даній справі, на думку відповідача, є не Товариство з обмеженою відповідальністю СД - Інвест, а приватне підприємство Східний двір, в обґрунтування зазначено наступні підстави. Актом приймання-передачі земельної ділянки Черкаська міська рада передала, а приватне підприємство «Східний двір» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Верхній Горовій, 145 площею 0,2337 га (кадастровий номер: 71 10136400:01:008:0237) під кафе з прибудовою. Доказів повернення приватним підприємством «Східний двір» вказаної земельної ділянки позивачу, тобто Черкаській міській раді, після розірвання рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/802/17 від 18.09.2017 договору оренди від 17.05.2016, укладеного між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Східний двір» у формі складеного акту приймання - передачі земельної ділянки між сторонами вказаного вище договору оренди землі позивачем до позовної заяви не надано. Відповідно до підпункту г) пункту 31 договору оренди землі від 17 травня 2016 року, у разі відчуження будівель та споруд (або їх часток), розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду, орендар зобов`язаний повідомити про це орендодавця в 10-ти денний термін з дня відчуження, а також повідомити нового власника про необхідність оформлення правових документів на землю. До державної реєстрації прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата вноситься орендарем у повному обсязі з урахуванням фактичного цільового використання земельної ділянки новим власником майна. Жодного повідомлення з моменту придбання права власності на нерухоме майно, а саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 16 листопада 2017 року за №2410 між ПП «Східний двір» та ТОВ «СД-Інвест», від ПП «Східний двір» до ТОВ «СД-Інвест» про необхідність оформлення правових документів на землю не надходило. Відповідно до підпункту д) пункту 31 договору оренди землі від 17 травня 2016 року, орендна плата за земельну ділянку вноситься за весь час фактичного використання земельної ділянки до моменту передачі її по акту прийому-передачі орендодавцю в належному стані. За доводами відповідача, ПП «Східний двір» по даний час є користувачем земельної ділянки (кадастровий номер: 7110136400:01:008:0237) по вул. Верхній Горовій, 145.

24 жовтня 2023 року представник позивача подав до канцелярії господарського суду заперечення на заяву керівника відповідача про застосування спливу строків позовної давності. В обґрунтування заперечень зазначено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 вирішено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнити, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 набрав своєї чинності 02.04.2020.

При цьому, досліджуючи питання про релевантність вищенаведених положень законодавства, слід враховувати, що Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 по справі №920/724/21 зазначив, що ні ЦК України, ані інші нормативно-правові акти, якими встановлений (продовжений) на території України карантин, продовжено строки, визначені статтями 257,258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу на строк дії такого карантину, не містять тих вимог, про які зазначає ТОВ «Енера Суми», а автоматичне продовження цих строків пов`язане саме із встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд його задовольнити в повному обсязі з урахуванням заперечення на заяву керівника відповідача про застосування спливу строків позовної давності. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив застосувати сплив строків позовної давності.

У судовому засіданні 30.10.2023 згідно з ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) було підписано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 31.03.2016 №2-447 «Про надання ПП «Східний двір» земельної ділянки в оренду по вул. Верхній Горовій, 145»:

-зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,2337 га (кадастровий номер 7110136400:01:008:0237) по вул. Верхній Горовій в межах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2337 га ПП «Східний двір» по вул. Верхній Горовій, 145

- надано ПП «Східний двір» в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,2337 га (кадастровий номер 7110136400:01:008:0237) по вул. Верхній Горовій, 145 під кафе з прибудовою за рахунок земель ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин»».

На виконання вказаного рішення, між Черкаською міською радою та ПП «Східний двір» було укладено договір оренди від 17.05.2016, який було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2016 за №14817912.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер: 7110136400:01:008:0237 по вул. Верхній Горовій, 145 від 21.06.2023 земельна ділянка є комунальною формою власності та належить територіальній громаді м. Черкаси, від імені та в інтересах якої діє Черкаська міська рада (а. с. 18-19).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №339025086 від 13.07.2023, Товариства з обмеженою відповідальністю СД - Інвест (надалі по тексту - ТОВ «СД-ІНВЕСТ», відповідач) на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2017 №2410, укладеного між ТОВ «СД-ІНВЕСТ» та приватним підприємством «Східний двір», посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., набуло право власності на нерухоме майно по вул. Верхня Горова, 145 у м. Черкаси, про що вчинено запис у Державному реєстрі речових прав про право власності від 16.11.2017, реєстраційний номер 1707471101. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці по вул. Верхня горова, 145 з кадастровим номером 7110136400:01:008:0237 та відноситься до земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.08. для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.09.2017 по справі №925/802/17 договір оренди від 17.05.2016, укладений між Черкаською міською радою та ПП «Східний двір» розірвано, яке набрало законної сили 24.11.2017.

Листом Департаменту архітектури та містобудування від 28.06.2023 №2060-01-25 відповідача, як власника нерухомого майна, позивачем попереджено про необхідність оформлення земельної ділянки в оренду, звернувшись до Черкаської міської ради через ЦНАП із заявою щодо надання земельної ділянки в оренду без розроблення документації із землеустрою та необхідності вирішити питання щодо укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Крім того, у листі відповідача попереджено про те, що в разі не вчинення дій останнім, направлених на усунення порушень земельного законодавства, Черкаська міська рада буде змушена направити матеріали до комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачів і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси та звернутись до органів прокуратури для захисту своїх інтересів (а.с. 22).

Листом Департаменту архітектури та містобудування від 28.06.2023 №2049-01-25 відповідача було повідомлено про засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси 05.07.2023 о 15:00 год., на якому розглядалося питання про визначення збитків у вигляді неодержаного доходу Черкаською міською радою за час фактичного користування земельною ділянкою по вул. Верхня Горова, 145 (а.с. 23).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідач після набуття права власності на нерухоме майно, на підставі договору купівлі - продажу від 16.11.2017 №2410, укладеного між ТОВ «СД-ІНВЕСТ та ПП «Східний двір», посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., до теперішнього часу ухиляється від укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) та оформлення права оренди на земельну ділянку за вказаною адресою.

У зв`язку із відмовою відповідача від укладення договору оренди на земельну ділянку комунальної власності за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 145, ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, Черкаська міська рада вимушена звертатися до суду та просити стягнути з відповідача безпідставно утримувані кошти.

З часу набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, відповідач фактично здійснює користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування.

Позивач подав розрахунок, відповідно до якого за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період 25.11.2017 05.07.2023 розмір заборгованості відповідача становить 896 378,61 грн.

Предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення з відповідача як власника нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою на якій воно розташовано, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України у розмірі орендної плати.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Приписи глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено: «Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48 гс 21».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Суд установив, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відтак господарський суд дійшов висновку, що за період з 25.11.2017 05.07.2023 відповідач безпідставно не сплачував кошти за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 145, якою фактично користувався без правовстановлюючих документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 вказано, що у пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13, частини 1 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частиною 3 статті 23 зазначеного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 року у справі № 922/2060/20 викладено позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У вказаній постанові Верховний Суд з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,2337 га, кадастровий номер: 7110136400:01:008:0237 є сформованою, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.06.2023 № 5494/42-43, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році становить 6465497,46 грн. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідача площею 0,2337 га у період з 2017 2021 становила 5111065,18 грн, а з урахуванням індексації у 2022 році 5622171,70 грн, у 2023 році становить 6465497,46 грн. У період з 25.11.2017 по 05.07.2023 земельна ділянка перебувала у фактичному володінні і користуванні відповідача, у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права відповідачем на земельні ділянки зареєстровані не були.

Розрахунок збережених відповідачем коштів зроблений на підставі: рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси, рішення від 13.05.2010 № 5-657 «Про плату за оренду землі», від 27.06.2019 № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», рішення Черкаської міської ради від 22.12.2021 № 34-34 «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2023 рік (23576000000)», наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», інформаційної довідки з ДРРП від 13.07.2023 № 339025086, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.06.2023 № 5494/42-23, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2017 по справі №925/802/17.

Сума заборгованості за користування відповідачем земельною ділянкою за період з 25.11.2017 (з дати набрання законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2017 по справі №925/802/17) по 05.07.2023 становить 896378,61 грн.

Відтак суд вважає, що до моменту належного оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди (закінчення строку дії договору і не укладання додаткової угоди на новий строк) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому судом враховано відповідний висновок Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року зі справи №922/3412/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України під час розгляду справи не було доведено факту належного оформлення права користування земельною ділянкою на якій розташовані його об`єкти нерухомості.

Доказів, що підтверджують сплату коштів за користування землею з 25.11.2017 (з дати набрання законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2017 по справі №925/802/17) по 05.07.2023 матеріали справи не містять.

Щодо застосування строків позовної давності судом враховано наступне:

З позовом Черкаська міська рада звернулася до місцевого господарського суду 25 липня 2023 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із наступними змінами і доповненнями) було установлено з 12 березня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжувалося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року вирішено розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнити, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Станом на 02 квітня 2020 року строк давності за спірними вимогами про стягнення грошових коштів не сплив та був продовжений в силу наведеного вище Закону.

Крім того, Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу було доповнено п. 19, у відповідності до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 896378,61 грн боргу за використання земельної ділянки позивачем належним чином доведений, документально підтверджений зібраними у справі доказами та відповідачем належним чином не спростований. Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, оскільки ті спростовуються наведеними обставинами, матеріалами справи та вимогами законодавства.

Оцінивши докази в справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 896378,61 грн безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) в межах заявлених позивачем вимог.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до ч.1-3 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, в даному випадку витрати позивача на сплату судового збору покладаються в загальному порядку на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СД - Інвест (вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 41507187) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №UА608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані грошові кошти у розмірі 896 378,61 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СД - Інвест (вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 41507187) на користь платника Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, адреса: вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001) 13445,69 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 15 листопада 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз