Ухвала

від 14.11.2023 по справі 607/20796/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20796/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/269/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - запобіжний захід

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту та задоволено клопотання сторони обвинувачення і застосовано до підозрюваного

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кокчетав, Республіки Казахстан, одруженого, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимого,

запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 15.12.2023 року.

Одночасно визначено підозрюваному заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн. та у разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, групою слідчих СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211040001046 від 04.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.201-2 КК України.

Відповідно до оголошеної підозри, досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2022 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний намір, звернувся з усною пропозицією до військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 з пропозицією передати вказаній військовій частині гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2002 року випуску VIN код НОМЕР_2 для виконання бойових завдань Збройними Силами України.

На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився та надав ОСОБА_9 клопотання за підписом керівництва військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 про те, що зазначена військова частина підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для виконання бойових завдань Збройними Силами України та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в клопотанні зазначено основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаним клопотанням військова частина НОМЕР_1 , як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та військовою частиною НОМЕР_1 виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Закон України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а військова частина НОМЕР_1 отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказане клопотання ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 , який за домовленістю повинен був перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим ОСОБА_11 не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який він повинен був перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 09.12.2022 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_11 використовуючи клопотання військової частини НОМЕР_1 , яке надав працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою зазначив транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2002 року випуску VIN код НОМЕР_2 , як гуманітарну допомогу для військової частини НОМЕР_1 , а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Заповнивши та надавши вказану декларацію працівникам митної служби ОСОБА_11 підтвердив те, що транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2002 року випуску VIN код НОМЕР_2 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і в подальшому повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме військовій частині НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_11 , у невстановлений під час досудового розслідування час, вказаний транспортний засіб передав ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , спрямованою на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Отриманий від ОСОБА_11 транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2002 року випуску VIN код НОМЕР_2

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 військовій частині НОМЕР_1 не передали, а у невстановлений досудовим розслідуванням час, переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи єдиний із ОСОБА_9 злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, продали його ОСОБА_14 за ціною 150000 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 , в середині грудня 2022 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_9 , звернувся з усною пропозицією до військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 з пропозицією передати вказаній військовій частині гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2004 року випуску VIN код НОМЕР_4 для виконання бойових завдань Збройними Силами України.

На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився та надав ОСОБА_9 клопотання №20699-529 від 22.12.2022 року за підписом керівництва військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 про те, що зазначена військова частина підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для виконання бойових завдань Збройними Силами України та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в клопотанні зазначено, основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаним клопотанням військова частина НОМЕР_1 , як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та військовою частиною НОМЕР_1 виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Закон України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а військова частина НОМЕР_1 отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказане клопотання ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 , який за домовленістю повинен був перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим ОСОБА_11 не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який він повинен був перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 14.01.2023 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_11 використовуючи клопотання військової частини НОМЕР_1 № 20699-529 від 22.12.2022 року, яке надав працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою зазначив транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2004 року випуску VIN код НОМЕР_4 , як гуманітарну допомогу для військової частини НОМЕР_1 , а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Заповнивши та надавши вказану декларацію працівникам митної служби, ОСОБА_11 підтвердив те, що транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2004 року випуску VIN код НОМЕР_4 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і, в подальшому, повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме військовій частині НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_11 , у невстановлений під час досудового розслідування час, вказаний транспортний засіб передав ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 спрямованою на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Отриманий від ОСОБА_11 транспортний засіб марки HYUNDAI модель SANTA Fe 2004 року випуску VIN код НОМЕР_4

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 військовій частині НОМЕР_1 не передали, а у невстановлений досудовим розслідуванням час, переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи єдиний із ОСОБА_9 злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, продали його ОСОБА_15 , за ціною 3350 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом день перетину транспортним засобом Державного кордону України, становило 122504,81 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 , в середині січня 2023 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, звернувся з усною пропозицією до військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 з пропозицією передати вказаній військовій частині гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки OPEL модель FRONTERA 2003 року випуску VIN код НОМЕР_5 для виконання бойових завдань Збройними Силами України.

На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився та надав ОСОБА_9 клопотання №20699-595 від 22.01.2021 року за підписом керівництва військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 про те, що зазначена військова частина підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для виконання бойових завдань Збройними Силами України та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в клопотанні зазначено, основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаним клопотанням військова частина НОМЕР_1 , як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та військовою частиною НОМЕР_1 виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Закон України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а військова частина НОМЕР_1 отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказане клопотання ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 , який за домовленістю повинен був перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим ОСОБА_11 не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який він повинен був перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 25.01.2023 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_11 використовуючи клопотання військової частини НОМЕР_1 №20699-529 від 22.12.2022 року, яке надав працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою зазначив транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 2003 року випуску VIN код НОМЕР_5 , як гуманітарну допомогу для військової частини НОМЕР_1 , а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Заповнивши та надавши вказану декларацію працівникам митної служби ОСОБА_11 підтвердив те, що транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 2003 року випуску VIN код НОМЕР_5 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і в подальшому повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме військовій частині НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_11 , у невстановлений під час досудового розслідування час, вказаний транспортний засіб передав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_9 спрямованою на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Отриманий від ОСОБА_11 транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 2003 року випуску VIN код НОМЕР_5

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 військовій частині НОМЕР_1 не передали, а в кінці січня початок лютого 2023 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи єдиний із ОСОБА_9 злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, продали його ОСОБА_16 , за ціною 3800 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом день перетину транспортним засобом Державного кордону України становило 138960,68 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 , в середині лютого 2023 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_9 , звернувся з усною пропозицією до військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 з пропозицією передати вказаній військовій частині гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки OPEL модель FRONTERA 1999 року випуску VIN код НОМЕР_6 для виконання бойових завдань Збройними Силами України.

На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився та надав ОСОБА_9 клопотання №20699-606 від 22.02.2023 року за підписом керівництва військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 про те, що зазначена військова частина підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для виконання бойових завдань Збройними Силами України та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в клопотанні зазначено, основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступав ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказаним клопотанням військова частина НОМЕР_1 , як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та військовою частиною НОМЕР_1 виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Закон України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а військова частина НОМЕР_1 отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказане клопотання ОСОБА_9 передав своєму сину ОСОБА_9 , який перебуваючи в Республіці Польша передав його ОСОБА_18 , яка за домовленістю повинна була перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим останній не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який вона повинна була перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 20.03.2023 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_18 використовуючи клопотання військової частини НОМЕР_1 №20699-606 від 22.02.2023 року, яке надала працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою зазначив транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 1999 року випуску VIN код НОМЕР_6 , як гуманітарну допомогу для військової частини НОМЕР_1 , а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Заповнивши та надавши вказану декларацію працівникам митної служби ОСОБА_18 підтвердила те, що транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 1999 року випуску VIN код НОМЕР_6 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і в подальшому повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме військовій частині НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_18 вказаний транспортний засіб передала ОСОБА_13 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 спрямованою на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Отриманий від ОСОБА_18 транспортний засіб марки OPEL модель FRONTERA 1999 року випуску VIN код НОМЕР_6

ОСОБА_13 військовій частині НОМЕР_1 не передав, а у невстановлений досудовим розслідуванням час передав його ОСОБА_12 , який переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи єдиний із ОСОБА_9 та ОСОБА_13 злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, продав його ОСОБА_19 , за ціною 4000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом день перетину транспортним засобом Державного кордону України становило 146274,4 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 , в середині серпня 2023 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_9 , звернувся до благодійного фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, міста Кам`янське Дніпропетровської області, з пропозицією передати вказаному благодійному фонду гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки FORD модель RANGER 2000 року випуску VIN код НОМЕР_7 для потреб фонду, на що отримав від вказаного фонду за підписом директора фонду ОСОБА_20 лист про те, що зазначений благодійний фонд підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для потреб фонду та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в листі зазначено, основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступала ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказаним листом благодійний фонд «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та благодійним фондом «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Закон України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а благодійний фонд «Спільні мрії» отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказаний лист ОСОБА_9 передав ОСОБА_21 , яка за домовленістю повинна була перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим останній не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який вона повинна була перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 24.08.2023 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_21 використовуючи лист благодійного фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, який надала працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, заповнення якої є обов`язковим етапом для ввезення гуманітарної допомоги на територію України при перетині Державного кордону, зазначила транспортний засіб марки FORD модель RANGER 2000 року випуску VIN код НОМЕР_7 , як гуманітарну допомогу для благодійного фонду «Спільні мрії», а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Таким чином ОСОБА_21 підтвердила те, що транспортний засіб марки FORD модель RANGER 2000 року випуску VIN код НОМЕР_7 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і в подальшому повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме благодійному фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033.

Перетнувши Державний кордон України, ОСОБА_21 вищевказаний транспортний засіб за усною вказівкою ОСОБА_9 , залишила в обумовленому ним місці, а саме в с. Шигені, Львівської області.

Залишений ОСОБА_21 в с. Шигені, Львівської області транспортний засіб марки FORD модель RANGER 2000 року випуску VIN код НОМЕР_7 , ОСОБА_13 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , благодійному фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, не передав, а 19.10.2023 року, переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, перебуваючи в м. Тернопіль продав його ОСОБА_22 , за ціною 5000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.10.2023 року становить 182808 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу транспортних засобів, які перетинали Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 , в середині вересня 2023 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_9 , звернувся до благодійного фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, міста Кам`янське, Дніпропетровської області, з пропозицією передати вказаному благодійному фонду гуманітарну допомогу у виді транспортного засобу марки LAND ROVER модель FREELANDER VIN код НОМЕР_8 для потреб фонду, на що отримав від вказаного фонду за підписом директора фонду ОСОБА_20 лист про те, що зазначений благодійний фонд підтверджує, що вказаний транспортний засіб, який перетинає Державний кордон України призначений для потреб фонду та просить сприяти у перетині Державного кордону. Також в листі зазначено, основні технічні дані транспортного засобу та особу водія, яким виступав ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказаним листом благодійний фонд «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, як отримувач гуманітарної допомоги, надала письмову згоду на її одержання.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_9 зазначеного клопотання між ним та благодійним фондом «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, виникли відносини з приводу отримання, надання та оформлення гуманітарної допомоги, які регулюються Законом України «Про гуманітарну допомогу», де ОСОБА_9 виступав донором, а благодійний фонд «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, отримувачем гуманітарної допомоги.

Вказаний лист ОСОБА_9 передав ОСОБА_23 , який за домовленістю повинний був перевезти згаданий автомобіль через Державний кордон України. Разом з тим останньому не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_9 щодо подальшого продажу транспортного засобу, який він повинний був перевезти через Державний кордон України в якості гуманітарної допомоги.

Надалі, 17.09.2023 року при перетині пункту пропуску Шегині-Медика, що знаходиться в зоні діяльності Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_23 використовуючи лист благодійного фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, який надав працівникам митної служби, в декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, заповнення якої є обов`язковим етапом для ввезення гуманітарної допомоги на території України при перетині Державного кордону, зазначив транспортний засіб марки LAND ROVER модель FREELANDER VIN код НОМЕР_8 , як гуманітарну допомогу для благодійного фонду «Спільні мрії», код ЄДРПОУ 44988033, а також себе як особу, що здійснює декларування та є водієм вказаного транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_23 підтвердив те, що транспортний засіб марки LAND ROVER модель FREELANDER VIN код НОМЕР_8 , визнається гуманітарною допомогою за декларативним принципом і в подальшому повинен бути доставлений отримувачу гуманітарної допомоги, а саме благодійному фонду «Спільні мрії» код ЄДРПОУ 44988033.

Перетнувши Державний кордон України, ОСОБА_23 вищевказаний транспортний засіб за усною вказівкою ОСОБА_9 , залишив в обумовленому ним місці, а саме в с. Шигені, Львівської області.

Залишений ОСОБА_23 транспортний засіб марки LAND ROVER модель FREELANDER VIN код НОМЕР_8 , ОСОБА_13 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , благодійному фонду «Спільні мрії» , код ЄДРПОУ 44988033, не передав, а 19.10.2023 року переслідуючи корисливий мотив та реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу гуманітарної допомоги, перебуваючи в м. Тернопіль продали продав його ОСОБА_22 , за ціною 3300 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.10.2023 становить 120653,28 грн.

На підставі викладених вище обставин, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в період дії воєнного стану, з метою отримання прибутку, здійснили продаж предметів гуманітарної допомоги на загальну суму 861 201,17 грн., що, у відповідності до примітки 2 ст. 201-2 КК України, є значним розміром.

19.10.2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.

25.10.2023 року ОСОБА_9 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2023 року та ухвалити нову, якою у задоволені клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 відмовити і застосувати у кримінальному провадженні №12023211040001046 від 04.05.2023 року до підозрюваного ОСОБА_9 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання терміном на 60 днів, з покладенням на ОСОБА_9 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України терміном на 60 днів.

Апелянт вважає, що висунута у кримінальному провадженні №12023211040001046 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч.3 ст.201-2 КК України, є необґрунтованою, містить припущення сторони обвинувачення щодо обставин вчинення діяння, яке документально не підтверджується, а також помилково вважається злочином, через неправильне застосування та трактування норм матеріального права.

Зазначає, що фізична особа ОСОБА_9 не виступає та не має статусу донора гуманітарної допомоги, а також Військова частина НОМЕР_9 , ЄДРПОУ 33248535 та Благодійний фонд «Спільні мрії» ЄДРПОУ 44988033, відповідно до положень Закону України «Про гуманітарну допомогу», не являються отримувачами гуманітарної допомоги, а тому, на думку апелянта, в цій частині висунуте особі обвинувачення ґрунтується на припущеннях та не відповідає дійсності.

Наголошує на тому, що у висунутій підозрі ОСОБА_9 сторона обвинувачення не стверджує, що останній виконав вимоги (вчинив дії), передбачені ч.1 ч.3 Закону України Закону України «Про гуманітарну допомогу», не вказано час та місце звернення ОСОБА_9 з письмовою пропозицією, в якості донора, про надання гуманітарної допомоги на адресу Військової частини НОМЕР_9 , ЄДРПОУ 33248535 та Благодійного фонду «Спільні мрії», ЄДРПОУ44988033, також у підозрі не вказано, що ці юридичні особи, після одержання таких письмових пропозицій надали письмові згоди ОСОБА_9 , тобто вчинили дії відповідно до вимог ч.2 ч.3 Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Апелянт посилається на те, що Військова частина НОМЕР_9 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 та Благодійний фонд «Спільні мрії», ЄДРПОУ 44988033 не мають статусу отримувачів гуманітарної допомоги, тому, як відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», такі юридичні особи не зареєстровані в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Вказує, що у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , прокурор не навів достатніх та переконливих доводів про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тому такі ризики відсутні.

Зазначає, що підозрюваний не має підстав та мотивів знищувати, ховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Стверджує, що за місцем проживання та роботи підозрюваного вже проведено обшуки, під час яких не було знайдено речей або документів, які стосуються обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Наголошує на тому, що прокурор не підтверджує, що ОСОБА_9 раніше у часі незаконно впливав на будь-кого зі свідків або підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, тому підстави стверджувати або припускати, що такі можуть бути вчиненими в майбутньому, також відсутні.

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_9 не перешкоджав та не збирається перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, а сприяти у встановленні істини, для доведення своєї невинуватості.

Звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення, яке ставиться за провину ОСОБА_9 , на теперішній час, є закінченим, тому продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, не можливо з об`єктивних причин.

Вказує, що слідчий суддя під час перевірки обґрунтованості підозри не з`ясував, яким чином (в який спосіб) стороною обвинувачення обраховано загальну вартість гуманітарної допомоги у сумі 861 201, 17 грн., для того щоб кваліфікувати такі дії особи як злочин, який за версією обвинувачення, вчинений у значному розмірі.

Вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доводів, а також не надала належних доказів на підтвердження того, що застава у межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється покладених на нього обов`язків, тому в цій частині доводи сторони обвинувачення є припущеннями, що також залишилося поза увагою слідчого судді.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах підозрюваного ОСОБА_9 , адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_9 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні доказами.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтував наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за його вчинення законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчий суддя також врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про стійкі його соціальні зв`язки, взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів суспільства, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок суду про неможливість застосувати до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу - є вірним.

Окрім того, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України, врахувавши обставини правопорушення, вік підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, правомірно визначив йому альтернативний запобіжний захід у виді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який достатньою мірою, у разі внесення застави, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходив із мети застосування запобіжного заходу, який достатній для виконання обов`язків підозрюваним, тому, зважаючи на характер діянь, які інкримінують ОСОБА_9 , вірно вважав їх виключним випадком, який відповідно до абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України дає право визначити розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про незаконність ухвали слідчого судді є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо посилання захисника на необґрунтованість підозри, то відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

За таких обставин, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, є обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді