Рішення

від 15.11.2023 по справі 140/18960/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/18960/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АГРО-В» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АГРО-В» (далі ПП «АГРО-В») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2022 між позивачем ПП «АГРО-В» (покупець) та іноземною компанією R.A.Y.S. Group ОО (Естонія) (продавець) укладено договір №RP14/10/22, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари, у відповідності з Додатком (Специфікаціями) до цього Договору, в кількості, асортименті, по цінам і відповідності технічним умовам, вказаних в Додатках (Специфікаціях), до цього Договору, є невід`ємною частиною цього Договору.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем 19.06.2023 подано митному органу митну декларацію (далі МД) № 23UA205050042443U1, у якій визначено митну вартість, виходячи з вартості товару, визначеної за ціною договору (контракту) №RP14/10/22 від 14.10.2022.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №23UA205050042443U1 від 19.06.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією митному органу були надані такі документи: зовнішньо-економічний договір №PR 14/10/2022 від 14.10.2022, специфікацію № 3 від 15.06.2023 до Договору №PR14/10/2022 від 14.10.2022, комерційний інвойс № 002/06 від 15.06.2023, пакувальний лист від 15.06.2023 по Договору №PR14/10/2022 від 14.10.2022, міжнародну товарно-транспортну накладу (CMR) від 15.06.2023, транзитну товарну накладну № MRN 23PL322080NV5YPCS8 від 15.06.2023 та договір про надання послуг митного брокера.

Крім того, на вимогу митного органу декларантом надано наступні документи: банківські виписки щодо розрахунку за товар між іноземною компанією R.A.Y.S. Group О0 (Естонія) та компанією HEBEI HONGYANG TYRE CO., LTD (виробник) від 23.02.2023 та від 11.04.2023; коносамент від 26.04.2023 з відомостями про вантаж, його масу, порт прибуття та місце вивантаження; прайс-лист виробника; пакувальний лист № HPXT-UKAV2301 від 19.04.2023; комерційний інвойс №HPXT-UKAV2301 від 19.04.2023; пакувальний лист №HPXT-UKAV2301А від 19.05.2023 та комерційний інвойс №HPXT-UKAV2301А від 19.05.2023.

Однак, за результатами проходження процедури митного оформлення товарів, від відповідача отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA205050/2023/032815 від 22.06.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023.

В обґрунтування прийнятого оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023 визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України (далі МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод його визначення, а саме основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), при цьому, у митного органу відсутні підстави для витребування у додаткових документів, оскільки будь-які розбіжності у поданих митному органу документах відсутні.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032815 від 22.06.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 75).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 78-84) представник відповідача Герасимчук Л.О. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішення та картки.

При цьому, вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 19.06.2023 №23UA205050042443U1 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Так, в наданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності, а саме:

- в пункті 8 специфікації від 15.06.2023 №3 вказано умови оплати: 100% передоплата протягом 15 календарних днів з моменту доставки товарів, а в інвойсі від 15.06.2023 №002/06 вказано термін оплати: 15.06.2023;

- фірма-продавець згідно Контракту від 14.10.2022 № RP14/10/2022 зареєстрована в Естонії, а відправлення товарів відповідно до графи 4 CMR відбувалося з Польщі. CMR не завірена печаткою перевізника;

- в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару;

- в пункті 2.1 Контракту вказано, що сертифікат заводського виробника є частиною даного Договору. Сертифікат виробника не надано.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняте рішення про коригування митної вартості товарів, яке скасуванню не підлягає. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме товар №2 за МД від 13.06.2023 №UA100180/2023/508756, де митна вартість товару становить 5,05 дол. США/кг; товар №3 за МД від 01.04.2023 №UA100060/2023/407181, де митна вартість товару становить 4,8968 дол. США/кг; товар №4 за МД від 06.04.2023 №UA100060/2023/407087, де митна вартість товару становить 6,9632 дол. США/кг; товар №6 за МД від 30.05.2023 №UA209170/2023/040823, де митна вартість товару становить 3,825 дол. США/кг, товар №7 за МД від 17.05.2023 №UA205140/2023/038300, де митна вартість товару становить 5,0833 дол. США/кг.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205050043562U2 від 23.06.2023.

Ухвалою суду від 27.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 158).

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 162-165).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2023 декларант ПП «ВІТЕС ПЛЮС» в інтересах ПП «АГРО-В» подав МД № 23UA205050042443U1 з метою митного оформлення партії товару (7 товарних позицій (велосипедні товари) виробника HEBEI HONGYANG TYRE CO., LTD, придбаних у компанії «R.A.Y.S. Group OU» (м. Таллінн, Естонія), за якою задекларовано ввезення товариством товару: №2 «частини та пристрої до велосипедів, нові (велосипедне сідло)…»; № 3 «педалі до велосипедів, нові…»; № 4 «інші частини до велосипедів, нові: перемикач, бризговики…»; №6 «корзини з дроту, які кріпляться на рамі велосипеда, нові…»; № 7 «частини до педалей та кривошипно-шатунних механізмів, до велосипедів, нові…» (а. с. 92-93). Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист від 15.06.2023 № б/н (а. с. 36-37), рахунок-фактура (інвойс) від 15.06.2023 №002/06 (а. с. 34-35), автотранспортна накладна від 15.06.2023 №б/н (а. с. 38); декларація про походження товару від 15.06.2023 № 002/06, контракт від 14.10.2022 RP14/10/2022 (а. с. 29-31), специфікація №3 від 15.06.2023 (а. с. 32-33), договір про надання послуг митного брокера від 09.06.2022 № 0179.

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару (а. с. 105).

При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів №№2, 3, 4, 6, 7 не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- в пункті 8 специфікації від 15.06.2023 № 3 вказано умови оплати: 100% передоплата протягом 15 календарних днів з моменту доставки товарів, а в інвойсі від 15.06.2023 № 002/06 вказано термін оплати: 15.06.2023;

- фірма-продавець згідно Контракту від 14.10.2022 № RP14/10/2022 зареєстрована в Естонії, а відправлення товарів відповідно до графи 4 CMR відбувалося з Польщі. CMR не завірена печаткою перевізника;

- в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару;

- в пункті 2.1 Контракту вказано, що сертифікат заводського виробника є частиною даного Договору, сертифікат виробника не надано.

У відповідь позивач направив лист від 21.06.2023 (а.с.104 зворот), а також надав транзитну митну декларацію від 15.06.2023 №23PL322080NU5YPCS8 (а. с. 103 зворот), банківський платіжний документ від 11.04.2023 б/н, посередницьку фактуру від 19.04.2023 №HPXT-UKAV2301 та пакувальний лист (а. с. 96 зворот 97), банківський платіжний документ від 23.02.2023 б/н, коносамент від 26.04.2023 №MEDUUJ858163 (а. с. 99), посередницьку фактуру від 19.05.2023 № HPXT-UKAV2301A та пакувальний лист (а. с. 94, 95 зворот-96), витяги з Інтернет ресурсів без цінових показників (а. с. 145 зворот - 149).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023 (а. с. 24-26), відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: - товар № 2 за МД від 13.06.2023 №UA100180/2023/508756, де митна вартість товару становить 5,05 дол. США/кг (а. с. 134-140); товар № 3 за МД від 01.04.2023 №UA100060/2023/407181, де митна вартість товару становить 4,8968 дол. США/кг (а. с. 117 133); товар № 4 за МД від 06.04.2023 №UA100060/2023/407087, де митна вартість товару становить 6,9632 дол. США/кг (а. с. 110-116); товар № 6 за МД від 30.05.2023 №UA209170/2023/040823, де митна вартість товару становить 4,1924 дол. США/кг (а. с. 106 109), товар №7 за МД від 17.05.2023 №UA205140/2023/038300, де митна вартість товару становить 5,0833 дол. США/кг (а. с. 140 зворот - 142).

Крім того, 30.09.2022 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/032815 (а. с. 27 28).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050043562U2 від 23.06.2023 (а.с. 142 зворот 144).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист від 15.06.2023 №б/н (а. с. 36-37), рахунок-фактура (інвойс) від 15.06.2023 №002/06 (а. с. 34-35), автотранспортну накладну від 15.06.2023 №б/н (а. с. 38); контракт від 14.10.2022 RP14/10/2022 (а. с. 29-31), специфікацію № 3 від 15.06.2023 (а. с. 32-33), договір про надання послуг митного брокера від 09.06.2022 № 0179.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023 зазначено, що в пункті 8 специфікації від 15.06.2023 №3 вказано умови оплати: 100% передоплата протягом 15 календарних днів з моменту доставки товарів, а в інвойсі від 15.06.2023 №002/06 вказано термін оплати: 15.06.2023.

Так, пунктом 4.1. зовнішньо-економічного договору №PR 14/10/2022 від 14.10.2022 передбачено, що ціна товару і валюта розрахунків встановлюється у додатках (специфікаціях) до вказаного Договору. Відповідно до пункту 5.2. зовнішньо-економічного договору №PR 14/10/2022 від 14.10.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних у додатках (специфікаціях) до вказаного Договору (а.с.29-31).

Суд звертає увагу, що в специфікації від 15.06.2023 № 3 (пункт 8) вказано умови оплати: 100% оплата протягом 15 календарних днів з моменту доставки товару (а.с.33), що спростовує доводи митного органу про те, що товар поставлявся на умовах передоплати. Крім того, суд зазначає, що умови оплати безпосередньо на митну вартість товару не впливають.

Суд також не бере до уваги інші доводи митного органу (фірма-продавець згідно Контракту від 14.10.2022 №RP14/10/2022 зареєстрована в Естонії, а відправлення товарів відповідно до графи 4 CMR відбувалося з Польщі; CMR не завірена печаткою перевізника) та зазначає, що недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Інші зауваження, які відображені у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023 (а саме: в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару; в пункті 2.1 Контракту вказано, що сертифікат заводського виробника є частиною даного Договору, сертифікат виробника не надано), то такі ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товарів.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (від 13.06.2023 №UA100180/2023/508756, від 01.04.2023 №UA100060/2023/407181, від 06.04.2023 №UA100060/2023/407087, від 30.05.2023 №UA209170/2023/040823, від 17.05.2023 №UA205140/2023/038300), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/032815 від 30.09.2022 (а. с. 27-28) винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від №UA205050/2023/000283/2 від 22.06.2023, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 642414,81 грн (а.с.33 зворот), що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову в частині майнової вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів складає 9636,22грн, який сплачений позивачем відповідно до платіжних інструкцій від 30.06.2023 №4457 та від 14.11.2023 №4886 (а.с. 23, 169). Крім того, позовна заява в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови оплачена судовим збором в сумі 2684,00грн відповідно до платіжної інструкції від 30.06.2023 №4456 (а.с.22).

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в загальному розмірі 12320,22грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 22 червня 2023 року №UA205050/2023/000283/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 червня 2023 року №UA205050/2023/032815.

Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с. Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-В» (45005, Волинська область, м.Ковель, пров. Володимира Кияна, 9, ідентифікаційний код 38740655) судовий збір в розмірі 12320 гривень 00 копійок (дванадцять тисяч триста двадцять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх