Рішення

від 15.11.2023 по справі 280/7671/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Справа № 280/7671/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43611797)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про накладення арешту на автомобіль «MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 19.02.2008;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 відкрито провадження у справі №280/7671/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№41319 від 18.09.2023). Зокрема зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , дата реєстрації - 19.02.2008. Вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення газового обладнання, однак отримав відмову у зв`язку із тим, що належний йому автомобіль на підставі рішення суду знаходиться в арешті. Разом з тим зазначено, що представник позивача зверталась до відповідача із запитом про надання інформації та документів на підставі яких накладено вказаний арешт у відповідь на який відповідачем було повідомлено, що інформацію про накладення арешту на автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС (далі - ЄДР МВС) було внесено в 2009 році працівниками відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС, а документи на підставі яких накладено арешт на вказаний транспортний засіб до територіального сервісного центру МВС №2343 не надходили та у цьому підрозділі не зберігаються. Додатково вказано, що звернувшись у серпні 2023 року до відповідача із заявою про вилучення запису про арешт автомобіля позивач отримав лист відповідача, яким йому було рекомендовано для зняття арешту звернутись до суду для отримання відповідного рішення суду, з подальшим направленням його до відповідного сервісного центру, оскільки територіальні сервісні центри МВС (далі ТСЦ МВС) не уповноважені самостійно приймати рішення щодо зняття чи скасування арештів, розшуку тощо. Зауважено, що наявність у ЄДР МВС відомостей про те, що «автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз.№ НОМЕР_3 знаходиться під арештом. Арешт накладено на підставі вих. № 2-6132-09 від 23.06.2009 року, ініціатор арешту - суд» позбавляє позивача права вільного володіння та розпорядження цим автомобілем, а тому представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№45559 від 16.10.2023) де, окрім іншого вказано, що Положенням про регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), затвердженим наказом МВС від 27.04.2020 №11 (далі Положення про РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області) передбачено, що Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС (далі - РСЦ ГСЦ МВС) в Запорізькій області є відокремленим підрозділом Головного сервісного центру МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи. Серед завдань та функцій передбачених Положенням про РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області відсутні повноваження щодо внесення до ЄДР МВС інформації про накладення або зняття встановлених у визначеному законодавством порядку обмежень щодо транспортних засобів або їх власників. Водночас вказано, що ТСЦ МВС №2343, РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області не приймалося жодних рішень, зокрема про арешт, та не вносилась інформація до ЄДР МВС відносно належного позивачу автомобіля і скасування такого арешту не перебуває в компетенції відповідача, як суб`єкта владних повноважень. Крім того зазначено, що Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області є взагалі неналежним відповідачем у цієї справі, оскільки ніяких спірних відношень між РСЦ МВС в Запорізькій області та позивачем не виникало. Додатково зауважено, що за наслідками прийняття судом рішенням у цій справі, без прийняття рішення про скасування чи зняття арешту, судом не може бути ухвалене рішення зобов`язального характеру відносно - РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області по внесенню інформації до ЄДР МВС про його скасування чи зняття. Враховуючи вищевказане представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву позивач подав до суду заперечення на відзив (вх.№48288 від 30.10.2023) у яких, зокрема зазначив, що доводи відповідача стосовно не прийняття будь-яких рішень, зокрема про арешт, відносно автомобіля позивача та щодо відсутності у відповідача компетенції на скасування такого арешту є безпідставними, оскільки чинним законодавством передбачено, що повноваження щодо внесення відомостей до ЄДР МВС покладені саме на сервісні центри МВС.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 13.09.2007 Якимівським РВУМВС України в Запорізькій області (а.с.9-10).

Позивачу на праві приватної власності належить автомобіль MITSUBISHI LANCER 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , дата реєстрації - 19.02.2008, про що свідчить надана до матеріалів справи копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.12).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення газового обладнання, однак отримав відмову у зв`язку із тим, що належний йому автомобіль на підставі рішення суду знаходиться в арешті.

16.06.2023 представник позивача звернулася до відповідача із запитом про надання інформації та документів у якому, зокрема просила надати інформацію про арешт, накладений на автомобіль позивача, а саме номер судового рішення та назву суду, а також надати копії документів на підставі яких був накладений арешт на автомобіль позивача (а.с.13).

Листом ТСЦ МВС №2343 РСЦ ГСЦ МВС від 24.06.2023 №31/8/2343-657 представника позивача було повідомлено, що згідно наявної інформації в ЄДР МВС, автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 знаходиться під арештом. Арешт накладено на підставі вих. № 2-6132-09 від 23.06.2009 року, ініціатор арешту - суд. Іншої інформації в ЄДР МВС не зазначено. Інформацію про накладення арешту на автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , до ЄДР МВС було внесено в 2009 році працівниками відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС, а не працівниками територіального сервісного центру МВС № 2343. Документи на підставі яких накладено арешт на вказаний транспортний засіб до територіального сервісного центру МВС № 2343 не надходили та у їх підрозділі не зберігалися. Додатково було зазначено, що строк зберігання документів про накладення арештів, розшук транспортних засобів, про інші обмеження складав три або п`ять років, з урахуванням цього ймовірно документи були знищенні (а.с.14).

28.07.2023 представник позивача звернулась до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із заявою у якій просила вилучити з ЄДР МВС запис про арешт автомобіля MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , внесений в 2009 році працівниками відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС (а.с.15).

Листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 02.08.2023 №1634/2/01-2023 представнику позивача, окрім іншого роз`яснено, що Управління не є розпорядником ЄДР МВС. Задля зняття арешту позивачу рекомендовано отримати відповідне рішення суду, з подальшим направленням його до відповідного сервісного центру МВС (а.с.16).

05.08.2023 представником позивача було направлено запит про надання інформації до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, у якому остання просила надати інформацію щодо всіх справ, які розглядалися у Якимівському районному суді Запорізької області у період 2008-2009 роки стороною у яких був ОСОБА_1 (а.с.17).

Листом від 18.08.2023 №01-22/216/2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя представника позивача повідомлено, що перевіркою даних автоматизованої системи документообігу Ленінського районного суду м. Запоріжжя встановлено, що будь-які справи стосовно ОСОБА_1 у системі документообігу відсутні, оскільки у базі наявні справи з січня 2011 року (а.с.18).

25.08.2023 представник позивача звернулась до відповідача із заявою про вилучення з ЄДР МВС запису про арешт автомобіля MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , внесеного в 2009 році працівниками відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС (а.с.19-20).

Листом відповідача від 08.09.2023 №31/8/2348-977 представника позивача повідомлено, що для зняття арешту з автомобіля MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , позивачу необхідно звернутись до суду для отримання відповідного рішення суду, з подальшим направленням його до відповідного сервісного центру МВС, оскільки ТСЦ МВС не уповноважені самостійно приймати рішення щодо зняття чи скасування арештів, розшуку тощо (а.с.21).

Позивач вважаючи, що наявність в ЄДР МВС запису про накладення арешту на належний йому на праві приватної власності автомобіль позбавляє його права вільного володіння та розпорядження цим автомобілем, звернувся із даним адміністративним позовом про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про накладення арешту на автомобіль «MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 .

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Приписами статті 1 Закону України від 30.06.1993 №3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі Закон №3353-ХІІ) передбачено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №3353-ХІІ державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Частиною другою статті 34 Закону №3353-ХІІ передбачено, що державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення (частина 3 статті 34 Закону №3353-ХІІ).

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України (частина 4 статті 34 Закону №3353-ХІІ).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (частина 5 статті 34 Закону №3353-ХІІ).

Відповідно до частини шостої статті 34 Закону №3353-ХІІ для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок №1388).

Пунктом 1 Порядку №1388 передбачено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі

Відповідно до пункту 2 Порядку №1388, цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

У відповідності до пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС. Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.

Приписами пункту 15 Порядку №1388, зокрема передбачено, що реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Відповідно до пункту 41 Порядку №1388 (в редакції станом на 29.04.2011) забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства суд зазначає, що всі призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби підлягають державному обліку, який здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, зокрема шляхом ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Сам процес державного обліку, що здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, як згідно вимог Закону №3353-ХІІ так і згідно приписів Порядку №1388, полягає у процесі реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Суд звертає увагу на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» 30.11.2015 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від №1532 про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України та управлінь ДАІ УМВС України в областях, у тому числі Управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області перебуває в стані припинення (а.с.24).

Натомість, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області. Відповідно до вказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2015 № 1646 затверджено Положення про територіальний сервісний центр МВС (далі - Положення №1646).

У розділі II Положення № 1646 окрім іншого, зазначено, що територіальний сервісний центр МВС відповідно до чинного законодавства вносить до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про накладення або зняття установлених у визначеному законодавством порядку обмежень щодо транспортних засобів або їх власників.

Розділом III Положення № 1646 зокрема передбачено, що територіальний сервісний центр МВС має право вносити зміни або виправлення до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі МВС, володільцем якого є МВС.

Враховуючи, що на даний час повноваження щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, володільцем якого є МВС, покладені на сервісні центри МВС суд дійшов висновку, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) є належним відповідачем у цій справі.

Так, з наведених у позовній заяві обставин зокрема вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення газового обладнання на належний йому на праві приватної власності автомобіль MITSUBISHI LANCER 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , однак отримав відмову, в обґрунтування якої відповідачем було вказано що у 2009 році на автомобіль MITSUBISHI LANCER 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , на підставі рішення суду накладено арешт.

Водночас, позивачем зазначено що 20.02.2008 між Банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № К4Р0ФЛ00050116 від 20.02.2008.

При цьому, позивачем вказано про повне погашення кредиту за автомобіль відповідно до кредитно-заставного договору № К4Р0ФЛ00050116 від 20.02.2008

З наданої до матеріалів справи довідки АТ КБ «Приватбанк» №3VLKNA9QQBEJR17J вбачається, що станом на 31.08.2023 ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» (а.с.23).

Окрім того, судом встановлено, що позивачем вжито усіх залежних від нього заходів задля встановлення обставин та документів, на підставі яких на належний йому на праві приватної власності автомобіль MITSUBISHI LANCER 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , куз.№ НОМЕР_3 , було накладено арешт.

Так, матеріали справи, зокрема, містять докази звернення позивача до РСЦ ГСЦ МВС в особі його структурного підрозділу ТСЦ МВС №2343, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Ленінського районного суду м.Запоріжжя до територіальної підсудності якого відносить місце реєстрації ОСОБА_1 із запитами про надання інформації чи документів на підставі яких на автомобіль автомобіль MITSUBISHI LANCER 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , куз.№ НОМЕР_3 накладено арешт (а.с.13, 15, 17, 19).

Однак, зазначені звернення позивача до уповноважених органів жодних результатів не дали, обставин та документів на підставі яких було накладено арешт позивачем встановлено не було та суду сторонами не надано.

Таким чином, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що можуть підтверджувати обґрунтованість наявності в ЄДР МВС відомостей про накладення арешту на автомобіль «MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , дата реєстрації - 19.02.2008».

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Конституційний Суд України в абзаці 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац 3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини).

Відтак, виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності арештів, які не тягнуть за собою забезпечення примусового виконання будь-яких виконавчих проваджень.

Відтак, відомості про арешт автомобіля «MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , куз. № НОМЕР_3 , дата реєстрації - 19.02.2008» підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, оскільки це перешкоджає позивачу розпоряджатися цим автомобілем на власний розсуд, що з огляду на вищенаведені приписи законодавства є неприпустимим.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження чи спростування цих обставин.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9315-7524-4205-5565 від 24.08.2023 (а.с.25).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43611797) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43611797) вилучити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС інформацію про арешт автомобіля марки MITSUBISHI LANCER, тип сєдан легковий, випуск 2008 року, червоного кольору, номер кузову № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 19.02.2008, належного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ІІА 004832 від 19.02.2008 року, виданого РВ ДДАІ МВС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43611797) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.11.2023.

Суддя І.В.Садовий