Рішення

від 14.11.2023 по справі 380/15907/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 рокусправа № 380/15907/23 місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуційна компанія ВЕСТ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю код ЄДРПОУ 13817458, місцезнаходження: 79000, місто Львів, пл. Маланюка, будинок 6 (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуційна компанія ВЕСТ код ЄДРПОУ 33505895, місцезнаходження: 82462, Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Колесси,6б (далі відповідач), у якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 329780,32грн адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою від 17.07.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 25.09.2023 суд витребував додаткові докази у справі.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 року №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Зазначив, що позивачем у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та направлено такий розрахунок відповідачу. Згідно з отриманою інформацією, середньооблікова кількість штатних працівників: 91 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність: 0 осіб; норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: 4 особи. Відтак, відповідач не виконав нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року у кількості 4 особи, що зумовлює обов`язок останнього сплатити адміністративно-господарські санкції. Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

15.08.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач помилково дійшов висновку про невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року. Так, у звітному 2022 році у відповідача було працевлаштовано 6 (шестеро) осіб з інвалідністю, а саме: 1. ОСОБА_1 - призначений на посаду вантажника ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 03.02.2020 року на підставі наказу № 31/01-7-к від 31.01.2020; 2. ОСОБА_2 - призначений на посаду сторожа ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.12.2020 на підставі наказу № 30/11-1-к від 30.11.2020; 3. ОСОБА_3 - призначений на посаду різноробочого ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.04.2021 року на підставі наказу № 31/03-7-к від 31.03.2021 ; 4. ОСОБА_4 - призначений на посаду експедитора ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 09.09.2021 на підставі наказу № 08/09-3-к від 08.09.2021; 5. ОСОБА_5 - призначений на посаду майстра з ремонту ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.06.2022 на підставі наказу № 31/05-5-к від 31.05.2022; ОСОБА_6 призначена на посаду менеджера зі збуту ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 21.10.2022 на підставі наказу № 20/10-3-к від 20.10.2022.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуційна компанія ВЕСТ перебуває на обліку у Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, та розміщено його в електронному кабінеті товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуційна компанія ВЕСТ 17.04.2023.

Згідно з цим розрахунком, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік становила 91 особу, а норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, становить 4 особи.

Оскільки відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2022 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2023 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте ним, в розмірі 311819,52грн, позивач звернувся до суду з даним позовом. Окрім того, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.04.2022 по 26.06.2022 в сумі 17960,80 грн.

Для стягнення вказаної суми адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Згідно зі статтею 17 згаданого Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першю та другою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 згаданого Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частинами шостою - дев`ятою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Відповідно до частин десятої- дванадцятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частиною першою статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 згаданого Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч.ч.2, 3 ст.20 Закону).

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2017 року №70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №466; далі - Порядок проведення перевірки).

Предметом проведення перевірки відповідно до пункту 2 вказаного Порядку є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з пунктом 16 Порядку проведення перевірки, у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пункт 17 вказаного Порядку регламентує, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті згаданих норм, суд дійшов висновку, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки факту невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції.

Після затвердження постановою Кабінету міністрів України №466 від 05.06.2019 року Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та внесення змін до ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки після вказаних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Позивач не надав суду доказів проведення перевірки відповідача органами Держпраці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Таким чином, суд вважає, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами.

Позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Поряд з тим, суд враховує, що така інформація PDF-файлу носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні вимог процесуального закону.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені у частині першій статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Між тим, слід вказати, що у матеріалах справи відсутні докази безпідставної відмови особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.

Крім того, суд враховує і те, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з вимогами статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, повинен був бути надісланим відповідачу до 10.03.2023, проте такий надіслано відповідачу лише 17.04.2023.

Ухвалою від 25.09.2023 суд витребував від Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю належним чином засвідчені документи, які підтверджують наявність підстав для нарахування товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуцій на компанія ВЕСТ адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 329780,32грн. Суд 06.11.2023 суд звертався до позивача з інформаційним запитом для з`ясування причин невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів. Відповіді на такий запит позивач не надав. Станом на час розгляду справи витребувану судом інформацію позивач не надав.

Суд також враховує, що у звітному 2022 році у відповідача було працевлаштовано 6 (шестеро) осіб з інвалідністю, а саме:

1. ОСОБА_1 призначений на посаду вантажника ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 03.02.2020 на підставі наказу № 31/01-7-к від 31.01.2020. ОСОБА_1 визначена 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 031937 від 05.04.2021. ОСОБА_1 звільнений з посади вантажника за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України 09.06.2023 згідно з наказом № 09/06-1-к від 09.06.2023;

2. ОСОБА_2 призначений на посаду сторожа ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.12.2020 на підставі наказу № 30/11-1-к від 30.11.2020. ОСОБА_2 визначена 3 група інвалідності, що довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 614912 від 01.09.2022 пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 21.09.2022;

3. ОСОБА_3 призначений на посаду різноробочого ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.04.2021 на підставі наказу № 31/03-7-к від 31.03.2021. ОСОБА_3 визначена 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААВ № 891655 від 24.11.2015 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 23.12.2015;

4. ОСОБА_4 призначений на посаду експедитора ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 09.09.2021 на підставі наказу № 08/09-3-к від 08.09.2021. ОСОБА_4 визначена 3 група інвалідності, що довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААВ № 870117 від 20.10.2014 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 04.12.2014;

5. ОСОБА_5 призначений на посаду майстра з ремонту ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 01.06.2022 на підставі наказу № 31/05-5-к від 31.05.2022. ОСОБА_5 визначена 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 344961 від 02.12.2020 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 10.02.2021;

6. ОСОБА_6 призначена на посаду менеджера зі збуту ТОВ ТДК «ВЕСТ» з 21.10.2022 на підставі наказу № 20/10-3-к від 20.10.2022. ОСОБА_6 визначена 2 група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 038690 від 14.01.2021 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 від 12.04.2023.

Щодо пені, то така нараховується з наступного дня граничного строку сплати адміністративного-господарських санкцій, тобто з 16 квітня наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, втім, як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.04.2022 по 26.06.2022 (у цей час у відповідача ще не було зобов`язання зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, такий міг виникнути лише з 16.04.2023).

Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивач не надав доказів на підтвердження обставин щодо не створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю, відмови таким особам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надання державній службі зайнятості інформації щодо наявності вакансій, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна дистрибуційна компанія ВЕСТ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик