Рішення

від 15.11.2023 по справі 420/24519/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24519/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суду складі судді Іванова Е.А. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК-БУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай-тек-буд» (надалі ТОВ/позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській Області (надалі відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 27.04.2023 року №0010544-1305-1532 на суму податкового боргу 602 475грн. з ПДВ, визнати протиправним та скасувати Рішення №843/15-32-05 від 01.05.2023 року про опис майна позивача у податкову заставу, мотивуючи це тим, що в березні 2023 року внесло до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунки коригувань до 2-х податкових накладних виписаних в жовтні та листопаді 2021 року у зв`язку з поверненням авансу відповідно з угодою про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 2021 року. в наслідок чого у березні 2023 року подані Уточнюючі розрахунки до Декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2021 року, зі зменшенням податкових зобов`язань за жовтень на 59833грн, та за листопад 2021 року на суму 11666грн. Проте в квітні 2023 року позивачем виявлене некоректне відображення податкових зобов`язань та стану розрахунків по ПДВ в електронному кабінеті платника податків через технічну помилку пов`язану з некоректним відображенням показників уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за жовтень та листопад 2021 року через що з`явився податковий борг у сумі 602 475грн. В результаті податкові зобов`язання з ПДВ були безпідставно збільшені загалом на суму 594 575грн. яка і дорівнює сумі податкового боргу з ПДВ станом на 21.08.2023 року зазначеного відповідачем у акті опису майна №254/15-32-13-02-35 від 23. 08.2023 року.

В зв`язку з чим 15.05.2023 року позивачем були повторно направлені уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2021 року якими були виправлені технічні помилки та відновлені реальні данні у особовому рахунку з ПДВ в електронному кабінеті платника податків та за витягом з інформаційної системи органів ДПС станом на 11.07.2023 року стан розрахунків з бюджетом та цільовим и фондами сума податкового боргу з ПДВ дорівнює -0,0грн. Після отримання податкової вимоги позивач дізнався, проте, що обидва уточнюючих розрахунки від 15.05.2023 року зникли з особового рахунку що призвело до спотворення інформації в особовому рахунку з ПДВ ТОВ. Через некоректне відображення зобов`язань з ПДВ в електронному кабінеті платника податків ТОВ звернувся з запитом до відповідача 06.09.2023 року, але відповідь не отримав.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача не скористався правом на надання відзиву на позов.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай-тек-буд» зареєстровано як юридична особа та є платником ПДВ.

27.04.2023 року ГУ ДПС в Одеській області складена податкова вимога №0010544-1305-1532 якою повідомлено ТОВ про те, що станом на 26.04.2023 року сума його податкового боргу становить 602 475грн. та вимагає її сплатити (а.с.15,16).

01.05.2023 року уповноваженою особою Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №843/15-32-13-05 про опис майна позивача у податкову заставу(а.с.17) та 23.08.2023 року податковим керуючим ОСОБА_1 складений акт опису майна позивача №254/15-32-13-02-35 у якому вказано що сума податкового боргу станом на 21.08.2023 року складає 594575грн. (а.с.18), та вищевказану податкову вимогу та рішення позивач отримав 12.05.2023 року а акт опису майна отримав 06.09.2023 року.

З вказаними рішенням та податковою вимогою позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з положеннями пункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Отже, податкова вимога надсилається якщо є податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Податкове зобов`язання, самостійно обчислене і зазначене у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подані до контролюючого органу у встановлені Податковим кодексом України (далі ПКУ) терміни, вважається узгодженим.

У разі, якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання та має право оскаржити зазначену суму.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів того, що сума податкового боргу вказана у податковій вимозі була донарахована контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення, яке вважає узгодженим.

Та виходячи з пояснень позивача вказаних у позові та відсутності заперечень на ці обставини з боку відповідача, суд вважає, що податкова вимога складена виходячи з даних картки платника податків, яка формується виходячи з даних податкових декларацій платника податків, яка відповідачем до суду на підтвердження наявності податкового боргу та підстав його виникнення суду не надана.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

В обґрунтування протиправності податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивач посилається на відсутність податкового боргу та зазначає, 14 березня 2023 року ним в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано Розрахунок коригування №1 від 10.03.2023р. до податкової накладної №5 від 21.10.21р. та Розрахунок коригування №2 від 10.03.2023р. до податкової накладної №9 від 22.11.21р.(а.с.,а.с.30,31), у зв`язку з поверненням авансу відповідно з Додатковою угодою про розірвання договору №17/09/21 від 17.01.2023р. купівлі-продажу майнових прав від 14.09.2021р. В результаті податкові зобов`язання за жовтень 2021р. були зменшені на суму 59 833,0 грн., а податкові зобов`язання за листопад 2021р. були зменшені на суму 11 666,0 грн.

На підставі зазначених змін у ТОВ «Хай-Тек-Буд» з`явилося право на подання уточнюючих розрахунків до Декларацій з ГІДВ. 17 березня 2023р. було подано Уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за жовтень 2021г.(а.с.32,33) та Уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за листопад 2021р(а.с.а.с.36,37), якими було скориговано податкові зобов`язання відповідних Декларацій, а саме податкові зобов`язання за жовтень 2021р. були зменшені на суму 59 833,0 грн., а податкові зобов`язання за листопад 2021р. були зменшені на суму 11 666,0 грн.

Таким чином, по декларації за жовтень 2021р підприємство задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ до сплати у сумі 233 359,0 грн., які були сплачені: 09.11.2021р. - 30 000,00 грн., та 29.11.2021р. - 203 359,0 грн.(банківські виписки а.с.а.с.26,27). По декларації за листопад 2021 р підприємство задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ до сплати у сумі 277 256,0 грн., які були сплачені 15.12.2021р. - 44 200,0 грн. та 23.12.2021р. - 233 056,00 грн. (банківська виписка а.с.28,29).

В квітні 2023р. позивачем виявлена некоректне відображення податкових зобов`язань та стану розрахунків по ПДВ в електронному кабінеті платника податків через що з`явився податковий борг у сумі 602 475,0 грн. Ця технічна помилка пов`язана з некоректним відображенням показників уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за жовтень та листопад 2021р., а саме:

-за жовтень 2021р. у II Розділі, 4 колонці уточнюючого розрахунку з ПДВ з`явилися показники за кодом рядків 10.1. графа 4, колонка А, у сумі 887 570,0 грн. (база податкового кредиту без ПДВ) та за кодом рядків 10.1. графа 4, колонка Б, у сумі 177 514,0 гри. (сума ПДВ по податковому кредиту), а у зв`язку з тим що у 5 колонці не було показників, програма самостійно зняла податковий кредит у сумі ПДВ 177 514,0 (тобто нібито Позивач самостійно подав уточнюючий розрахунок яким повністю відмовився від податкового кредиту) у зв`язку з чим з`явилася 18 стр. Податкові зобов`язання до сплати у сумі 117 681,0 грн. ще доплата к сумі 233 359,0 грн.(а.с.34).

-за листопад 2021р. з невідомих причин у 11 Розділі, 4 колонці уточнюючого розрахунку з ПДВ з`явилися показники за кодом рядків 10.1. графа 4, колонка А, у сумі 2 442 799,0 грн. (база податкового кредиту без ПДВ) та за кодом рядків 10.1. графа 4, колонка Б, у сумі 488 560,0 грн. (сума ПДВ по податковому кредиту), а у зв`язку з тим що у 5 колонці не було показників, програма самостійно зняла податковий кредит у сумі ПДВ 488560,0 грн. (тобто нібито Позивач самостійно подав уточнюючий розрахунок яким повністю відмовився від податкового кредиту) у зв`язку з чим з`явилася 18 стр. Податкові зобов`язання до сплати у сумі 476 894,0 грн. ще доплата к сумі 277 256,0 грн.(а.с.38).

Таким чином, в результаті некоректного відображення показників уточнюючих розрахунків до декларацій за ПДВ за жовтень та листопад 2021р., податкові зобов`язання з ПДВ Позивача були збільшені загалом па суму 594 575,0 грн., яка і дорівнює сумі податкового боргу з ПДВ станом на 21.08.2023р. зазначеного Відповідачем у Акті опису майна №254/15-32-13-02-35 від 23 серпня 2023р.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У зв`язку з виявленням вищевказаних обставин 15 травні 2023р. позивачем направлені повторні уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2021р.(а.с.40-46), якими були виправлені технічні помилки, та відновлені реальні данні у особовому рахунку з ПДВ в електронному кабінеті платника податків, що підтверджується скрином з електронного кабінету станом на 30.05.2023р. та витягом з інформаційної системи органів ДПС станом на 11.07.23р. про стан розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, згідно яких у Позивача сума податкового боргу з ПДВ дорівнює - 0,0 грн.(а.с.а.с.49,50).

Уточнюючі розрахунки від 15.05.23р. були подані та прийняті через «Medoc», до них були одержані квитанції №2 з реєстраційними номерами №9112072684 від 15.05.23р. та №9112073098 від 15.05.23р.(а.с.43,47).

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису Міністерством фінансів України Наказом від 06.06.2017 № 557 затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (надалі Порядок).

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

При цьому суд звертає увагу, що у квитанціях №2 не зазначено про «прийняття» електронного документа, але й не зазначено про його «не прийняття», тому суд вважає необхідним застосувати принцип юридичної визначеності, який є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Принцип «належного урядування» є вкрай важливим для розбудови правової держави. Кожна посадова особа суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення та вчиненні певної дії має дотримуватися зазначеного принципу. Саме дотримання всіх його складових дозволяє забезпечити високий рівень правовладдя у країні, гарантувати реалізацію права громадян, та як заходу попередження, зменшити кількість позовів громадян проти суб`єктів владних повноважень.

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Іншими словами державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

Тому відсутність у квитанціях №2 відомостей про неприйняття уточнюючого розрахунку, суд розцінює, як те, що добросовісний платник податків вжив усі необхідні від нього дія для подачи уточнюючих розрахунків з ПДВ та йому не було відмовлено в їх прийнятті, та підстав для не врахування цього суд не вбачає.

Також матеріали справи не містять відомостей, що уточнюючі розрахунки з ПДВ, які направлялись позивачем у травні 2023 року не повинні були прийматися відповідачем до уваги через те, що подані під час проведення контролюючим органом документальної планової або позапланової перевірки сум ПДВ(п.50.2 ПКУ).

Та як встановлено судом в наслідок подання позивачем уточнюючих розрахунків в травні 2023 року у нього не збільшились податкові зобов`язання з ПДВ у жовтні 2021 року та у листопаді 2021 року.

Відповідач не надав суду докази, що спростовують подання позивачем Уточнюючих розрахунки від 15.05.23р., та пояснень щодо їх не врахування, та доказів виникнення податкового боргу визначеного у податковій вимозі за інших обставин, проте як встановлено судом та підтверджується квитанціями №2 за реєстраційними номерами №9112073098 та №9112072684 від 15.05.2023 року такі уточнюючи розрахунки були подані позивачем та у їх прийнятті відповідачем не відмовлялось.

Враховуючи вищевикладені обставини суд доходить висновку, що податкова вимога та Рішення про опис майна у податкову заставу №843/15-32-13-05 від 01.05.2023р. є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних вимоги та рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, позов підлягає задоволенню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано платіжну інструкцію №581 від 07.09.2023 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 11721,13 грн. (а.с.53).

Таким чином з урахуванням задоволення позовних вимог позивача суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору сплаченого позивачем з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-тек-буд» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач) від 27.04.2023 року №0010544-1305-1532

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна у податкову заставу 843/15-32-13-05 від 01.05.2023 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-тек-буд» витрати по сплаті судового збору у розмірі 11721,13. сплачені за платіжною інструкцією №581 від 07.09.2023 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай-тек-буд» (вул. Гімназична буд.21 м.Одеса ) код ЄДРПОУ 37947213.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.

СуддяІванов Е.А.