Постанова

від 15.11.2023 по справі 240/18201/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18201/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

15 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Депатраменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" з позовом у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" (код ЄДРПОУ 20415714) щодо неукладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, пам`ятку архітектури місцевого значення - "Покровська церква", що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Трипільська, 13;

- зобов`язати Релігійну організацію "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" (код ЄДРПОУ 20415714) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 02498429) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення "Покровська церква", що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Трипільська, 13, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено неможливість або відсутність можливості позивача звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.

Суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати, що орган, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави допускає тривалу пасивну поведінку, та в установлений законом строк самостійно не звернеться до суду з аналогічним позовам, а тому у даному випадку звернення прокурора є передчасним та необгрунтованим у зв`язку з чим, позовну заяву слід повернути.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьоюп`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі «Закон України «Про прокуратуру»») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області обґрунтовує бездіяльністю Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор.

Звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави прокурор вказує, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави є те, що листом від 14.04.2023 № 51-84-2779вих-23 Житомирська окружна прокуратура звернулася до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради із проханням повідомити про вжиті заходи щодо укладення охоронного договору.

З відповіді Житомирської міської ради від 02.06.2023 № 623/11 встановлено, що власнику пам`ятки направлено лист щодо зобов`язання укладення охоронного договору на згаданий об`єкт культурної спадщини, однак представники Релігійної організації "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" повідомили, що перебувають за межами України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що з цього ж листа вбачається, що при поверненні уповноваженої на підписання охоронного договору особи на територію України і закінчення дії військового стану, як форсмажорної обставини, представники релігійної громади Парафія Покрова Пресвятої Богородиці зобов`язуються підписати охоронний договір на зазначену пам`ятку культурної спадщини.

Водночас, прокурор зазначив, що з листів-відповідей Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради неможливо достеменно встановити причини нездійснення ним захисту інтересів держави самостійно.

Проте, як встановив суд першої інстанції, таке твердження прокурора спростовується копією відповіді Житомирської міської ради від 02.06.2023 № 623/11.

При цьому, судом встановлено, що 03 липня 2023 року між Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та Релігійною організацією "Релігійна громада Парафія Покрова Пресвятої Богородиці" був укладений вищезазначений охоронний договір на об`єкт культурної спадщини "Покровська церква", що розташована за адресою: м.Житомир, вул. Трипільська,13.

У свою чергу, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурором не доведено неможливість або відсутність можливості позивача звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.

Частиною 7 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстави вважати, що орган, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави допускає тривалу пасивну поведінку, та в установлений законом строк самостійно не звернеться до суду з аналогічним позовам, що у розумінні норм п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України зумовлює повернення позовної заяви позивачеві.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити правильний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.