Ухвала

від 14.11.2023 по справі 642/6363/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

14.11.2023

Справа № 642/6363/23

Провадження № 1-кс/642/3605/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 4202322220000000032 від 01.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-

встановив:

До Ленінського районного суду м.Харкова звернувся прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування зазначив, що у провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебуває кримінальне провадження №42023220000000032 від 01.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Зокрема, досудовим розслідування попередньо встановлено, що службові особиУправління поліції охорони в Харківській області (даліУПО), які, діючи умисно, з корисливих спонукань, вступивши у злочинну змову зі службовими особами комерційних підприємств, впровадили схему, пов`язану з проведенням узгоджених процедур закупівель/спрощених закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», щодо постачання товарів засобів індивідуального захисту, зв`язку, зброї та боєприпасів, замовниками яких є УПО, відповідно до якої у торгах приймають участь наперед визначені підприємства, та в подальшому постачають обладнання за завищеними цінами та не належної якості.

На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31.10.2023 07.11.2023 проведений обшук за місцем розташування адміністративних та виробничих приміщень ПП «Стріла» (код ЄДРПОУ 32540389) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сокола Олекси, 43А, в ході якого виявлено та вилучено:

- протокол лабораторних випробувань ПР «57-В/2022 від 23.05.2022;

- видаткова накладна №РН-0001115 від 03.11.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0001115 від 03.11.2023;

- видаткова накладна № РН-000115 від 03.11.2021;

- проект договору між ПП «Стріла» та УПО в Харківській області на 23 арк.;

- плитоноска чорного кольору (без пліт) з логотипом «Поліція» - 1 шт.

У зв`язку із тим, що вказані речі можливо зберегли на собі сліди злочинів, та містять інші дані, які будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, постановою слідчого від 07.11.2023 вони визнані речовими доказами.

Зазначені виявлені речі та документи потребують подальшої перевірки шляхом детального огляду, аналізу отриманої інформації та перевірки шляхом проведення подальших слідчих (розшукових) дій, дослідження з участю спеціалістів, забезпечення проведення судових експертиз.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації в державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення вважає за необхідне клопотати перед слідчим суддею про необхідність відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України накласти арешт на майно з метою: забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Щодо мети накладення арешту відповідно до ч.2 ст.170 КПК України:

Старшим слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого майна, оскільки мається необхідність проведення ряду експертних досліджень та інших процесуальних дій з вилученим майном. Окрім того, частина вилученого, на думку органу розслідування, сама по собі підтверджує факти вчинених правопорушень.

Так, для дослідження інформації, замало лише візуального огляду предметів.

Для ідентифікації виявлених під час обшуків документів, речей необхідно провести ряд експертних досліджень.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Встановлено, що власники вилученого в ході обшуку майна, можуть бути причетні до вчинення злочину та можуть вчинити дії спрямовані на знищення, пошкодження або його відчуження, створення підроблених документів або вчинення нових правочинів, що можуть ввести в оману органи досудового розслідування та суд щодо цільового використання майна.

Відповідно довимог ч.5ст.171КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження маються достатні дані вважати, що вилучені речі мають відношення до кримінального провадження та їх повернення унеможливить досягти мети досудового розслідування, винні особи не понесуть покарання, а також враховуючи, що після повернення зазначених речей їх місце знаходження встановити буде неможливо, оскільки вони можуть бути знищені, втрачені, сховані, спотворені, а тому підлягають арешту.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи у його відсутності, клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Представник ПП «Стріла», у володінні якого перебувало вищевказане майно, в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, що підтверджується рапортом заступника начальника відділу Харківського управління ДВБ НП України.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, у провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебуває кримінальне провадження №42023220000000032 від 01.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31.10.2023 07.11.2023 проведений обшук за місцем розташування адміністративних та виробничих приміщень ПП «Стріла» (код ЄДРПОУ 32540389) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сокола Олекси, 43А, в ході якого виявлено та вилучено:

- протокол лабораторних випробувань ПР «57-В/2022 від 23.05.2022;

- видаткова накладна №РН-0001115 від 03.11.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0001115 від 03.11.2023;

- видаткова накладна № РН-000115 від 03.11.2021;

- проект договору між ПП «Стріла» та УПО в Харківській області на 23 арк.;

- плитоноска чорного кольору (без пліт) з логотипом «Поліція» - 1 шт.

У зв`язку із тим, що вказані речі можливо зберегли на собі сліди злочинів, та містять інші дані, які будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, постановою слідчого від 07.11.2023 вони визнані речовими доказами.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за № 4202322220000000032 від 01.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на наступне майно, виявлене та вилучене в ході обшуку за місцем розташування адміністративних та виробничих приміщень ПП «Стріла» (код ЄДРПОУ 32540389) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сокола Олекси, 43А:

- протокол лабораторних випробувань ПР «57-В/2022 від 23.05.2022;

- видаткова накладна №РН-0001115 від 03.11.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0001115 від 03.11.2023;

- видаткова накладна № РН-000115 від 03.11.2021;

- проект договору між ПП «Стріла» та УПО в Харківській області на 23 арк.;

- плитоноска чорного кольору (без пліт) з логотипом «Поліція» - 1 шт.

Зазначені речові докази зберігати в камері речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 25.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1