Рішення

від 16.11.2023 по справі 508/906/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/906/23

Номер проведження 2/508/316/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Сівачової І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Миколаївка Одеської області цивільну справу № 508/906/23 за позовом ОСОБА_1 до Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, суд

установив:

У серпні 2023 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дідусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті бабусі та дідуся відкрилася спадщина, яка крім іншого, складається з земельної частки (паю), площею 7, 7 га, за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0154505 із земель колективної власності КСП «Розквіт», що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, та земельної ділянки, площею 8, 04 га, за Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 017662, виданим на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області № 329/А-2003 від 15.08.2003 року, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради на масиві № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на ділянках № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Інших спадкоємців крім неї, які б претендували на спадщину відсутні. З метою оформлення спадщини на спадкове майно ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса, але отримала відмову через те, що сплив шестимісячний строк для прийняття спадщини, а факт постійного проживання разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини не підтверджено. Проте, починаючи з 19.12.1990 року по 16.01.2013 рік, позивач постійно проживала та була зареєстрована разом із своєю бабусею та дідусем за однією адресою АДРЕСА_1 , що також підтверджується записами з домової книги у вказаному житловому будинку. Зазначила, що її мати ОСОБА_4 також проживала та була зареєстрована разом з ними за даною адресою, та згідно довідки КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1034 від 01.11.2022 року з 06.06.1984 року, на підставі договору забудови, реєстр № 2/1685, житловий будинок, в якому вони зареєстровані та проживали належав матері у розмірі 1/2 частки, а з 01.10.2002 року вона набула права приватної власності на дану нерухомість в цілому розмірі, відповідно до свідоцтва на спадщину, реєстр № 2-6832. В даному житловому будинку ОСОБА_1 була членом сім`ї, проводила ремонти, оплачувала комунальні платежі. Крім того, через похилий вік та погіршення стану здоров`я бабусі та дідуся, остання доглядала за ними до останнього часу їх життя, а після смерті займалася їх похованням. У зв`язку з чим, позивач просила суд встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті за адресою АДРЕСА_1 . Також, просить визнати за нею право на земельну частку (пай), площею 7,7 га, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та право власності на земельну ділянку, площею 8,04 га, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 29.08.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом сторін). Відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Підготовчі судові засідання від 27.09.2023 року та від 24.10.2023 року були відкладені, у зв`язку з відсутністю відповідей на запити від Березівської державної нотаріальної контори та Суворовської державної нотаріальної контори у м.Одеса.

31.10.2023 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 на час її відкриття 03.06.2006 року. Також просить визнати за нею право на земельну частку (пай), площею 7,7 га, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та право власності на земельну ділянку, площею 8,04 га, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Позивач та її представник у підготовче судове засідання не з`явились, заявами від 20.09.2023 року та від 31.10.2023 року просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, заявами від 19.09.2023 року та від 09.11.2023 року просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги повністю визнає.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 14.11.1953 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис № 31 (а.с. 45).

За витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя № 00040247600 від 23.06.2023 року, ОСОБА_6 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 », актовий запис № 1406 (а.с. 18).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 від 06.03.1973 року, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , актовий запис № 532 (а.с. 45).

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_7 від 02.10.1985 року, ОСОБА_10 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 », актовий запис № 52 (а.с. 90).

Із свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_8 від 09.10.1993 року вбачається, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 », актовий запис № 615 (а.с. 46).

Згідно із свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_9 від 23.06.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ізмаїл Одеської області, про що складено відповідний актовий запис № 1064 (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_10 від 23.06.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ізмаїл Одеської області, про що складено відповідний актовий запис № 618 (а.с. 7).

Згідно із свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_11 від 27.04.2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла у квітні ІНФОРМАЦІЯ_9 в м.Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області, про що складено відповідний актовий запис № 696 (а.с. 8).

За довідкою про права власності № 1034 від 01.11.2022 року, власником житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 у частці 1/2 на підставі договору забудови, реєстр № 2/1685 від 06.06.1984 року, зареєстрований Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, право власності не зареєстроване, та у частці 1/2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстр № 2-6832 від 01.10.2002 року, посвідчене Ізмаїльською нотаріальною конторою, право власності не зареєстроване (а.с. 10).

Із технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок вбачається, що власником будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , є власниця ОСОБА_4 у розмірі 1 частки (а.с. 11).

Згідно із копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серії ІІІ-ОД № 017662 від 15.04.2005 року, виданого Миколаївською райдержадміністрацією Ради народних депутатів на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Ради народних депутатів Одеської області № 329/А-2003 від 15.08.2003 року, власником земельної ділянки площею 8, 04 га в межах згідно з планом, кадастровий номер ділянка 1: 5123581800:01:001:0087, ділянка 2: 5123581800:01:001:0060, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ісаївської сільської ради, масиви НОМЕР_13, ділянки № НОМЕР_3, є ОСОБА_3 , який мешкає за адресою с.Ісаєве Миколаївського району. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.528.00080 кн. № 003653 (а.с. 16).

З відповіді архівного відділу Березівської районної державної адміністрації № 30-Д від 11.04.2023 року вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), ОСОБА_2 отримала сертифікат серії ОД № 0154505 від 24.01.1997 року, на право на земельну частку (пай), площею 7, 7 га с.Ісаєве КСП «Розквіт», що розташована на території Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області (а.с. 17).

Згідно із домовою книгою для прописки та проживання за адресою АДРЕСА_1 , за вказаною адресою з 19.12.1990 року були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 19-20).

Відповідно до звіту про експертну грошової оцінки земельної ділянки № 152612-24, ідентифікатор за базою ФДМУ № 2450241-67982023, об`єктом якої є земельна ділянка, площею 8, 04 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , ринкова вартість даної земельної ділянки складає 137 568 грн. чи за курсом НБУ на дату оцінки 21.04.2023 року становить 1 долар США, що становить 36, 273426 грн. (а.с. 21-32).

Згідно із звітом про експерту грошову оцінку земельної ділянки № 153474-25 ідентифікатор за базою ФДМУ № 2461783-68492023, об`єктом якої є земельна ділянка, площею 7, 7 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , ринкова вартість даної земельної ділянки складає 108 794 грн. чи за курсом НБУ на дату оцінки 21.04.2023 року становить 1 долар США, що становить - 36, 273426 грн. (а.с. 35-44).

За роз`ясненнями Березівської державної нотаріальної контори Одеської області №879/01-20 від 25.11.2020 року, ОСОБА_1 звернувшись із заявою про прийняття спадщини після померлих ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після відкриття спадщини пропустила шестимісячний строк для подачі заяви на прийняття спадщини. Згідно наданих документів факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини не підтверджено та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно (а.с. 9).

Згідно із відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренка М.М. № 71/02-14 від 16.02.2023 року, за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 109/2022 до майна померлої ОСОБА_4 , спадщину після померлої ОСОБА_1 прийнято, що також підтверджується витягом зі Спадкового реєстру № 71500140 (а.с. 101-102) .

З відповіді від Суворовської державної нотаріальної контори у м.Одеса № 2665/01-16 від 04.10.2023 року вбачається, що спадкові справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не заводилися. Однак, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 заведена приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М., що знаходиться за адресою 68600 Одеська область Ізмаїльський район м.Ізмаїл вуо.Михайла Вербицького, 11, прим. 6 (а.с. 76).

За відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренка М.М. № 577/01-16 від 26.10.2023 року, після смерті ОСОБА_4 , померлої у квітні 2022 року, заведено спадкову справу № 109/2022 від 19.10.2022 року. Єдиним спадкоємцем, яка звернулась із заявою про прийняття спадщини та оформлення спадщини є її донька - ОСОБА_1 (а.с. 87).

Відповідно до положень статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

За змістом ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, в тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95(720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За положеннями ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишивши заповіту, відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), площею 7, 7 га с.Ісаєве КСП «Розквіт», що розташована на території Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, згідно із сертифікатом серії ОД № 0154505 від 24.01.1997 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_2 , але за життя не встигла її оформити і, не залишивши заповіту, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, мати позивача ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_2 , фактично вступивши у володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями не встановлено, а на запити суду з нотаріальної контори було надано відповідь про те, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не залишивши заповіту, відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 8, 04 га, що знаходиться на території колишньої Ісаївської сільської ради на масиві № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на ділянках № НОМЕР_3, згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 017662 від 15.08.2003 року,

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги фактично прийняла спадщину після померлого батька ОСОБА_3 , оскільки проживала із ним на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї, але за життя не встигла її оформити. Факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями не встановлено, на запити суду з нотаріальної контори було надано відповідь про те, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем першої черги є її донька ОСОБА_1 , позивач по справі, яка вчасно звернулася до нотаріуса із відповідною заявою та прийняла спадщину, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренка М.М. № 577/01-16 від 26.10.2023 року.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтва про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та вона правильно у розумінні ст.16 ЦК України обрала спосіб захисту порушеного права.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є єдиною спадкоємицею за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 , проте за життя не оформила своїх спадкових прав, у передбачений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтва про право на спадщину не змогла, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, а також те, що ухвалення рішення у справі не призведе до порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Разом з тим, виходячи із принципу диспозитивності, беручи до уваги те, що позивач не заявляла вимог щодо розподілу судових витрат, тому судом це питання не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на земельну частку (пай), площею 7, 7 га, підтвердженого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0154505, виданим 24.01.1997 року, на території колишньої Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на земельну ділянку, площею 8, 04 га, підтвердженого Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД № 017662, виданим 15.04.2005 року на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області № 329/А-2003 від 15.04.2003 року, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Відповідач Андрієво-Іванівська сільська рада Березівського району Одеської області, 67021 Одеська область Березівський район с.Андрієво-Іванівка вул.Центральна, 89, ЄДРПОУ 04380181.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА