Ухвала

від 16.11.2023 по справі 442/1693/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1693/21

Провадження № 2/442/47/2023

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2023 року Дрогобицький мыськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Гарасимків Л.І.

за участю секретаря Петрів В.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Шемеляк А.Т.

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

представника відповідачаадвоката Шулак О.

представника відповідача Дрогобицької обєднаної територіальної громади Львівської області в особі Дрогобицької міської Ради - Гапоняк Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання представника відповідача -адвоката Шулак О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицькоїрайонної державноїадміністрації Львівськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (правонаступникомякого є ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Дрогобицької об`єднаної територіальноїгромади Львівськоїобласті вособі Дрогобицької міськоїради Львівськоїобласті,Головного управлінняДержгеокадастру у Львівській області, заучастю третіхосіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Львівської обласноїдержавної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Агро МХП", про визнання протиправним та скасування розпорядження , визнання недійсним та скасування державних актів та право власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Дрогобицький міськрайонний суд з позовом до Дрогобицькоїрайонної державноїадміністрації Львівськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (правонаступникомякого є ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Дрогобицької об`єднаної територіальноїгромади Львівськоїобласті вособі Дрогобицької міськоїради Львівськоїобласті,Головного управлінняДержгеокадастру у Львівській області, заучастю третіхосіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Львівської обласноїдержавної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Агро МХП", про визнання протиправним та скасування розпорядження , визнання недійсним та скасування державних актів та право власності на земельні ділянки.

Ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10.07.2023 року вищевказану цивільну справу призначено до судового розгляду.

11.09.2023 року від представника відповідачів - адвоката Шулак О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вказуючи що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В обгрунтування клопотання зазначила, що позивач отримав земельну ділянку для ведення ( селянського) фермерського господраства, відтак спір між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд встановить, що на момент відкриття провадження у цій справі фермерське господарство вже було зарестоване, віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шулак О. та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, просять його задоволити.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Шемеляк А.Т. в судовому засіданні в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі заперечили та пояснили, що позивач звернувся до суду, як фізична особа, яка набула право користування земельною дліянкою, і це право порушено. Просять в задоволенні клопотання відмовити.

Представник відповідача Дрогобицької обєднаної територіальної громади Львівської області в особі Дрогобицької міської Ради - Гапоняк Х. в судовому засіданні з приводу заявленого клопотання покладається на думку суду.

Інші учасники в судове засідання не з"явились.

Заслухваши думку учасників, які з"явилися, дослідивши клопотання та матеріали цивільної справи, суд прийшов до таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Згідно вимог ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання.правопорушенням.

За приписами п.п. 6, 10, 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого ? юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів Господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання,- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/ або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Навалена правова позиція відображена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі N»485/1472/17.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Водночас, за правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі Беллет проти Франции (Bellet v. France), суд з прав людини зазначив, що ст. 6 пар. 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відповідносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно-правовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

Відтак вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосуються прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатись судом за правилами ЦПК України. Даний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.10.2019 року у справі № 911/2034/16.

Крім того, наведене відповідає висновкам, викладеним Великою Пала гою Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 року у справі N° 361/3009/1 6-ц, від 07.11-2018 року у справах N° 488/6211/14-ц та N° 488/5027/14-ц, від 30.01.2019 року у справі N° 485/1472/17. ід 15.05.2019 року у справах N° 522/7636/14-п та N° 469/1346/18 тощо.

Таким чином спір про рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, і безпосередньо стосуються прав та обов`язків цієї особи, не можна вважати таким, що виник з корпоративних відносин, оскільки він не пов`язаний із діяльністю фермерського господарства та членством у ньому, а стосується дій позивача з розпорядження належною йому на праві власності земельною ділянкою.

За відсутності у сторін в цій справі корпоративних відносин з приводу права користування майном, спір не є таким, що виник з відносин, в яких фізична особа, яка не є підприємцем, може бути стороною господарського суду.

У даному випадку позивач знаходиться з відповідачами у певних спірних правовідносинах, вважає, що діями відповідачів порушуються його права і, відповідно, позивач має право на захист своїх прав саме на цій стадії розвитку вказаних правовідносин, але за правилами цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли в даній справі, з огляду на наведені обставини не належить до юрисдикції господарських судів, а вказаний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. А тому, в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.255,258-260,354,355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника відповідача -адвоката Шулак О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицькоїрайонної державноїадміністрації Львівськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (правонаступникомякого є ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Дрогобицької об`єднаної територіальноїгромади Львівськоїобласті вособі Дрогобицької міськоїради Львівськоїобласті,Головного управлінняДержгеокадастру у Львівській області, заучастю третіхосіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Львівської обласноїдержавної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Агро МХП", про визнання протиправним та скасування розпорядження , визнання недійсним та скасування державних актів та право власності на земельні ділянки, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя