Рішення

від 09.11.2023 по справі 293/1649/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1649/23

Провадження № 2-о/293/52/2023

09 листопада 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.

розглянув заяву ОСОБА_1

заінтересована особа: Територіальна громада в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (місце знаходження: вул.Леоніда Ступницького,68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, ЄДРПОУ 04348409)

про встановлення факту належності правовстановлюючого документа

ВСТАНОВИВ:

Процесуальнідії по справі.

11.10.2023заявник звернувсядосудуіззаявою,зазмістомякоїпросить встановити факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЖТ №020566 від 23.03.2001 на земельну ділянку площею 2,5537 га з кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник мотивуючи свою заяву вказує, що помилкове написання прізвища матері у державному акті про право приватної власності на землю, не дає можливості оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Ухвалою від 16.10.2023 суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати в порядку окремого провадження. Розгляд справи по суті призначено на 09.11.2023.

Одночасно п.6 ухвали суду від 16.10.2023, суд у порядку ст. 84 ЦПК України витребував у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. копію спадкової справи, заведену щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .03.11.2023 на адресу суду надійшли інформаційні довідки із Спадкового реєстру (а.с. 28,29) та належним чином завірена копія спадкової справи ( а.с. 30-60).

03.11.2023 на адресу суду надійшли інформаційні довідки із Спадкового реєстру (а.с. 28,29) та належним чином завірена копія спадкової справи ( а.с. 30-60).

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Мотивуючи заяву заявник вказує, що ОСОБА_2 яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 рік в с. Івановичі, Черняхівського району Житомирської області померла мати заявниці ОСОБА_2 .

Після смерті матері відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну ділянку (пай) згідно державного акту серія ІІІ-ЖТ № 020566 від 23.03.2001 за кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заявник доводить, що у встановлений законом порядок, після смерті матері, звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку згідно вищевказаного акту.

Однак, нотаріус у вчиненні нотаріальних дій заявниці відмовив в зв`язку з тим, що в державному акті прізвище покійної мати значиться як ОСОБА_4 , а в свідоцтві про смерть ОСОБА_5 , тому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у зв"язку з неподанням заявником необхідних відомостей та документів, які б підтвердили факт належності державного акту померлій ОСОБА_2 .

Заявник доводить, що розбіжність в частині написанні прізвища померлої матері « ОСОБА_6 » - у державному акті та « ОСОБА_7 » - у свідоцтві про смерть пов`язано з написанням документів минулих часів російською мовою та написання прізвища в колгоспах в розмовній мові, що й спричинило виникнення розбіжності в списках пайовиків, а в подальшому і в державному акті на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин усунути орфографічну помилку та внести зміни до правовстановлюючого документу не можливо, тому заявниця змушена звернутися до суду для реалізації своїх прав власника на спадкову земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з`явились.

09.11.2023 на адресу суду надійшла заява від представника заявника ,в якій представник просить проводити розгляд справи у її відсутності та відсутності заявника, заяву підтримує в повному обсязі (а.с. 61).

Заінтересована особа була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 25). Клопотань, заяв, заперечень, пояснень не подано.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході розгляду справи, судом у відповідності до п. 4 ч. 5ст.12 ЦПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно дост. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчійкімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 09.11.2023 відповідно дост. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області серія НОМЕР_1 від 17 липня 2019 року в с. Івановичі Черняхівського (Житомирського) району Житомирської області у віці 75 років померла ОСОБА_2 , актовий запис №37 (а.с. 9)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що стверджується інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за номером у спадковому реєстрі 65343025 від 14.01.2020 щодо спадкодавця ОСОБА_2 дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться стан чинний за номером у нотаріуса 6/2020 (а.с. 28).

Ступінь родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 стверджується даними повторного свідоцтва про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , що видано Новопільською сільською радою Черняхівського району Житомирської області 27.05.1994, де зазначено в графі мати - ОСОБА_2 ( а.с. 7) та копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції у Київській області від 20.10.2012, в якому зазначено що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, та дружина отримала прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 » (а.с. 8).

Спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , прийняла її дочка ОСОБА_1 , що стверджується матеріалами спадкової справи № 6/2020, що заведена до майна померлої ОСОБА_3 14.01.2020 року приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. на підставі заяви ОСОБА_1 ( а.с. 31).

До спадщини увійшла земельна ділянка (пай) згідно державного акту серія ІІІ-ЖТ № 020566 від 23.03.2001 земельна ділянка за кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11)

Постановою нотаріуса від 05.06.2023 № 305/02-14 заявниці відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в зв`язку з тим, що в державному акті покійна мати значиться як ОСОБА_4 , а в свідоцтві про смерть - ОСОБА_5 , у зв"язку з неподанням необхідних відомостей та документів, які б підтвердили факт належності державного акту померлій ОСОБА_2 ( а.с. 59).

Належність земельної ділянки на праві власності спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку де зазначено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га місце розташування Новопільська сільська рада Черняхівський район, Житомирська область, з цільовим призначеним для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інформація про власника « ОСОБА_2 » (а.с. 14).

У підтвердження обставин того, що ОСОБА_2 , за життя володіла та розпоряджалась своєю земельною ділянкою, є відомості з державного реєстру речових прав, де зазначено що орендодавець ОСОБА_2 передала в оренду, згідно договору оренди, ТОВ «Агро-Регіон Житомир» об`єкт речових прав - земельну ділянкуза кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га, місце розташування Новопільська сільська рада Черняхівський район, Житомирська область, з цільовим призначеним для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15)

Згідно Експертного висновку № 056/1040-а від 09.07.2020 року Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України, запис прізвища « ОСОБА_7 » (свідоцтво про смерть) і ОСОБА_6 » (державний акт на право власності на земельну ділянку) у документах, наданих для експертизи, є автентичним (а.с. 13).

У зв`язку з розбіжностями в частині написання прізвища померлої матері заявниці " ОСОБА_7 " - у свідоцтві про смерть та " ОСОБА_6 " - у державному акті на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 (заявиця) не має можливості реалізувати свої спадкові права після смерті матері, внаслідок чого остання звернулась до суду із даною заявою.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно доп.12 ПленумВерховного СудуУкраїни упункті 1постанови «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»від 31березня 1995року №5 при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Предметом розгляду даної справи є встановлення факту належності державного акту на право власності на земельну ділянку згідно державного акту серії ІІІ-ЖТ № 020566 від 23.03.2001 за кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, померлій ОСОБА_3 .

Встановлення даного факту є необхідним заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

Згідно з законом встановлення вказаних фактів породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаних документів дає змогу заявнику ОСОБА_1 оформити право на спадкування, яке вона не може отримати у зв`язку з помилкою, яка виникли при написанні у державному акті прізвища спадкодавця та при видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Обставиною, що підлягає доказуванню є факт того, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЖТ № 020566 від 23.03.2001 за кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 площею 2,5537га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виданий на ім`я ОСОБА_12 належить померлій ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд встановив, що внаслідок допущених розбіжностей в частині написання прізвища померлої матері ОСОБА_14 у свідоцтві про смерть та ОСОБА_5 у державному акті на право приватної власності на землю, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який просить встановити заявник є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ЖТ №020566 від 23.03.2001 на земельну ділянку площею 2,5537 га з кадастровим номером 1825686200:01:000:0110 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Заінтересована особа: Територіальна громада в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (місцезнаходження: вул.ЛеонідаСтупницького,68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, ЄДРПОУ 04348409)

Повний текст рішення складений та підписаний:16.11.2023

Суддя Людмила ЛОСЬ