Вирок

від 16.11.2023 по справі 645/4617/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4617/23

Провадження № 1-кп/645/290/23

В И Р О К

Іменем України

16 листопада 2023 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190000877 від 06.07.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 19.06.2019 року Артемівським міським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, 23.07.2019 звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 05.06.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 18.08.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці, звільнений 07.04.2022 з ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)» на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30.03.2022, умовно достроково на невідбуту частину строку покарання 01 місяць 26 днів, згідно ст. 81 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 06.07.2023 року приблизно об 11 год. 00 хв., у період дії воєнного стану, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому Законом порядку, перебуваючи у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна лікарня № 18, ЄРДПОУ: 02003511 (далі - КНП «МБЛ №18» ХМР), що знаходиться адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, буд. 104, де на другому поверсі побачив інвалідний візок торгової марки «Dietz» модель Саneо В, що належить вказаній лікарні, яким вирішив таємно заволодіти.

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить КНП «МБЛ №18» ХМР, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, сів на інвалідний візок з ручним приводом торгової марки «Dietz» модель Саneо В, який належить КНП «МБЛ №18» ХМР, та залишив територію лікарні, направившись на вказаному візку у бік вулиці Салтівське Шосе, 147-Б у м. Харкові, тим самим виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 КНП «МБЛ №18» ХМР згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.07.2023 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень 00 копійок.

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію злочину не оспорював.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, та пояснив суду, що 06.07.2023 року він перебував в приміщенні КНП «МБЛ №18», де побачив інвалідний візок, яким вирішив заволодіти. Переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, він сів в інвалідний візок та поїхав з лікарні в напрямку місця мешкання. Після цього, зі спливом декількох днів, він вирішив продати цей візок, оскільки у нього не було грошей. Приїхавши на ринок в районі 602-го мікрорайону в м. Харкові його побачив та впізнав співробітник КНП «МБЛ №18», якому він віддав викрадений інвалідний візок та після цього втік.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину він визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, просив суд його суворо не карати.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, з урахуванням позиції представника потерпілого ОСОБА_5 , яка просила розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст.349КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІІІ. Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку в лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, на обліку в лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР не перебуває, має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, джерелом його доходів є виплати як внутрішньо-переміщеній особі, має постійне місце проживання, раніше засуджений.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, та саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його можливо звільнити від відбування цього покарання на підставі ст.75КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

За змістом ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому в застосуванні даного заходу відпала потреба, суд приходить до висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2023 року справа № 645/3317/23, на речовий доказ, а саме: інвалідний візок «Dietz», з лівого боку мається наліпка з написом «инв.№ 10470684», чорного кольору з двома великими колесами встановленими позаду сірого кольору, з світловідбивачами помаранчевого кольору, який був виданий громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки протягом розгляду кримінального провадження останній належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -23/15251 -ТВ від 19.07.2023 року в сумі 956,00 грн..

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2023 року справа № 645/3317/23, на речовий доказ, а саме: інвалідний візок «Dietz», з лівого боку мається наліпка з написом «инв.№ 10470684», чорного кольору з двома великими колесами встановленими позаду сірого кольору, з світловідбивачами помаранчевого кольору, який був виданий громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Речові докази:

- інвалідний візок з ручним приводом торгової марки «Dietz» модель Саnео В, країна виробник - Німеччина, виготовлений зі сталі, з шириною сидіння 42 см, який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , вважати повернутим власнику;

-CD-Rдиск «AxentICHLIEBEPERFECTION»з фрагментамивідеозапису камерспостереження КЕШ«МБЛ №18»ХМР,залишити зберігатисяв матеріалахкримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1