Постанова

від 06.11.2023 по справі 914/1584/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р. Справа №914/1584/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіО.В. Зварич

СуддівВ.М. Гриців

Г.Г.Якімець,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Улар» за № 561 від 29.08.2023 року (вх. № 01-05/2809/23 від 01.09.2023 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2023 року (суддя О.З.Галамай; повний текст рішення складено 14.08.2023 року)

у справі № 914/1584/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Міт»</a> (надалі ТзОВ «Оптімум Міт»)

до відповідача: Фермерського господарства «Улар» (надалі ФГ «Улар»)

про стягнення 39005,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

19 травня 2023 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до ФГ «Улар» про стягнення 39005,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2023 у справі №914/2422/22 встановлено невиконання відповідачем обов`язку з поставки оплаченого товару на суму 345 169,01 грн. згідно з договором №010222/1_від 01.02.2022. На підставі ч.2 ст. 625, ст. 514 ЦК України просив суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 7 518,07 грн. та інфляційні втрати в сумі 31486,94 грн. згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві.

В письмових додаткових поясненнях позивач зазначив, що звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів. Просив врахувати те, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження неотримання вимоги позивача від 26.08.2022 та, з посиланням на приписи ст. 79 ГПК України, просив задовільнити позовні вимоги.

Поданий відповідачем відзив на позовну заяву, судом першої інстанції залишено без розгляду.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 09 серпня 2023 року у справі №914/1584/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Улар» на користь ТОВ «Оптімум Міт» 7 234,36 грн. - 3% річних, 31 486,94 грн. інфляційних втрат та 2 664,48 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішення суд першої інстанції врахував положення ч.4 ст. 75 ГПК України, ст. 599, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та взяв до уваги те, що матеріали справи не містять сплати відповідачем 345 169,01 грн. станом на дату подання позову. Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум та визнав обґрунтованими вимоги позивача в розмірі 7 234,36 грн. 3% річних та 31 486,94 грн. інфляційних витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач ФГ «Улар» подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 09 серпня 2023 року у справі №914/1584/23, в якій вважає його прийнятим з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, неповним дослідженням обставин справи.

За доводами апеляційної скарги, суд не взяв до уваги того, що питання стосовно одержання вимоги від 26.08.2022 за вих.№26/08-22 про повернення коштів у розмірі 627 810,00 грн. не належало до числа обставин, що встановлювались судом у справі №914/2422/22, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують одержання відповідачем вищевказаної претензії. Вважає, що судом порушено порядок розгляду справи, станом на дату судового засідання у матеріалах справи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності. Також відмічає, що з в наданих позивачем додаткових поясненнях від 08.08.2023 відсутнє зазначення поважних причин неявки у судове засідання 09.08.2023. Скаржник зазначає, що суд помилково відмовив у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду з посиланням на те, що позивачем подано заяву про проведення судового засідання без його участі. Однак, такої заяви, як відмічає скаржник, в ЄСІТС електронного суду не має. На переконання скаржника, суд неправильно застосував до спірних правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 625 Цивільного кодексу України.

Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2023 року в даній справі та відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач ТОВ «Оптімум Міт» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника. Вказує, що у рішенні господарського суду Львівської області від 10.04.2023 по справі №914/2422/22, яке набрало законної сили, встановлено обставини про те, що відповідач згідно умов договору поставки №010222/1 від 01.02.2022 зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього договору. На виконання умов договору, позивачем оплачено товар на суму 627 810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №306 від 23.08.2022, однак відповідач доказів поставки оплаченого товару суду не надав. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку товару відповідачем на адресу позивача або повернення отриманих коштів у розмірі 345 169,01 грн. Зазначає, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 345 169,01 грн., доказів оплати вказаної суми коштів суду не надано. У справі №914/2422/22 суд вирішив задовольнити позовні вимоги ТОВ «Оптіум Міт» та стягнути з ФГ «Улар» на користь позивача кошти у розмірі 345 169,01 грн. Отже, керуючись ч.2 ст. 625, ст. 514 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано інфляційні втрати та 3% річних на існуючу суму заборгованості, яка є предметом позову в даній справі. Вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що ТОВ «Оптімум Міт» на підтвердження позовних вимог було надано копію вимоги, направленої на адресу ФГ «Улар» та докази направлення такої вимоги (копія накладної АТ «Укрпошта»). Натомість, ФГ «Улар» не надало до суду жодного доказу на спростування цього факту. Позивач наголошує, що 09.08.2023 року представник направив на офіційну електронну адресу господарського суду Львівської області про проведення судового засідання без його участі. Після направлення заяви представник позивача зателефонував до канцелярії суду та пересвідчився у тому, що заява судом отримана, заперечення скаржника стосовно процесуальних порушень спростовуються матеріалами справи. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/1584/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, Г.Г.Якімець.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, Г.Г.Якімець) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Улар» на рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2023 у справі № 914/1584/23 в письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.

Копія ухвали суду від 06.09.2023 від ТОВ «Оптімум Міт» з адрес: 61001, м. Харків вул. Б.Хмельницького, 24, кв. 207 та 61037, пр. Московський, 199, літ Д5 повернулась без вручення із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання». В матеріалах справи наявні докази надіслання копії ухвали на електронну адресу представника позивача Ратич С.Р.

Пзивач надіслав на адресу Західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/6785/23 від 13.10.2023), що свідчить про те, що він належним чином повідомлений про розгляд справи в письмовому проваджені.

Згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №7901012127599 відповідачу 13.09.2023 року вручено ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року про розгляд справи №914/1584/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

На час прийняття даної постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної ФГ «Улар» на судове рішення у справі №914/1584/23, яке є предметом оскарження.

Обставини справи

Як видно з наявної у справі №914/1584/23 копії, 01 лютого 2022 року між Товариством «Оптімум Міт» (покупець) та Фермерським господарством «Улар» (постачальник) укладено договір поставки №010222/1 (а.с.8-13).

В розділі договору «Терміни та умовні позначення» сторони визначили назву та зміст термінів.

Зокрема, термін «Товар» - охолоджені та/або заморожені продукти харчування, в тому числі, але не виключно: тушка курки, м`ясо курки, напівфабрикати, м`ясо механічної обвалки, субпродукти, кулінарна м`ясна продукція, тощо. «Замовлення» - це факт узгодження сторонами умов поставки кожної окремої партії товару. Замовлення може здійснюватися в письмовій, електронній, а також в усній формі, якщо цього вимагають інтереси сторін. Замовлення є невід`ємними частинами цього договору. «Первинний документ» - це документ, укладений відповідно до умов цього договору, що підтверджує факт поставки та передачі покупцю відповідної партії товару, що в ньому вказана, в тому числі, але не виключно, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо. Первинні документи є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього договору.

Асортимент товару, що поставляється за договором, відображається сторонами в замовленнях, які є невід`ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.4 договору ціна товару, що поставляється за договором, відображається сторонами в замовленнях та первинних документах. У погоджену сторонами ціну входять усі витрати, що несе постачальник при поставці товару до місця поставки, згідно замовлення.

За умовами п. 2.8. договору постачальник має право, незалежно від інших умов цього договору, не приймати/не узгоджувати замовлення від покупця та не поставляти товар, за умови, що заборгованість, в тому числі в межах строків/термінів оплати за поставлений товар, є рівною, або більшою за суму 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

В розділі 3 договору сторони узгодили порядок замовлення, поставки і приймання товару. Зокрема, відповідно до пункту 3.18 договору датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідних первинних документів уповноваженим представником покупця.

В розділі 7 врегульовано відповідальність сторін; в розділі 11 строк дії договору.

На обгрунтування своїх доводів позивач у даній справі посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 у справі №914/2422/22, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 345169,01 грн. та 5 177,53 грн. судового збору (а.с.15-22).

Вищезгаданим судовим рішенням встановлено, зокрема, такі обставини.

На виконання умов договору позивач замовив відповідачу поставку набору із м`яса птиці; четвертину задню із м`яса курчати-бройлера; стегно заморожене із курчати-бройлера; філе заморожене курчати-бройлера; стегно з частиною спинки курчати-бройлера; фарш Ніжний курчати-бройлера. Загальна вартість замовленого товару становила 627 810,00 грн.

23.08.2022 позивач здійснив оплату замовленого товару на користь відповідача на суму 627 810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №306 від 23.08.2022.

26.08.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №26/08-22 від 26.08.2022 про повернення коштів у розмірі 627 810,00 грн.

Відповідач в заяві (вх. №4927/23 від 27.02.2023) зазначив про наявну заборгованість перед позивачем в розмірі 345 169, 01 грн., проте доказів оплати суду не надав.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували поставку товару відповідачем на адресу позивача або повернення отриманих коштів в розмірі 345 169,01 грн.

Предметом спору у справі № 914/1584/23 є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 7 518, 07 грн. 3% річних та 31 486, 94 грн. інфляційних втрат; підстава позову нездійснення поставки замовленого товару та неповернення 345 169,01 грн., такий звернувся до суду із позовом про стягнення нарахованих.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.08.2023 в даній справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ФГ «Улар» на користь ТОВ «Оптімум Міт» - 7 234,36 грн. 3% річних, 31 486,94 грн. інфляційних втрат та 2 664,48 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з чим не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 у справі № 914/2422/22 присуджено до стягнення з ФГ «Улар» на користь ТОВ «Оптімум Міт» 345 169, 01 грн. та 5 177,53 грн. судового збору. Дане рішення набрало законної сили і цим рішенням встановлено факт не поставки товару та неповернення отриманих коштів на в сумі 345 169,01 грн.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 615 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до вимог ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах даної справи відсутні докази сплати відповідачем на користь позивача 345 169, 01 грн. станом на дату подання позову.

Позивач заявив до стягнення з відповідача на його користь 7 518, 07 грн. 3% річних, нарахованих з 24.08.2022 по 15.05.2023 та 31 486, 94 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.09.2022 по 31.03.2023.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2023 встановлено факт надсилання 26.08.2022 позивачем відповідачу вимоги про повернення коштів у розмірі 627 810, 00 грн.

Судом першої інстанції в оскарженому рішенні вірно відмічено, що інформація щодо поштових пересилань зберігається на сайті АТ «Укрпошта» впродовж 6 місяців з дня реєстрації, відстежити поштове пересилання не видається за можливе.

А відтак, суд першої інстанції правомірно, керуючись нормативними строками пересилань поштових відправлень (день подання поштового відправлення до пересилання+5) встановив, що відповідач мав отримати вимогу не пізніше 31.08.2022; строк на повернення коштів 2 дні, тобто прострочення грошового зобов`язання з повернення коштів настало 03.09.2022 року.

Відповідно до цього, судом першої інстанції здійснено перерахунок і встановлено, що до стягнення підлягає 7 234, 36 грн 3% річних, нарахованих з 03.09.2022 по 15.05.2023. В решті нарахованих 3% річних правомірно відмовлено.

Перевіривши розрахунок позивача в частині інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума 31 486,94 грн. є правильною.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази , надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.

Згідно ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що судом першої інстанції обґрунтовано та у відповідності до приписів ГПК України взято до уваги, те, що ТОВ «Оптімум Міт» на підтвердження позовних вимог було надано копію вимоги, що була направлена на адресу ФГ «Улар» та докази направлення такої вимоги, а саме копія накладної Укрпошти (а.с.70 - 71).

В свою чергу , ФГ «Улар» не надало до суду належного та допустимого доказу на спростування цього факту.

За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, помилково відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду з посиланням на те, що позивачем подано заяву про проведення судового засідання без його участі.

З цього приводу необхідно зазначити, що в матеріалах справи № 914/1584/23 міститься заява (вх.№19567/23 від 09.08.2023), адресована господарському суду Львівської області, судді Галамай О.З., яка підписана кваліфікованим електронним підписом представника ТОВ «Оптіум Міт» С.Тойка, про проведення судового засідання 09.08.2023 без участі представника позивача (а.с.107-108).

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи, не спростовують фактів, покладених в основу рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2023 у справі №914/1584/23.

За приписами частин 1-4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належ, укладеній між ним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Улар за № 561 від 29.08.2023 року (вх. № 01-05/2809/23 від 01.09.2023 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 09.08.2023 року у справі №914/1584/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяГ.Г. Якімець