Постанова від 16.11.2023 по справі 910/6005/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. Справа№ 910/6005/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023

у справі № 910/6005/23(суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір"

про стягнення 240 111,35 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір" (далі - ТОВ "УК "Простір") про стягнення 240 111,35 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 330577 від 09.09.2010 в частині оплати поставленої теплової енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 позов задоволено та стягнуто з ТОВ "УК "Простір" на користь ТОВ "Київенерго-Борг" 240 111,35 грн боргу та 3 601,67 грн судового збору за подання позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Підставами для скасування рішення скаржник зазначав, що позивачем не було надано передбачених договором первинних документів, які підтверджують факт реального постачання теплової енергії, а також не врахування господарським судом спливу строку позовної давності для звернення до суду з даною вимогою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2023, у складі колегії суддів: Гончаров С.А. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., поновлено апелянту пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

18.09.2023 до суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Cуддя Гончаров С.А. перебував у відряджені з 14.10.2023 по 24.10.2023, а з 25.10.2023 по 10.11.2023 у відпустці.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

09.09.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (найменування змінено на АТ "К.Енерго") (далі - постачальник) та ТОВ "Сервісна компанія "Простір" (найменування змінено на ТОВ "УК "Простір") (далі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330577 (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

У підпункті 2.2.2 пункту 2.2 договору визначено обов`язок постачальника щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; податкові накладні (платнику податку); акт приймання-передавання товарної продукції.

З наведеним обов`язком постачальника кореспондується обов`язок споживача, визначений у пункті 9 додатку № 2 до договору, згідно з яким споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-1 за адресою: Жилянська, 63 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пункту 10 додаткової угоди № 2 до договору споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно його розрахунком.

Згідно з пунктами 4.1, 4.3, 4.10 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2011. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії.

Додатками до договору № 1-11 сторони визначили обсяги постачання теплової енергії відповідачу, тарифи та порядок розрахунків, схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі "абонента", акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подачі теплової енергії, довідку про теплові навантаження об`єктів теплопостачання відповідача та довідку даних по будинках (спорудах), опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж постачальника.

17.11.2017 між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "УК "Простір" (споживач) укладено додаткову угоду до договору № 330577 від 09.09.2010 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з якою були внесені зміни та доповнено договір у преамбулі та розділі "Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити", у зв`язку зі зміною назви споживача з ТОВ "Сервісна компанія "Простір" на ТОВ "УК "Простір". Окрім цього, ТОВ "УК "Простір" (споживач) визнало та підтвердило свою заборгованість за договором станом на 01.11.2017 на суму 552 747,34 грн.

Після підписання додаткової угоди від 17.11.2017 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за період з листопада 2017 року по червень 2018 року на суму 312 635,99 грн.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати за використану теплову енергію, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.03.2023 становила 240 111,35 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію за договором № 330577 від 09.09.2010 за період з 01.10.2009 по 01.01.2021, яка підписана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" - Л.М. Куніним.

25.08.2021 заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ "К.Енерго" за договором про постачання теплової енергії № 330577 від 09.09.2010 у розмірі 240 111,35 грн, придбана ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ" (32826328) на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3).

14.09.2021 ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ "Київенерго-Борг".

Згідно з актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до позивача від АТ "К.ЕНЕРГО" перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.

Враховуючи вищевикладене, позивач є правонаступником всіх прав АТ "К.ЕНЕРГО" за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330577 від 09.09.2010 згідно з результатами аукціону з придбання майна банкрута за лотом № 71.

14.02.2022 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про зміну кредитора та просив підписати акт звірки заборгованості та перерахувати кошти.

22.02.2022 відповідач у відповідь заявою від 08.02.2022 просив надати підтверджуючі документи щодо підстав набуття статусу правонаступника ТОВ "Київенерго-Борг", підстави виникнення та детальний розрахунок заборгованості.

21.07.2022 комунальний концерн "Центр комунального сервісу", який діє від імені та в інтересах ТОВ "Київенерго-Борг" на підставі договору про надання правової допомоги № 3609/Юр від 17.06.2022, звернувся до відповідача з вимогою № 991 про сплату заборгованості та направив відповідачу документи, які підтверджують набуття права вимоги боргів відповідача. У додатках до даної вимоги перелічені наступні документи: рахунок на оплату заборгованості, копія акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з додатку № 1 до акту придбання майна, копія протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 від 14.09.2021, копія довіреності представника на право підпису.

Відповідач у відповіді № 04/08 від 04.08.2022 на вимогу позивача просив надати підтверджуючи документи щодо підстав набуття статусу правонаступника ТОВ "Київенерго-Борг", підстави виникнення та детальний розрахунок заборгованості.

Позивач листом № 02/14/3086 від 28.03.2023 надав відповідь на лист відповідача за № 04/08 від 04.08.2022 (докази направлення відсутні).

Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач у порушення умов договору не сплатив вартість використаної теплової енергії на суму 240 111,35 грн, право вимоги якої придбано позивачем на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго". Також позивач просив суд на підставі п. 10 ст. 238 ГПК України зобов`язати орган (особу), яка здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати 3 % річних за період з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частинами 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Додатком № 2 до договору № 330577 від 09.09.2010 затверджено тариф на теплову енергію ПАТ "Київенерго" без урахування ПДВ, а саме: із житловими організаціями для опалення - 125,47 грн/Гкал.

У матеріалах справи наявна підписана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" - Л.М. Куніним та скріплена печаткою СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" довідка про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплову енергію ТОВ "УК "Простір" за договором № 330577 від 09.09.2010, згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 240 111,35 грн.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої теплоенергії за договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512, ч. 1 ст. 513, ст.ст. 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.08.2021 згідно з протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ", яке змінило найменування на ТОВ "Київенерго-Борг" (позивач), на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71 придбало право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

Згідно з актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 АТ "К.ЕНЕРГО" передано, а покупцем прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн, в тому числі заборгованість ТОВ "УК "Простір" за договором № 330577 від 09.09.2010 в розмірі 240 111,35 грн.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (аналогічний висновок міститься у п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

Враховуючи наведене, ТОВ "Київенерго-Борг" набуло право вимоги на дебіторську заборгованість ТОВ "УК "Простір" за договором № 330577 від 09.09.2010 в розмірі 240 111,35 грн, а отже права та обов`язки у спірних матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.ЕНЕРГО" (колишня назва ПАТ "КИЇВЕНЕРГО") до ТОВ "Київенерго-Борг".

Результати аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 є чинними, доказів протилежного матеріали справи не містять, тож суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач є новим кредитором за договором № 330577 від 09.09.2010 та набув права вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором у розмірі 240 111,35 грн.

У матеріалах справи міститься повідомлення позивача про зміну кредитора від 14.02.2022, яке було адресоване відповідачу та на яке останнім була надана відповідь.

Відхиляючи доводи апелянта стосовно недоведеності позивачем наявної за відповідачем заборгованості, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до положень пункту 9 додатку № 2 до договору обов`язок з отримання первинних документів (рахунків - фактур, актів приймання - передавання товарної продукції, облікових карток фактичного споживання за попередній період та актів звіряння) покладено саме на відповідача, який оформлює вказані документи і повертає один примірник постачальнику.

Разом з цим, стверджуючи про відсутність в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт реальної поставки теплової енергії за договором, відповідач не надає до матеріалів справи доказів того, що за період з 01.10.2009 по 01.01.2021 він, як споживач, не отримував від постачальника теплову енергію на межу балансової належності, а відповідно не споживав теплову енергію у спірний період. Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості надати докази які б підтверджували іншу суму заборгованості або взагалі спростовували б її наявність.

Водночас, позивачем на підтвердження наявності заборгованості споживача надано до позовної заяви наступні документи:

- додаткову угоду до договору № 330577 від 09.09.2010 від 17.11.2017, укладену між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "УК "Простір" (споживач), згідно з якою відповідач визнав та підтвердив свою заборгованість за договором станом на 01.11.2017 на суму 552 747,34 грн. Після підписання додаткової угоди від 17.11.2017 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за період з листопада 2017 року по червень 2018 року на суму 312 635,99 грн;

- довідку про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплову енергію ТОВ "УК "Простір" за договором № 330577 від 09.09.2010, яка підписана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго" - Л.М. Куніним та скріплена печаткою СВП "Київська енергопостачальна компанія" АТ "К.Енерго", згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 240 111,35 грн.

Зі змісту довідки про стан розрахунків випливає інформацію про здійснення відповідачем платежів у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором.

З огляду на встановлене, факт порушення відповідачем умов договору № 330577 від 09.09.2010 в частині оплати боргу за використану теплову енергію підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, тож суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2017 між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "УК "Простір" (споживач) укладено додаткову угоду до договору № 330577 від 09.09.2010, згідно з якою відповідач визнав та підтвердив свою заборгованість за договором станом на 01.11.2017 на суму 552 747,34 грн, що є визнанням боргу в розумінні ст. 264 ЦК України та доказом переривання строків позовної давності. З позовною заявою позивач звернувся 18.04.2023 відповідно до штампу суду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 23.12.2022 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України № 338 від 25.03.2020 і постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020" продовжено на всій території України дію карантину до 30.04.2023.

Також у позовній заяві позивач посилається на підпункт 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким доповнено розділ "Прикінцеві положення" ЦК України пунктом 19 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 06.02.2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Враховуючи викладене, позивачем на момент звернення з позовом до суду встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності не було пропущено.

Стосовно зобов`язання орган (особу), який здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за період з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем у відповідності до положень ч. 10 ст. 238 ГПК України, то такі підстави були відсутніми, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що рішення суду не буде виконано відповідачем до моменту закінчення/припинення воєнного стану в України та те що позивачем заявлено лише стягнення основного боргу без відсотків і пені.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Простір" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/6005/23 залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала