Постанова від 16.11.2023 по справі 922/2613/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/2613/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛОТ" (вх.№13547) про ухвалення додаткового судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вх.№1914Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2023 (суддя В.В.Суслова, повне рішення складено 25.08.2023) у справі №922/2613/23

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут , м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛОТ", м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛОТ, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по пені у сумі 11170,51 грн., 3% річних у сумі 2469,86 грн., індекс інфляції у сумі 16584,96 грн. та судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.08.2023 у справі №922/2613/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛОТ на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут пеню у сумі 227,20 грн., 3% річних у сумі 2469,86 грн., індекс інфляції у сумі 16584,96 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 1712,24 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 10 943,31 грн. відмовлено.

Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.08.2023 у справі №922/2613/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10943,31 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та додав до відзиву на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу: 1) копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ХВ № 002578 від 14.09.2022; 2) ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги від 26.09.2023; 3) копію акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 06.10.2023, посвідчена адвокатом; 4) копію фіскального чеку №1404403808 від 06.10.2023.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 у справі №22/2613/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 25.08.2023 у справі №922/2613/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10943,31 грн. залишено без змін.

Заява ТОВ "Фірма "ЛОТ" про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів була відхилена з підстав ненадання до матеріалів справи договору про надання правової допомоги.

06.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Фірма "ЛОТ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити у справі № 922/2613/23 по апеляційному провадженню додаткове рішення, яким покласти на Приватне акціонерне товаритсво «Харківенергозбут» сплату судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Фірма "ЛОТ", у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2023 для розгляду справи №922/2613/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

14.11.2023 позивач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№14040).

Розглянувши клопотання відповідача та додані до нього документи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про його задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. (стаття 16 ГПК України).

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в три етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу (статті 126, 129 ГПК України); 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог статті 16 ГПК України.

Частинами 1-4 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги відповідачем надано до суду:

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ХВ №002578 від 14.09.2022;

- ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги від 26.09.2023;

- копію договору про надання правничої допомоги 3б/н від 17.07.2023, посвідчена адвокатом;

- копію додаткової угоди № 1 від 17.07.2023, посвідчена адвокатом;

- копію додаткової угоди № 2 від 26.09.2023, посвідчена адвокатом;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 06.10.2023, посвідчена адвокатом;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг № 3 від 23.10.2023, посвідчена адвокатом;

- копію фіскального чеку №1404403808 від 06.10.2023, посвідчена адвокатом;

- копію фіскального чеку №1470870226 від 23.10.2023, посвідчена адвокатом.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Приписи статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовують, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведеного свідчить, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126 України, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Так, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 17.07.2023 між адвокатом Джевага Сергієм Вікторовичем та ТОВ «Фірма ЛОТ» укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого Адвокат зобов`язується за винагороду надавати Клієнтові правову допомогу у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).

За змістом п.4.1, 4.2 договору Клієнт зобов`язаний оплатити Адвокату надану правову допомогу. Гонорар за правову допомогу встановлюється за взаємною домовленістю Сторін та визначається у Додаткових угодах до цього договору. У разі встановлення погодинної оплати мінімальний розмір гонорару складає 10 відсотків від місячного розміру заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому надається правова допомога, за годину надання правової допомоги.

Згідно з п.4.3. договору обсяг та зміст наданої правової допомога, а також розмір гонорару визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються Адвокатом в міру необхідності та направляються на адресу Клієнта засобами поштового, комунікаційного зв`язку або вручаються уповноваженій особі під розписку.

Відповідно до п.4.4 договору плата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом у готівковому порідку шляхом оплати гонорару Адвоката у строк до 5 календарних днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг чи протягом інших строків, які визначаються у додаткових угодах.

17.07.2023 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 17.07.2023, якою визначили розмір гонорару за представництво інтересів у Господарському суді Харківської області.

Додатковою угодою № 2 від 26.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.07.2023 сторони визначили розмір гонорару за представництво інтересів у Східному апеляційному господарському суді, відповідно до п. 2 якої, сторони встановили вартість гонорару у фіксованому розмірі, а саме: складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 2000,00 грн; складання та направлення заперечень - 2000,00 грн; складання та направлення клопотань/додаткових пояснень по справі - 1500,00 грн.

Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що актом приймання-передачі послуг №2 від 06.10.2023 та актом приймання-передачі послуг №3 від 23.10.2023 сторони підтвердили належне надання послуг за додатковою угодою № 2 від 26.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.07.2023, а саме:

- складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 2000,00 грн;

- складання та направлення заперечень - 2000,00 грн.

Отже, за правничу допомогу у даній справі у суді апеляційної інстанції гонорар складає 4 000,00 грн.

У Актах зазначено, що претензії до якості, наданої Адвокатом правової допомоги, у Клієнта відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.07.2023 Адвокат подав у справі № 922/2613/23 на стадії апеляційного провадження через підсистему «Електронний Суд»: відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Заявником надано суду копії фіскальних чеків №1404403808 від 06.10.2023 та №1470870226 від 23.10.2023 про сплату Клієнтом 4000 грн за надані послуги.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що згідно з вимогами статті 74 ГПК України надані відповідачем докази є достатніми, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги та розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 922/2613/23.

14.11.2023 позивач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛОТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2613/23 по апеляційному провадженню та стягнення з Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що заявлена до стягнення у розмірі 4000,00 грн сума, є занадто завищеною, не відповідає критеріям розумності та неспівмірна з оскаржуваною сумою пені, яка складає 10943,31 грн. Також зазначає, що Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут понесло збитки від несвоєчасного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу та було змушено звернутись за захистом своїх прав до Господарського суду Харківської області.

Щодо наведеного у сукупності, судова колегія зазначає таке.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Також колегія суддів враховує правові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, де, між іншим, вказано на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, а також дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження понесених судових витрат у формі передбаченого договором про надання правової допомоги від 17.07.2023 розміру гонорару, зважаючи на ціну позову, складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу), а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛОТ" (вх. 13547) про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню у заявленій сумі 4000,00 грн.

Проте, позивач в обґрунтування своїх заперечень не довів, що заявлена відповідачем до відшкодування сума у розмірі 4000,00 грн є занадто завищеною та не відповідає критеріям розумності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у справі №922/2613/23 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛОТ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№13547) у справі №922/2613/23 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, код ЄДРПОУ 42206328, п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ Ощадбанк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛОТ (61017, м. Харків, вул. Дрінова, буд. 17, код ЄДРПОУ 35247575) судові витрати на професійну правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4000,00 грн.

Видати наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.11.2023.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко