Рішення

від 14.11.2023 по справі 907/831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/831/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/831/23

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-словацького підприємства "ФЕМ-ІНВЕСТ", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у сумі 315 537, 31 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 315 537, 31 грн., заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки №1848 від 18.05.2016 р., посилаючись на порушення відповідачем умов договору та вимог положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/831/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 08.09.2023 року була надіслана відповідачу 11.09.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №0600044717902, отримана відповідачем 14.09.2023 року.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016 року між Департаментом Ужгородської міської ради (в подальшому назву змінено на департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та товариством з обмеженою відповідальністю українсько-словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, м. Ужгород було укладено договір оренди землі №1848.

Відповідно до п. 1 предметом цього договору є, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під виробничими будівлями та спорудами для їх обслуговування (цільове призначення згідно відомостей з ДЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Гранітній, 14 в м. Ужгород кадастровий номер 2110100000:60:001:0173.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 13 474кв. м.

Договір укладено на строк до 09.11.2018 р. (пункт 8 договору). Водночас, після закінчення строку дії договору оренди відповідачем земельну ділянку позивачу не повернуто.

Відповідно до п. 19 договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року №1882. Передача земельної ділянки в оренду здійснилася з розробленням проекту її відведення.

Пунктом 40 даного договору передбачено, що вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації.

За умовами договору в п.5 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 13 474 кв. м. на час укладення договору та відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням Держземагенства в Ужгородському р-ні Закарпатської обл. №88/86-17 від 19.01.2016 року становить 10 824 607,38 грн.

Відповідно до пункту 11, орендна плата вноситься Орендарем, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 27 061,52 грн. на рахунок орендодавця.

Пунктом 12 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За доводами позивача, розмір орендної плати повинен сплачуватись згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

Сторони погодили, що Департамент міського господарства в односторонньому порядку вносить зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства (п.27 Договору оренди).

У відповідності до Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України розмір орендної плати (плати за землю) переглядається щороку, в залежності від визначеного Державною службою статистики України індексу споживчих цін за попередній рік.

Згідно даних Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік склав 1,06, за 2017 - 1,0. Таким чином, розмір місячної орендної плати з 2018 року становить 28 685,21 грн./міс.

Відповідач - ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ" весь період користується земельною ділянкою, оскільки на даній земельній ділянці, наявне нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить відповідачу, у зв`язку з цим нарахування здійснювалися у відповідності до умов договору оренди землі №1318 від 02.08.2010 р.

Припинення договору оренди землі № 1318 від 18.05.2016 р. не припиняє обов`язку ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ" щодо сплати орендної плати за період з липня 2022 р. по травень 2023 р., оскільки і в даний період відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:60:001:0173 площею 13 474 кв. м. по вул. Гранітна, 14 у м. Ужгороді, позаяк на вказаній земельній ділянці наявне нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ".

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 335384333 від 12.06.2023р. підтверджується наявність у відповідача на даній земельній ділянці нерухомого майна.

Відповідно до п. 30 розділу «Інші права та обов`язки сторін» Договору оренди землі, сторони погодили, що неповернення земельної ділянки не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом орендна плата цього Договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. Плата за землю в цьому випадку вноситься у розмірах, визначених договором оренди землі № 1848 від 18.05.2016 р.

Однак, відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період липень 2022 р. по травень 2023 р. у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 315 537,31 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради було направлено на адресу ТОВ СУСП "Фем-Інвест" претензію № 30.01-13/174 від 08.06.2022 р. про погашення заборгованості.

Однак, вимога залишена без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду з вимогою про стягнення з ТОВ Спільне Українсько- Словацьке підприємства "ФЕМ- ІНВЕСТ" 315 537,31 грн. заборгованості в примусовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За умовами п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під виробничими будівлями та спорудами та для їх обслуговування (цільове призначення згідно відомостей ДЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) в м. Ужгороді, вул. Гранітна, 14. Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:60:001:0209.

Відповідно до пункту 19 договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 № 1882. Передача земельної ділянки в оренду здійснилася з розробленням проекту її відведення.

Строк дії договору до 09 листопада 2018 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Рішення про продовження договору оренди приймає Ужгородська міська рада у відповідності до чинного законодавства (п.п. 8, 9 Договору).

Після закінчення строку дії договору оренди земельна ділянка повернута не була, оскільки на ній знаходиться належне відповідачу нерухоме майно.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, пункт 30 Договору визначає обов`язок Орендаря у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Порядок оплати та розмір орендної плати погоджений сторонами у пунктах 10-15 Договору. Так, сторони визначили, що орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 342842,08 грн на рік; вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 28570,17 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного договору (пункт 40 Договору).

Згідно даних Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік склав 1,06, за 2017 - 1,0. Таким чином, розмір місячної орендної плати з 2018 року становить 28 685,21 грн./міс.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 315 537,31 грн. (за період липень 2022 р. по травень 2023) відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-словацького підприємства "ФЕМ-ІНВЕСТ", м. Ужгород про стягнення заборгованості у сумі 315 537, 31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного Українсько-Словацького підприємства "ФЕМ- ІНВЕСТ" (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Гранітна, 14, код ЄДРПОУ 31682629) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) суму 315 537, 31 грн. (триста п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 31 коп.) заборгованості по орендній платі, а також суму 4 733,06 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 06 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.11.2023.

Суддя О.Ф. Ремецькі