Рішення

від 07.11.2023 по справі 908/2531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/256/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Справа № 908/2531/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. О.Поля, 2, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектенерго (вул. Грекова Академіка, буд. 6, кв. 9, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код юридичної особи 34317468)

про стягнення 286 000 грн 00 коп.

за участю представника

від позивача: Солодухін М.В., довіреність від 22.10.2021, в режимі відеоконференцзв`язку

від відповідача: не прибули

СУТЬ СПОРУ:

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектенерго про стягнення 143 000 грн 00 коп. штрафу, 143 000 грн 00 коп. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 позовну заяву передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2531/23.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2531/23. Присвоєно справі номер провадження 27/256/23. Підготовче судове засідання призначено на 20.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 задоволена заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про проведення судового засідання 20.09.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/2531/23 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 09.10.2023.

Ухвалою суду від 09.10.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 07.11.2023.

Судове засідання здійснювалося в режимі відеоконференції. Повноваження представника позивача для участі в режимі відеоконференції перевірені.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

07.11.2023 представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача 143 000 грн 00 коп. штрафу, 143 000 грн 00 коп. пені.

07.11.2023 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні позивач та відповідач не скористалися, письмового відзиву не надав.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.08.2023 та від 20.09.2023, направлялась судом на адресу відповідача: вул. Грекова Академіка, буд. 6, кв. 9, м. Запоріжжя, 69013, проте, конверт повернувся з відміткою: за закінченим терміном зберігання.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, ухвала суду від 20.09.2023 була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутністю позивача та відповідача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах різності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за розглядом матеріалів

справи № 02/25-18/54/31-20 було прийнято рішення від 03.11.2022 № 54/28-р/к,

яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектенерго» вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6

Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів:

- проведених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на закупівлю товару за ДК021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої клапани регулюючі для енергоблоків №№ 2, 5, 6 ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (ідентифікатор закупівлі UА-2018-04-12-000255-b);

- проведених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом закупівлю товару за ДК021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, кл та подібні пристрої клапани регулюючі для енергоблоків №№ 1, З ВП РАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (ідентифікатор закупівлі UА -2018-05-04-000347-с);

- проведених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на закупівлю товару за ДК021:20154213 0000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої клапани регулюючі для енергоблоків №№ 1, 2 ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (ідентифікатор закупівлі UА-2018-06-01-000045- b);

- проведених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на закупівлю товару за ДК021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої клапани регулюючі для енергоблоку № 1 ВП ЮУАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (ідентифікатор закупівлі UА -2О18-07-13-ОООО88-с);

- проведених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на закупівлю товару за ДК021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої клапани регулюючі для енергоблоку № 1 ВП РАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» (ідентифікатор закупівлі UА -2018-08-30-00313-с).

За зазначені порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 143 000 грн 00 коп.

Копія Рішення № 54/28-р/к від 03.11.2022 (справа № 02/25-18/54/31-20) було надіслано відповідачу листом від 09.11.2021 № 54-02/2177 та повернулося на адресу позивача з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Інформація про прийняте Рішення № 54/28-р/к була оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур`єр» від 07.03.2023 № 46 (7444).

Таким чином, Рішення № 54/28-рк вважається врученим відповідачу 17.03.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України Про захист економічної конкуренції, строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, оскільки рішення отримано відповідачем 17.03.2023, кінцевий строк для сплати штрафу 17.05.2023.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновлено.

Доказів оскарження рішення № 54/28-р/к та його скасування відповідачем суду не надано.

Статтею 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст. 56 цього Закону передбачено, що протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Доказів того, що штраф в установлені законом строки сплачено Відповідачем суду також не надано.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції: за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати штрафу:

- період нарахування пені - з 18.05.2023 по 02.08.2023 включно;

- кількість днів прострочення сплати штрафу - 77 днів;

- розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 143 000 грн х 1,5 % = 2 145,00 грн, де 143 000 грн - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 54/28-р/к; 1,5% - відсоток від суми штрафу, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- загальна сума пені становить 2 145,00 грн х 77 днів = 165 165,00 грн;

- оскільки відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то розмір пені становить 143 000,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить: 143 000,00 + 143 000,00 = 286 000,00 грн, де 143 000,00 грн - штраф, накладений Рішенням № 54/28-р/к; 143 000,00 грн - розмір пені, нарахованої відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 25 Закону України Про Антимонопольний комітет передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

У зв`язку із невиконанням відповідачем рішення Антимонопольного комітету України № 54/28-р/к від 03.11.2022 вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд зокрема вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектенерго задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектенерго (вул. Грекова Академіка, буд. 6, кв. 9, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код юридичної особи 34317468) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на рахунок ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, номер рахунку (IBAN) UА558999980313060106000008479, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) штраф в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) грн. 00 коп., пеню в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектенерго (вул. Грекова Академіка, буд. 6, кв. 9, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код юридичної особи 34317468) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. О.Поля, 2, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037, на р/р UА178201720343100001000001441, банк отримувач:

ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037) 4 290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) грн 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 16.11.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.