ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.11.2023Справа № 910/12450/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Національного авіаційного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб»
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про стягнення 74 884, 20 грн
Без (повідомлення) виклику сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Національний авіаційний університет (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб» (далі - відповідач) про стягнення 74 884, 20 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 68 323, 49 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 900, 43 грн та 3 % річних у розмірі 1 660, 28 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № 5899 від 11.07.2011
в частині своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, а тому позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12450/23, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено третій особі строк для подання пояснень по справі.
05.09.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення по справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.08.2023 року була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2023 року уповноваженій особі підприємства позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою», надісланого на адресу відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб» є: 03058, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 193, гуртожиток № 5.
Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/12450/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
11.07.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міракуб» (орендар за договором) укладено договір оренди № 5899 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно), площею 103, 50 кв. м., розміщене за адресою: місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 193, на 1 - му поверсі в будівлі гуртожитку № 5, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, ідентифікаційний код 01132330 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2011 і становить 827800, 00 грн без ПДВ.
Майно передається в оренду з метою розміщення з метою розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п.1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -квітень 2011 року 5 668, 68 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди липень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень, червень, липень місяці 2011 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п. 3.1-3.3 договору).
Відповідно до пункту 3.6 договору (з урахуванням змін до договору) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Сторони у пункті 3.7 договору погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Пунктом 3.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідно до пункту 5.3 договору орендар взяв на себе обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.07.2011 до 11.06.2014 включно (п. 10.1 договору).
У пункті 10.10 договору визначено, що майно вважається поверненим орендодавцю/ балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.
Як свідчать матеріали справи, 09.10.2014 року орендодавцем та орендарем укладено договір № 5899/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5899 від 11.07.2011, відповідно до якого предмет договору сторони виклали в наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення площею 103,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул.Борщагівська, 193, на 1- му поверсі будівлі гуртожитку № 5, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.05.2014 і становить 1 043 304, 00 грн без ПДВ.
Крім того, означеним додатковим договором сторони погодили, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2014 року 6 955, 36 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2014 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2014 року.
19.06.2017 року Договором № 5899/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5899 від 11.07.2011, сторони дійшли згоди продовжити договір оренди № 5899 від 11.07.2011 строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.05.2017 по 11.04.2020 включно.
Виклали пункт 3.1 розділу 3 договору у наступній редакції:
Орендна плата, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -березень 2017: 10 813, 33 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2017 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень місяць 2017 року.
В пункті 3.6 розділу 3 договору оренди № 5899 від 11.07.2011 слова «не пізніше 10 числа» замінити на «не пізніше 15 числа».
09.06.2020 року Договором № 5899/04 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5899 від 11.07.2011, сторони дійшли згоди продовжити договір оренди № 5899 від 11.07.2011 строком на 1 (один) рік та діє до 11.04.2021 включно.
Виклали пункт 3.1 розділу 3 договору у наступній редакції:
Орендна плата, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -березень 2020 року: 13 720, 00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень місяць 2020 року.
На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно площею 103, 50 кв. м., розміщене за адресою: місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 193, на 1 - му поверсі в будівлі гуртожитку № 5, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, ідентифікаційний код 01132330.
У п. 2, 3 відповідного акта зазначено, що технічний і пожежонебезпечний стан майна задовільний. Майно у відповідності з узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря потребує поточного ремонту. Орендоване майно передано орендарю у комплекті та у належному стані, що відповідають істотним умовам договору та призначенню майна.
Проте, відповідач, за твердженням позивача, порушив умови договору та з квітня 2021 року не здійснював оплату за договором.
В матеріалах справи наявне повідомлення Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву № 30-06/1702 від 07.03.2023 про відмову від договору оренди нерухомого майна № 5899, що належить до державної власності від 11.07.2021, яке надсилалось відповідачу на адресу: місто Київ, вулиця Борщагівська, 193, гуртожиток № 5, проте, конверт повернувся з відміткою «не розшукано».
З огляду на викладені обставини. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 74 884, 20 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 68 323, 49 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 900, 43 грн та 3 % річних у розмірі 1 660, 28 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 68 323, 49 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 68 323, 49 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором оренди та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 68 323, 49 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні збитки у розмірі 4 900, 43 грн та 3 % річних у розмірі 1 660, 28 грн нарахованих за період з 01.04.2021 по 30.06.2023 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що позивачем допущено помилки у визначенні бази нарахування, а саме не вірно визначено початок періоду прострочення сплати орендних платежів та вказано з 01 числа місяця, тоді як по умовам договору оплата здійснюється до 15 числа включно, то судом розраховано інфляційні втрати з 16 числа місяця, а тому загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, а отже інфляційні втрати підлягають задоволенню у розмірі 4 900, 43 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, з урахуванням допущених помилок у визначенні бази нарахування, початку періоду прострочення сплати орендних платежів не з 01 числа місяця як вказує в розрахунку позивач, а з 16 як вказано в умовах договору, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 1 044, 98 грн.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 900, 43 грн та 3 % річних у розмірі 1 044, 98 грн.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв`язку з наведеними обставинами суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Національного авіаційного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб» про стягнення 74 884, 20 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракуб» (адреса: 03058, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 193, гуртожиток № 5; ідентифікаційний код 37552619) на користь Національного авіаційного університету (адреса: 03058, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 1; ідентифікаційний код 01132330) основний борг у розмірі 68 323 (шістдесят вісім тисяч триста двадцять три) грн 49 коп, інфляційні втрати у розмірі 4 900 (чотири тисячі дев`ятсот) грн 43 коп, 3 % річних у розмірі 1 044 (одну тисячу сорок чотири) грн 98 коп, що разом становить 74 268 (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн 90 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн 95 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2023.
Суддя М.Є.Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2023 |
Оприлюднено | 17.11.2023 |
Номер документу | 114953508 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні