Рішення

від 15.11.2023 по справі 910/12238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/12238/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девісан" (місто Київ)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька обл., м. Нетішин)

про стягнення 25 381,95 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Девісан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 25.381,95 грн, з яких: 24.655,94 грн інфляційних втрат та 726,01 грн 0,3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем оплат за договором поставки №53-124-12-22-18431.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

28.08.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову та зазначає про відсутність підстав для стягнення нарахувань за ст. 625 ЦК України, у зв`язку з відсутністю прострочення здійснення оплат за договором поставки №53-124-12-22-18431.

07.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

28.09.2023 позивачем подано докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2022 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВ1САН" (Постачальник) було укладено договір поставки №53-124-13-22-18431 (далі - Договір1), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю у передбачені цим Договором строки, визначений у специфікації №1 (додаток №1) та технічній специфікації (додаток №2) до цього Договору товар (папір туалетний та рушники паперові), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

Пунктами 1.1., 1.2., 4.1. Договору1 та специфікацією №1, яка є невід`ємною частиною Договору, визначено обов`язок Постачальника здійснити поставку і передати у власність Покупця товар загальною вартістю 578 307,24 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору 06.10.2022 Постачальник згідно з видатковою накладною №ДВ 00-000612 від 06.10.2022 поставив Покупцю частину передбаченого Договором товару на суму 353 232,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1. Договору1 оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Згідно з п. 5.3. Договору1 датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Вартість поставленого за Договором1 товару Покупцем у розмірі 353 232,00 грн з ПДВ сплачувалася на рахунок позивача платіжними інструкціями: від 21.11.2022 №11634 на суму 102 000,00 грн, від 21.11.2022 №11638 на суму 4 014,00 грн, від 21.11.2022 №11682 на суму 19 267,20 грн, від 21.11.2022 №11683 на суму 48 970,80 грн, 06.01.2023 №176 на суму 99 000,00 грн, від 23.02.2023 №1543 на суму 79 980,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 01.11.2022 по 01.07.2023.

Крім того, 13.01.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІСАН" (Постачальник) було укладено договір поставки №53-124-01-23-19130 (далі - Договір2), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю у передбачені цим Договором строки, визначений у специфікації №1 (додаток №1) та технічній специфікації (додаток №2) до цього Договору товар (папір туалетний та рушники паперові), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

Пунктами 1.1., 1.2., 4.1. Договору2 та специфікацією №1, яка є його невід`ємною частиною, визначено обов`язок Постачальника здійснити поставку і передати у власність Покупця товар загальною вартістю 1 096 795,80 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору2 Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар за видатковою накладною №ДВ 00-000038 від 19.01.2023 на суму 341 738,76 грн з ПДВ, за видатковою накладною №ДВ 00-000059 від 31.01.2023 на суму 755 057,04 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору Покупець сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 096 795,80 грн з ПДВ платіжними інструкціями: від 13.03.2023 №2128 на суму 44 918,76 грн, від 13.03.2023 №2129 на суму 4 399,92 грн, від 13.03.2023 №2131 на суму 20 626,08 грн, від 13.03.2023 №2133 на суму 13 968,00 грн, від 30.03.2023 №2659 на суму 78 000,00 грн, від 21.03.2023 №2416 на суму 22 089,60 грн, від 21.03.2023 №2417 на суму 26 064,00 грн, від 04.04.2023 №2788 на суму 179 826,00 грн, від 11.04.2023 №3035 на суму 102 000,00 грн, від 18.04.2023 №3215 на суму 99 000,00 грн, від 26.04.2023 №3493 на суму 51 000,00 грн, від 18.05.2023 №4110 на суму 180 000,00 грн, від 23.05.2023 №4282 на суму 102 000,00 грн, від 30.05.2023 №4523 на суму 60 000,00 грн, від 13.06.2023 №4965 на суму 100 902,00 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем сплата поставленого позивачем за Договорами товару була здійснена з порушенням встановлених цими угодами строків, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування 726,01 грн 0,3 % річних та 24 655,94 грн інфляційних втрат відповідно до умови пунктів 8.4. Договорів та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти таких доводів позивача заперечує та вказує, що він виконав зобов`язання з оплати поставлених позивачем товарів достроково, тож у даному випадку відсутнє прострочення виконання ним своїх грошових зобов`язань.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, виключно боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання. Тому, у разі відсутності такого прострочення виконання грошового зобов`язання, обов`язок зі сплати кредитору інфляційних нарахувань та % річних у сторони зобов`язання не виникає.

Пунктом 8.4. Договору №1 та Договору №2 встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець на вимогу Постачальника відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції, а також 0,3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки позивачем товарів за Договорами відповідачу, їх якість, вартість, дати поставки визнаються обома сторонами.

У той же час позивач вважає, що відповідач порушив встановлені Договорами строки оплати товару.

Пунктами 5.1. Договорів позивач та відповідач погодили, що оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Як вказує відповідач, передбачені пунктами 5.1. Договорів ярлики на придатний товар щодо поставленої продукції Постачальником для Покупця у сторін відсутні, тож строк виконання зобов`язань з оплати товарів відповідачем не настав.

Позивач з такими доводами не погоджується та вказує, що відповідно до п.3.9 розділу 3 "Терміни та визначення понять" Стандарту державного підприємства "НАЕК" Енергоатом" СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції, організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" ярлик на придатну продукцію - документ, складений за результатами вхідного контролю, який підтверджує, що продукція відповідає вимогам, які повинні бути перевірені під час проведення вхідного контролю, та який є (з моменту його складання) невід`ємною частиною супровідної документації на продукцію (використовується в цьому стандарті).

Додатком "Ж" розділу 12 "Оцінка діяльності з вхідного контроля продукції" Стандарту державного підприємства "НАЕК" Енергоатом" СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції, організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" встановлена форма ярлика на придатну продукцію, відповідно до якої ярлик складається та оформлюється виключно відповідачем.

Пунктами 6.1.3 Договорів передбачено, що Покупець зобов`язаний про дату оформлення ярлика на придатний товар письмово повідомити Постачальника не пізніше 5-ти днів з дати оформлення ярлика.

Позивач вважає, що за відсутності ярлика на придатний товар, обов`язок щодо складання якого покладений на Покупця умовами Договорів, позивач вважає, що відповідач построчив оплату товарів, виходячи з дати їх поставки та відсутності протягом 30 днів письмового повідомлення про невідповідність поставленого товару умовам укладених Договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 5.1. Договорів встановлено інший строк оплати товару, ніж передбачений ч. 1 ст. 692 ЦК України, тож у даному випадку підлягають застосуванню саме умови укладених сторонами правочинів, які були ними погоджені.

Щодо ненадання відповідачем ярликів на придатний товар, суд звертає увагу позивача на те, що умовами Договорів не встановлено строків для їх оформлення.

Поряд з цим, статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів звернення позивача до відповідача з вимогами про надання ярликів на придатний товар, наявність яких передбачена умовами пунктів 5.1. Договорів.

Водночас ненадання відповідачем передбачених Договорами ярликів на придатний товар не може бути підставою для ігнорування умов цих правочинів у частині строків оплати товарів.

За таких обставин судом встановлено відсутність прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару, відповідно до умов Договорів.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інші доводи і твердження сторін судом до уваги не прийнято як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України (з урахуванням пунктів 8.4. Договорів), тож у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко