Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/12978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/12978/23

За позовомДепартаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачаКомунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо"провиселення з орендованого майна Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" про виселення з орендованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 187,00 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, Дніпровський р-н, озеро "Лісове" (колишня назва "Берізка"), 6, д.11/Б.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що згідно умов укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо", як підприємством-балансоутримувачем, відповідачем, як орендарем та Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.05.2019 наявні підстави для виселення відповідача із зазначених вище нежитлових приміщень, у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за цим договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12978/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення на поштовому конверті відмітки: "адресат відсутній за вказаною адресою" за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення останньому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

01.09.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (орендар), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" (підприємство-балансоутримувач) та Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2976 (договір) за умовами якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.01.2019 №2/137 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт) та знаходиться за адресою: м.Київ, Дніпровський р-н, озеро "Лісове" (колишня назва "Берізка"), 6, д.11/Б для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.2.1 договору об`єктом оренди є нежилий будинок (столярна майстерня) загальною площею 187,0 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (із змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток) становить без ПДВ: 22,55 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2019 року - 4215,98 грн. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п.3.5, 3.6, 3.7 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується орендарем нa рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п.3.9 договору).

За змістом п.4.2.20 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу (п.5.1.3 договору)

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.05.2019 до 13.05.2022 (п.9.1 договору).

Згідно з п.9.3 договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця або підприємства-балансоутримувача про відмову від договору або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 15.05.2019 балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно.

28.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом від 23.03.2023 №062/05-21-1478, в якому повідомив останнього про те, що позивачу надійшло повідомлення підприємства-балансоутримувача про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за користування приміщенням станом на 21.03.2023 на суму 21775,70 грн (за 8 місяців), внаслідок чого позивач відмовляється від договору, а відповідачу з моменту отримання даного листа необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.

Конверт з вказаним листом повернуто позивачу з адреси місцезнаходження відповідача 03.04.2023 з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

17.07.2023 позивачем повторно направлено на адресу відповідача листом від 23.03.2023 №062/05-21-1478, який повернуто на адресу позивача 13.08.2023 з відміткою відділення поштового зв`язку "невдала спроба вручення за письмовою відмовою адресата".

Спір у справі виник внаслідок того, що як зазначає позивач, наявні підстави для виселення відповідача із зазначених вище нежитлових приміщень внаслідок порушення ним умов договору в частині оплати передбачених цим правочином платежів, у зв`язку з чим позивачем реалізовано право на односторонню відмову від договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 15.05.2019) підтверджується факт передачі орендодавцем та балансоутримувачем в оренду майна, що є об`єктом оренди за договором.

За змістом ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (за змістом ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Порядок сплати орендної плати та інших платежів за договором сторони визначили у розділі 3 договору та додатку до договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати передбачених договором платежів та факт існування заборгованості відповідача за період з 16.06.2021 по 02.04.2023 встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/6086/23 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018", третя особа: Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" 26106,84 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 38429,55 грн компенсації зі сплати земельного податку, 3% річних на суму 1147,35 грн, 2700,08 грн пені, 783,20 грн штрафу та судовий збір у розмірі 1434,35 грн, в іншій частині позову відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили, а отже встановлені у ньому обставини не підлягають повторному доказуванню в силу положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалося судом, згідно п.9.1 договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.05.2019 до 13.05.2022. Однак, строк дії даного правочину було продовжено з огляду на наведені нижче положення законодавства.

Частиною 4 ст.284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно Указу Президента України від 26.07.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 27.07.2023 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Пунктом 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (набрала чинності з 01.06.2022) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У ч.ч.1, 3 ст.615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Як вже вказувалося судом, п.5.1.3 договору визначено, що орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Таким чином, умовами укладеного договору передбачено випадок, коли орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди, а саме, коли у орендаря існує заборгованість зі сплати орендної плати протягом 3-х місяців підряд.

Зважаючи на встановлені судом у справі №910/6086/23 обставини, які свідчать про те, що відповідач (орендар) не сплачував передбачені договором платежі у період з 16.06.2021 по 02.04.2023, та беручи до уваги ненадання відповідачем під час розгляду даної справи будь-яких доказів виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати за договором у вказаний період, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про виникнення у нього права в односторонньому порядку відмовитись від договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.05.2019.

При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, обставин, викладених позивачем у позовній заяві, не спростовано.

Судом встановлено, що 28.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом від 23.03.2023 №062/05-21-1478, в якому повідомив останнього про те, що позивачу надійшло повідомлення підприємства-балансоутримувача про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за користування приміщенням станом на 21.03.2023 на суму 21775,70 грн (за 8 місяців), внаслідок чого позивач відмовляється від договору, а відповідачу, з моменту отримання даного листа, необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Конверт з вказаним листом повернуто позивачу з адреси місцезнаходження відповідача 03.04.2023 з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.9.3 договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого п.5.1.3 договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.05.2019 є розірваним у зв`язку з односторонньою відмовою орендаря від договору 03.04.2023.

Згідно зі ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.4.2.20 договору орендар зобов`язаний після припинення дії договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" з орендованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 187,00 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, Дніпровський р-н, озеро "Лісове" (колишня назва "Берізка"), 6, д.11/Б є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту так як забезпечує поновлення порушеного права позивача як особи, яка має речове право на майно, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди.

Так, з огляду на встановлення судом факту закінчення строку дії договору оренди та обов`язок орендаря повернути майно позивачу (орендодавцю) після закінчення дії договору, у випадку невиконання орендарем відповідного обов`язку ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення орендаря, яка передбачає реальне відновлення порушеного права, оскільки виконання рішення суду не залежить від волевиявлення відповідача.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 54, ідентифікаційний код 35272088) з орендованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 187,00 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, Дніпровський р-н, озеро "Лісове" (колишня назва "Берізка"), 6, д.11/Б.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 54, ідентифікаційний код 35272088) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, буд.10, ідентифікаційний код 19020407) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова