Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/14035/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/14035/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А, ідентифікаційний код: 14305909)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 11/7, приміщення 32, ідентифікаційний код 38968700);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 80 991,60 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 80 991,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем-1 кредитного договору № 011/2080/492313, відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом. Оскільки в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором було укладеного договір поруки №011/2080/492313/П від 13.13.2021 з ОСОБА_1 (відповідач-2), позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитом у розмірі 73 974,86 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 7 016,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування) фізичної особи, зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.09.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачам був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (нова назва - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С» (далі - позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір № 011/2080/492313 (далі - кредитний договір), за умовами пункту 1.1. якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 251 000, 00 грн (далі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі - графік) та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредит в межах визначеного ліміту, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника, а також відсутністю з боку відповідачів претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору у редакції, викладеній в додатковій угоді №1 від 11.01.2021, кінцевим терміном погашення кредиту є 13.12.2022, або інша дата, визначена відповідно пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Пунктом 2.1. кредитного договору сторони погодили умови сплати процентів та комісійних вигод, зокрема: протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (пункт 2.3. кредитного договору).

У відповідності до пункту 5.1. кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктом 5.2. кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтентними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтентний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтентний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтентного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць) / ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка / кількість днів прострченого року) * кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтентного платежу; сплата щомісяного платежу за основним боргом = сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за%.

Пунктом 5.3. кредитного договору погоджено, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтентними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 13 числа (далі - далі дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку. При простроченні погашення ануїтентного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

За умовами пункту 5.4. договору якщо остання дата сплати, зазначена у графіку, наступає раніше, ніж кінцевий термін погашення кредиту позичальником, зазначений в пункті 1.3. договору, сторони визнають, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником є дата сплати останнього чергового платежу суми погашення заборгованості за договором в останню дату сплати згідно з графіком.

У разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів), зокрема вимагати дострокового/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором (підпункт 8.1.1. договору).

Додатковою угодою №1 від 11.01.2021 до кредитного договору (далі - додаткова угода) сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за договором, строк оплати якої настав, у наступному порядку.

Станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 154 193, 77 грн (далі - фактична заборгованість за сумою кредиту) (пункт 1.2.1. додаткової угоди).

Інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання (пункт 2. додаткової угоди).

Станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 9 181, 87 грн (надалі - заборгованість), у тому числі: 9 181, 87 грн - заборгованість з погашення суми кредиту; та 0,00 грн - заборгованість з погашення процентів (далі - заборгованість за процентами) (пункт 1.2.2. додаткової угоди).

Позичальник зобов`язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіка погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди (пункт 1.2.3. додаткової угоди).

Позаяк, позичальник свого обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів у порядку та строки, передбачені кредитним договором та додатком 1 до додаткової угоди належним чином не виконав, станом на 13.06.2023 утворилась заборгованість у загальному розмірі 80 991,60 грн, яка складається з 73 974, 86 грн заборгованості за кредитом (у тому числі 37 154, 13 грн простроченої заборгованості) та 7 016, 74 грн заборгованості за відсотками (у тому числі 5 257, 56 грн простроченої заборгованості).

Позивач звертався до відповідача-1 з вимогою про дострокове виконання грошового зобов`язання №114/5-265964 від 20.06.2023, яка залишена останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами частини 2 вищевказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами пункту 1.2.3. додаткової угоди №1 до кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіка погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору у редакції, викладеній в додатковій угоді №1 до кредитного договору, кінцевим терміном погашення кредиту є 13.12.2022, або інша дата, визначена відповідно пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

За змістом пункту 5.4. договору якщо остання дата сплати, зазначена у графіку, наступає раніше, ніж кінцевий термін погашення кредиту позичальником, зазначений в пункті 1.3. договору, сторони визнають, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником є дата сплати останнього чергового платежу суми погашення заборгованості за договором в останню дату сплати згідно з графіком.

Відповідно до графіка погашення заборгованості (додаток №1 до додаткової угоди) датою здійснення позичальником останнього ануїтентного платежу є 13.12.2022.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пунктів 1.3., 5.4., кредитного договору та графіка погашення заборгованості, строк виконання відповідачем-1 грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів, отриманих за кредитним договором № 011/2080/492313 від 13.12.2018 на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач-1, погашення заборгованості за договором в повному обсязі не здійснив.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Умовами пунктів 2.1., 2.3. кредитного договору визначено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту. Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Позивачем нараховано проценти за користування кредитом на підставі пунктів 2.1., 2.3. кредитного договору у розмірі 7 016, 74 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів суд дійшов висновку його про обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх зобов`язань в частині повного їх повернення у встановленому кредитним договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 73 974, 86 грн та заборгованості по процентам у розмірі 7 016, 74 грн.

При цьому, позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на те, що 13.12.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) був укладений договір поруки №011/2080/492313/П (далі - договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого поручитель зобов`язується перед банком відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, якого позичальник, зокрема, зобов`язаний повернути кредит в розмірі 251 000, 00 грн, в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 13.12.2022, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору (підпункт 1.1.1. у редакції, викладеній в додатковій угоді №1 до договору поруки); сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором (підпункт 1.1.2.).

Преамбулою вказаного договору визначено, що "кредитним договором" є кредитний договір №011/2080/492313 від 13.12.2018, який укладений між позичальником та кредитором, із змінами та доповненнями до нього, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому; "позичальником" є Товариство з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С», код ЄДРПОУ 38968700.

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналденого виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушення забезпеченими зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Позивач звертався до відповідача-2 з вимогою про дострокове виконання грошового зобов`язання №114/5-265965 від 20.06.2023, яка залишена останнім без задоволення.

За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі під час розгляду справи не скористалися своїм правом на подання відзиву, як і не надали доказів які б свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що ні відповідач-1, як боржник за кредитним договором, ні відповідач-2, як поручитель, не надали доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити повністю.

2. Стягнути з солідарно Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 11/7, приміщення 32, ідентифікаційний код 38968700) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А, ідентифікаційний код: 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 73 974, 86 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 7 016, 74 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетіксервіс С» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 11/7, приміщення 32, ідентифікаційний код 38968700) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А, ідентифікаційний код: 14305909) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 342, 00 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А, ідентифікаційний код: 14305909) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 342, 00 грн.

5. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.11.2023

Суддя Пукшин Л.Г.