Ухвала

від 13.11.2023 по справі 910/16070/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

13.11.2023Справа № 910/16070/23

Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ольги Григорівни

до 1) Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2) Київської міської державної адміністрації

про визнання незаконним розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Ректор Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ольга Григорівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1) та Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому просить суд визнати розпорядження Київського міського голови «Про затвердження розподільчого балансу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» № 190 від 13.03.2023 року незаконним та скасувати.

Розглянувши матеріали позовної заяви Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ольги Григорівни, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

Суд зазначає, що позивач - Бенч Ольга Григорівна не є суб`єктом господарської діяльності (фізичною особою - підприємцем), а звернулася як посадова особа навчального закладу, який реорганізовано шляхом злиття та утворення нової юридичної особи - мистецького ліцею «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі».

Суд зазначає, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України. Такий випадок передбачений, зокрема, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що кредитор може подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують лише у тому випадку, коли відкрито провадження у справі про банкрутство щодо боржника.

Проте даний спір не є таким, що виник із корпоративних відносин.

На підставі статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на частину третю цієї статті, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як вбачається із частини першої статті 96-1 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Як слідує із частини другої цієї статті, корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Згідно із частиною 6 цієї норми права, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Проте, суд зазначає, що до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що позивачка є засновником, акціонером, пайовиком юридичних осіб - учасників справи -визначених відповідачами та Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» відповідно до закону або статуту навчального закладу.

Ця обставина унеможливлює наявність у позивачки будь-яких корпоративних прав та корпоративного характеру відносин сторін.

Крім того, за пунктом 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 Конституції України). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59 Конституції України). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 7-рп/2009).

Отже, у справі, яка розглядається, заявниця - фізична особа, яка не є підприємцем, оскаржила до суду акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, прийнятий на виконання його владних управлінських функцій, що стосується затвердження розподільчого балансу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» і таке розпорядження винесено на виконання підпункту 4.4 пункту 4 рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка», розпорядження Київського міського голови від 08 вересня 2022 року № 486 «Про організаційно-правові заходи щодо виконання рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

В той же час, суд враховує характер спірних матеріальних правовідносин.

Так, в обгрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує наступне:

- Київською міською радою II сесії IX скликання прийнято рішення №4754/4795 від 23.06.2022 року «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка». Відповідно до зазначеного рішення, Київська міська рада вирішила утворити мистецький ліцей «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі» шляхом виділу структурного підрозділу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі», та реорганізувати Муніципальний заклад вищої освіти «Київська Академія мистецтв» (ідентифікаційний код 21594647) і Київський університет імені Бориса Грінченка (ідентифікаційний код 02136554) шляхом злиття та утворити на їх майновій базі Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

- 13.03.2023 року розпорядженням Київського міського голови № 190 затверджено Розподільчий баланс Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв». Відповідно до затвердженого Розподільчого балансу, основні засоби Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» за залишковою вартістю до виділу становили: 11 893 809 грн. 00 коп., а після виділу: 93 294 грн. 00 коп., а невідокремленому структурному підрозділу «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі», на базі якого створюється Мистецький ліцей «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі», було виділено: 11 800 515 грн. 00 коп. Баланс Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» до виділу становив: 12 750 419 грн. 00 коп., після виділу: 93 294 грн. 00 коп., в той час як новостворюваному Мистецькому ліцею «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі» було виділено: 12 657 125 грн. 00 коп.

- Затверджений Розподільчий баланс з рекомендаціями департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнятий з порушенням принципу балансу інтересів, а отже не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 ЦК України.

- Розпорядження Київського міського голови «Про затвердження розподільчого балансу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» № 190 від 13.03.2023 року не відповідає нормам ст. 109 Цивільного кодексу України, а саме при виділі Мистецького ліцею «Київська дитяча Академія мистецтв імені М. І. Чембержі» за розподільчим балансом все майно та активи передані до ліцею, що унеможливлює подальше існування Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв».

Тобто, спір стосується розподілу майна навчального закладу внаслідок виділу, що виключає публічно-правовий характер спору між сторонами та свідчать про спір у приватно-правових відносинах.

Разом з тим, як встановлено судом вище, Бенч Ольга Григорівна не є суб`єктом підприємницької діяльності, спір між сторонами виник не з корпоративних відносин, а остання не є кредитором в процесі ліквідації чи на стадії банкрутства підприємства.

Тобто, Бенч Ольга Григорівна звернулася до суду, як фізична особа - ректор Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв».

Таким чином, позов ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ольги Григорівни до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження, не підлягає розгляду в господарських судах України.

У той же час, суд зауважує, що спір може бути розглянутий в господарському суді у разі подання позову юридичною особою - Муніципальним закладом вищої освіти «Київська Академія мистецтв», а у разі якщо позивач наполягає на розгляді спору за позовом фізичної особи, то такий спір підлягає вирішенню в місцевому районному суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ольги Григорівни до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження.

Крім того, враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував на навчанні в Національній школі суддів України, дана ухвала винесена 13.11.2023.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ректору Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Бенч Ользі Григорівні у прийнятті позовної заяви.

2. Позовну заяву з додатками повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13.11.2023.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.