Рішення

від 16.11.2023 по справі 911/2488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2488/23

За позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»

про стягнення 55 838, 60 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (надалі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 55 838, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що сторонами в порушення п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.11.5 договору № 27 від 03.02.2020 укладено додаткові угоди до договору на збільшення ціни за одиницю товару на 59,7% від первинної ціни визначеної в договорі, без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення ціни, а тому додаткові угоди до договору є нікчемними правочинами, грошові кошти сплачені відповідачу на їх виконання в розмірі 55 838, 60 грн є безпідставно сплаченими, а тому у відповідності до ст. 216, 236 Цивільного кодексу України підлягають поверненню, як неправомірно отримані на виконання нікчемних правочинів.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.09.2023 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/2488/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 05.09.2023, яка отримана останнім 21.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600047033680.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.12.2019 Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради (колишня назва Комунальна установа «Романівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради) були проведені відкриті торги №UA-2019-12-05-001433-с про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо, 90 000 куб.м, за результатами яких було визначено переможця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (відповідач) із остаточною ціновою пропозицією 404 910, 00 грн.

03.02.2020 між Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради (колишня назва Комунальна установа «Романівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради) (далі-споживач) та відповідачем (далі-постачальник) укладено договір постачання природного газу №27 (далі-договір) відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 газове паливо (природний газ), включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати природний газ на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 90 000 куб.м.

У відповідності до п.3.1. договору ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору, становить 4 499, 00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 404 910, 00 грн.

Ціна договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п.3.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу по 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення (п.11.1. договору).

Згідно із п.11.5. договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

11.5.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

11.5.2. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п.3.1. договору;

11.5.3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п.3.1. договору;

11.5.4. продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

11.5.5. узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг);

11.5.6. зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

11.5.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміну курсу іноземної валюти, зміну біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

16.09.2020 відповідач звернувся до споживача з листом з вих. №3462-09/20, у якому зазначив, що в зв`язку з коливанням цін на ринку природного газу, що підтверджується висновком Черкаської торгово-промислової палати № О-596 від 11.09.2020 пропонував розірвати договір чи укласти додаткову угоду.

23.09.2020 вказаними вище сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою п.3.1. договору викладено у наступній редакції: з 01.09.2020 ціна за 1000 куб.м, природного газу становить 4 948, 50 грн, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 404 910, 00 грн.

Також додатковою угодою №1 від 23.09.2020 до договору п.1.2. договору викладено в наступній редакції: поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 85,358805 тис. куб. м.

Відповідно до ч.3. ст.631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.09.2020 (п.4. додаткової угоди № 1 від 23.09.2020 до договору).

12.11.2020 відповідач звернувся до споживача з листом з вих. 3632-11/20, в якому пропонував, у зв`язку з коливанням цін на ринку природного газу, що підтверджується висновком Черкаської торгово-промислової палати № О-791/01 від 11.11.2020 розірвати договір чи укласти додаткову угоду.

У подальшому, 17.11.2020 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду №2 до договору, згідно умов якої п.3.1 договору викладено в наступній редакції: з 01.11.2020 ціна за 1000 куб.м природного газу становить 5 442, 00 грн, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 404 910, 00 грн.

Також додатковою угодою №2 від 17.11.2020 до договору п.1.2. договору викладено в наступній редакції: поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 81,90057 тис. куб. м.

Відповідно до ч.3. ст.631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.11.2020 (п.4. додаткової угоди № 1 від 17.11.2020 до договору).

14.12.2020 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду №3 до договору, згідно умов якої п.3.1. договору викладено у наступній редакції: з 01.12.2020 ціна за 1000 куб.м, природного газу становить 5 985, 60 грн, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 404 910, 00 грн.

Також додатковою угодою №3 від 14.12.2020 до договору п.1.2. договору викладено в наступній редакції: поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 79,64007 тис. куб.м.

Відповідно до ч.3. ст.631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.12.2020 (п.4. додаткової угоди № 3 від 14.12.2020 до договору).

Відповідач звернувся до споживача з листом за вих. № 3918-12/20 від 23.12.2020, з пропозицією укласти додаткову угоду, в зв`язку з коливаннями ціни на ринку природного газу.

У подальшому, 23.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, згідно умов якої п.1.2. договору викладено в наступній редакції: поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 69,01141 тис. куб.м.

Вказаною додатковою угодою внесено зміни до п.3.1. договору та зменшено суму договору на 63 618, 91 грн. Ціна за 1000 куб.м, природного газу становить 5 985, 60 грн, загальна вартість всього обсягу поставки складає 341 291, 09 грн.

Також 29.12.2020 у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти та біржових коригувань, сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару в межах 20%, без збільшення загальної суми договору, між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду №5 до договору, згідно умов якої п.3.2. договору викладено у наступній редакції: з 01.01.2021 року ціна за 1000 куб.м, природного газу становить 7 104 грн, з урахуванням ПДВ.

Дана додаткова угода набирає чинності 01.01.2021 та діє до повного виконання в частині розрахунків (п.3. додаткової угоди № 5 від 29.12.2020 до договору).

29.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору №27, відповідно до умов якої продовжено дію договору до 31.03.2021 включно.

Крім цього, 28.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору, в пункті 1 якої вони домовились продовжити строк дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, а саме 68 258, 22 грн.

У матеріалах справи міститься повідомлення, що 19.02.2021 внесено змін до договору, в пункті 12 якого зазначено: «У зв`язку з допущенням технічної помилки під час оприлюднення оприлюднення додаткової угоди № 7 від 28.01.2021 викласти додаткову угоду в новій редакції. Відповідно до змісту додаткової угоди № 7 від 19.02.2021 сума договору після внесення змін: 409 549, 31 грн, у тому числі ПДВ 68 258, 22 грн.

Отже, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1000 м.куб. природного газу збільшено з 4 499, 00 грн до 7 104 грн, тобто на 2 605, 00 грн , що складає 57,9 % ((2 605, 00 грн * 100%) / 4 499, 00 грн) від первинної ціни договору.

Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради в період з лютого 2020 року по січень 2021 року спожито газу в зальному обсязі 78,61983 тис. куб.м на загальну суму 409 549, 31 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу: №00000000645 від 04.03.2020 на суму 49 710, 17 грн, обсягом 11,04915 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000000996 від 08.04.2020 на суму 41 775, 77 грн, обсягом 9,28556 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000001223 від 07.05.2020 на суму 28 166, 24 грн, обсягом 6,26055 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000001600 від 10.06.2020 на суму 10 984, 63 грн, обсягом 2,44157 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000002076 від 30.06.2020 на суму 13 228, 24 грн, обсягом 2,94026 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000002258 від 10.08.2020 на суму 15 975, 52 грн, обсягом 3,5509 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000002693 від 31.08.2020 на суму 15 197, 18 грн, обсягом 3,3779 тис. куб.м. (за ціною 3 749, 17 грн за 1000 куб.м); №00000003021 від 30.09.2020 на суму 15 194, 27 грн, обсягом 3,07048 тис. куб.м. (за ціною 4 123, 75 грн за 1000 куб.м); №00000003145 від 31.10.2020 на суму 25 958, 94 грн, обсягом 5,24582 тис. куб.м. (за ціною 4 123, 75 грн за 1000 куб.м); №00000003724 від 14.12.2020 на суму 53 272, 93 грн, обсягом 9,78922 тис. куб.м. (за ціною 4 535, 00 грн за 1000 куб.м); №00000003777 від 15.12.2020 на суму 71 827, 20 грн, обсягом 12 тис. куб.м. (за ціною 4 988, 00 грн за 1000 куб.м); №00000000294 від 31.01.2021 на суму 68 258, 22 грн, обсягом 9,60842 тис. куб.м. (за ціною 5 920, 00 грн за 1000 куб.м).

Також Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради повністю оплачено спожитий газ відповідачу в загальному розмірі 409 549, 31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а. с. 32 - 42).

Обґрунтовуючи вимогу про застосування наслідків нікчемності правочинів у вигляді стягнення з відповідача 55 838, 60 грн, позивач зазначає, що вказані додаткові угоди укладені в порушення п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.11.5. договору, оскільки ними збільшено ціну за одиницю товару за відсутності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни більше ніж на 10% від первинної ціни договору, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з відповідача, як неправомірно отриманих на виконання нікчемних правочинів.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні підстави недійсності угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 216 Цивільного кодексу України в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За приписами ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю є нікчемним зокрема в разі: його укладення з порушенням вимог ч.4 ст.36 цього Закону.

Частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.22 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 57,9 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Надаючи оцінку змісту наданої до суду інформації про зміну цін на природний газ слід зазначити про таке

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність укладення додаткових угод до договору відповідачем обґрунтовано коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого було надано експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-596 від 11.09.2020, № О-791/01 від 11.11.2020, №О-904 від 08.12.2020.

За приписами частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

При цьому, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.

У той же час, надані висновки не підтверджують коливання ціни на природний газ на ринку (у бік збільшення) в межах відповідних періодів, визначених у додаткових угодах (не наведено розрахунок вартості газового палива станом на попередні календарні дати, у тому числі, на дату подання цінової пропозиції та дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення).

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Водночас, предметом закупівлі був природний газ до кінця 2020 року, ціни на такий товар прогнозовано ростуть у період опалювального сезону.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами додаткових угод №1 від 23.09.2020, №2 від 17.11.2020, №3 від 14.12.2020, №4 від 29.12.2020 та №5 від 29.12.2020 до договору постачання природного газу № 27 від 03.02.2020 здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про їх нікчемність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору постачання природного газу № 27 від 03.02.2020.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, на виконання умов договору останній поставив Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради (колишня назва Комунальна установа «Романівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради) протягом періоду з лютого 2020 року по січень 2021 року 78,61983 тис. куб.м газу, що підтверджується вказаними вище актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до вказаних вище актів прийому-передачі природного газу вартість 78,61983 тис. куб.м спожитого газу з урахуванням додаткових угод складає 409 549, 31 грн.

У відповідності до п.3.1. договору ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 4 499, 00 грн, а тому вартість поставленого газу в об`ємі 78,61983 тис. куб.м складає 353 710, 62 грн (4 499, 00 грн * 78,61983 тис. куб.м).

Як убачається з матеріалів справи Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради оплачено спожитий газ відповідачу в загальному розмірі 409 549, 31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а. с. 32 - 42).

Доказів поставки товару на суму здійсненої оплати в розмірі 55 838, 69 грн (409 549, 31 грн - 353 710, 62 грн) матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, таких доказів суду не надано.

Так, позивачем заявлено до стягнення 55 838, 60 грн сплачених Романіським психоневрологічним інтернатом Житомирської обласної ради відповідачу за непоставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 викладений правовий висновок про те, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

За таких обставин, компетентним органом для здійснення відповідних функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є саме Житомирська обласна рада.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості із повернення грошових коштів позивачу в розмірі 55 838, 60 грн, сплачених за товар, який так і не був поставлений. Доказів її погашення, відповідачем у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо наявності в керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради повноважень представляти інтереси держави в особі Житомирської обласної ради в межах даного спору, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, у ході розгляду цієї справи судом встановлено, що прокуратурою листами за № 55-93303вих.23 від 07.02.2023 та №55-93-426вих.23 від 21.02.2023 звертався до Романіського психоневрологічного інтернату Житомирської обласної ради про порушення законодавства в частині підвищення ціни за одиницю товару встановленої в первинному договорі на 10 %, з метою вжиття заходів реагування.

Також прокурор повідомленням за №55-93-1789вих.23 від 30.06.2023 звертався до Житомирської обласної ради (позивача) про порушення законодавства в частині підвищення ціни за одиницю товару встановленої в первинному договорі на 10 %, з метою вжиття заходів реагування.

Житомирська обласна рада листом за вих. № р-5-21/682 від 31.07.2023 повідомила прокурора, що з метою недопущення порушення законодавства в сфері використання бюджетних коштів підтримує звернення прокурора до суду.

Чуднівська окружна прокуратура Житомирської області листом за № 55-93-2249вих.23 від 04.08.2023 повідомила позивача про те, що нею підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Житомирська обласна рада про стягнення надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю товару.

Враховуючи обізнаність Житомирської обласної ради про порушення та беручи до уваги невжиття вказаним органом заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави в цій справі, оскільки відповідний компетентний орган бездіє протягом тривалого часу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявленої до стягнення суми не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 55 838, 60 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про стягнення 55 838, 60 грн задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Київська, будинок 34-А, ідентифікаційний код 40111046) на користь Житомирської обласної ради (10014, Житомирська область, місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, будинок 1, ідентифікаційний код 13576948) 55 838 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 60 коп. грошових коштів.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Київська, будинок 34-А, ідентифікаційний код 40111046) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, будинок 11, ідентифікаційний код 02909950) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору

4.Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова