Рішення

від 14.11.2023 по справі 914/2998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 Справа № 914/2998/16(914/2932/14)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до відповідача:Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив»про:звернення стягнення на предмет заставив межах справи:№ 914/2998/16про банкрутство:Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Пукач М.В.

Представники:

Позивача:не з`явивсяВідповідача:не з`явивсяТретьої особи:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

13.08.2014 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 3030 від Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» надійшла позовна заява до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» в якій позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р. звернути стягнення на майно Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», що є предметом застави за договорами застави № 42-1 від 04.06.2009 р. та № 42-2 від 04.06.2009 р. шляхом передачі такого майна у власність Публічному акціонерному товариству «Український професійний банк».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.08.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 914/2932/14.

Ухвалою суду від 25.09.2014 р. відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Український професійний банк» про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.10.2014 р. провадження у справі № 914/2932/14 зупинено до вирішення Господарським судом Львівської області справи № 914/3041/14 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», до відповідача-2 ПАТ «Український професійний банк» про визнання недійсними додаткових договорів до договорів застави.

Ухвалою суду від 26.03.2018 р. поновлено провадження у справі № 914/2932/14, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р. зупинено провадження у справі № 914/2932/14 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10784/16 за позовом ПАТ «Український професійний банк» до ТзОВ «ФК Аурум Фінанс», ТзОВ «Гурман 2014», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О. Я. про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2023 р. поновлено провадження у справі № 914/2932/14 та передано справу № 914/2932/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до відповідача Товариства з обмеженою додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» про звернення стягнення на предмет застави для розгляду в межах справи № 914/2998/16 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2023 р., справу № 914/2932/14 передано судді Цікало А. І. для розгляду в межах справи № 914/2998/16 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий».

Ухвалою суду від 20.07.2023 р. справу № 914/2932/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до відповідача Товариства з обмеженою додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» про звернення стягнення на предмет застави прийнято до розгляду в межах справи № 914/2998/16 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий»; присвоєно справі № 914/2998/16 (914/2932/14); розгляд справи № 914/2998/16 (914/2932/14) розпочато з початку; підготовче засідання призначено на 19.09.2023 р.

18.08.2023 р. до суду за вх. № 3232/23 від Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» надійшло повідомлення про відступлення права вимоги, в якому міститься клопотання про заміну у справі процесуального правонаступника ПАТ «Український професійний банк» на ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у зв`язку з відступленням права вимоги за договором кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р.

Ухвалою суду від 19.09.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «Український професійний банк» про заміну позивача - ПАТ «Український професійний банк» правонаступником - ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»; залучено АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТзОВ «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; підготовче засідання відкладено на 17.10.2023 р.

Ухвалою суду від 17.10.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023 р.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

04.06.2009 р. між ВАТ «Український професійний банк», правонаступником якого є ПАТ «Український професійний банк» (Банк) та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» (Позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 (із змінами та доповненнями), відповідно до умов якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію в межах суми 1153000,00 грн. строком до 26.06.2014 р. зі сплатою 20% річних.

Як стверджує позивач, станом на 07.08.2014 р. заборгованість ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» по договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р. та додаткових договорів до нього становить 1204648,77 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 04.06.2009 р. № 42, 04.06.2009 р. між сторонами укладено договори застави № 42-1 та № 42-2, відповідно до умов яких Позичальник передав в заставу Банку товари в обороті згідно переліку, наведеному в додатках до вказаних договорів застави.

У зв`язку з невиконанням ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р., Банк звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на майно ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», що є предметом забезпечення за умовами договорів застави від 04.06.2009 р. № 42-1 та № 42-2.

Отже, предметом даного спору є звернення стягнення на майно ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», яке відповідно до договорів застави від 04.06.2009 р. № 42-1 та № 42-2 передано в заставу для забезпечення виконання зобов`язання за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України «Про заставу» передбачено, що Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.12.2016 р. порушено провадження у справі № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» (відповідача), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий».

Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Вимоги, які виникли на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р. були заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» в межах справи № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» (заява з кредиторськими вимогами до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» від 26.06.2017 р., що надійшла до Господарського суду Львівської області 03.07.2017 р. за вх. № 2897/17), у зв`язку з укладенням договорів відступлення прав вимоги, відповідно до яких право вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р., а також за договорами застави від 04.06.2009 р. № 42-1 та № 42-2 набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014».

За результатами розгляду заяви ТзОВ «Гурман 2014» з вимогами до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 р. у справі № 914/2998/16 визнано вимоги ТзОВ «Гурман 2014» до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» на суму 86487253 грн. 00 коп., як вимоги що забезпечені заставою майна ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий».

Отже, вимоги ПАТ «Український професійний банк» до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», які виникли на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р., ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 р. у справі № 914/2998/16 визнано за ТзОВ «Гурман 2014».

Постановою Господарського суду Львівської області від 02.11.2017 р. у справі № 914/2998/16 ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства.

Системний аналіз Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та Закону України «Про заставу», підстави для звернення стягнення на предмет застави, і застосовуються коли боржник (відповідач) перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Частинами другою та шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.

Тобто, задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, з дня відкриття провадження у справі про банкрутство, може відбуватися лише у спосіб та через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства в межах провадження у справі про банкрутство такого боржника.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи діє мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», протягом якого заборонено звернення стягнення на предмет застави, а також те, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ПАТ «Український професійний банк» про звернення стягнення на майно ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» що є предметом застави за договорами застави від 04.06.2009 р. № 42-1 та № 42-2 слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений позивачем за подання даної позовної заяви, слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 42 від 04.06.2009 р. відмовити.

Повне рішення складено 14 листопада 2023 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.