Рішення

від 08.11.2023 по справі 922/4246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023м. ХарківСправа № 922/4246/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємстві "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, 11,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61037) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Комільфо" (вул. Сумська, 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про стягнення коштів 426 381,62 грн. за участю представників:

позивача: Оксана ПАНАСЕЙКО (посв. №1952);

відповідача: Євгенія БОРОДІНА (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовоною заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Комільфо"про стягнення вартості спожитої теплової енергії по договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді №12161 від 01.03.2011р, що утворилась за період з лютого 2022 по квітень 2022 року в сумі 426 381,62 грн.

Ухвалою Госоподарського суду Харківської області від 09.10.2023 відкрито провадження по справі №922/4246/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2023 о 11:00.

03.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№30068), в якому позов визнає у повному обсязі, просить розстрочити виконання рішення у справі №922/4246/23, згідно зазначеного у відзиві графіку. Крім цього, просить продовжити строк для подання цього відзиву до суду.

Протокольною ухвалою від 08.11.2023 на підставі ч.2 ст.119 ГПК України продовожено відповідачу строк на подання відзиву до суду (вх.№30068 від 03.11.2023), зазначений відзив на позовну заяву був долучений судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 08.11.2023 преставник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення рішення.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, наполягав на задоволенні заявленого у відзиві клопотання про розстрочку рішення у справі №922/4246/23.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч. 1,2,4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У відповідності до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська 13.

КП Харківські теплові мережі (позивач) на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 та договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №12161 від 01.03.2011р (далі-Договір) здійснювало постачання теплової енергії до приміщень відповідача, що розташовані в будинку за адресою: м. Харків, вул. Сумська 13.

Відповідно до умов Договору, КП «Харківські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 1.2. Договору, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

У відповідності до п.6.3 Договору , розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно п. 6.4 Договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за спожиту теплову енергію Споживач здійснює:

- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів

обліку;

-до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів

комерційного обліку.

Відповідно до п. 6.5 Дорогу, розрахунки за показниками приладів комерційного

обліку:

-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця;

-якщо сумарне годинне договірне теплове навантаження перевищує 2,0Гкал/ годину Споживач самостійно сплачує вартість теплової енергії за фактичними показниками приладів комерційного обліку подекадно.

Будинок за вищезазначеною адресою обладненний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.

Відповідно п. 6.10 Договору, споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру

-акт звіряння розрахунків

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з лютого 2012 року по квітень 2022 року підтверджується підписаними актами про включення та відключення опалення. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувачем цього будинку

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті спожитої теплової енергії станом на 01.09.2023 його заборгованість за спожиту теплову енергію складає 426 381,62 грн, що утворилася за період з лютого 2022 по квітень 2022 року.

З огляду на положення ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, яке виникає на підставі договору, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно достатті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, а також враховуючи, що позовні вимоги відповідачем визнаються повністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

В обгрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що з початку військового вторгнення Російської Федерації на територію України у відповідача були розірвані усі договори оренди з конрагентами, у зв`язку із чим відповідач перебуває у складному фінансовому становищі та не має достатнього надходження коштів для одночасного погашення суми боргу. За таких обставин, на думку відповідача, арешт коштів у разі примусового виконання рішення призведе до блокування господарської діяльності відповідача та повного невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед позивачем.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до п.п. 1,2 частини 6 ст.238 ГПК України суд у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказує про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочки або розстрочки виконання рішенння.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом враховується, що у боржника відсутня фінансова можливість сплатити борг одним платежем одразу.

Враховуючи, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь вони були винесені "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Складне фінансове становище відповідача, введення в Україні воєнного стану, є на переконання суду підставами для надання розстрочки виконання судового рішення.

Суд враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи дійшов висновку про задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення.

Суд враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129та ч.1 ст.130 ГПК України, а також ч.3ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір, відповідно до приписів ст.129 ГПК України, в разі задоволення позову, покладається на відповідача.

Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному розмірі.

Відповідно до ч.1ст.130 ГПК Україниу разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого при поданні позову судового збору.

Згідно з положеннями ч.3ст.7 Закону України "Про судовий збір"в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні з позовом було сплачено 6 395,72 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №23046 від 29.09.2023.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 3 197,86 грн., на підставі ч.1ст.130 ГПК Українита ч.3ст.7 ЗУ «Про судовий збір».

В іншій частині в сумі 3 197,86 грн. судовий збір покладається на відповідача, з вини якого справу доведено до суду, відповідно дост.129 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 73, 74, 86, 129, 183, 185, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо» (61057, м. Харків, вул. Сумська 13, код ЄДРПОУ 14065138) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії по договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді №12161 від 01.03.2011р, що утворилась за період з лютого 2022 по квітень 2022 року в сумі 426 381 грн. 62 коп.

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо» про розстрочку виконання судового рішення.

Виконання рішення розстрочити протягом 6 (шести) місяців, наступним чином:

50% від розміру заборгованості, а саме 213 200,00 грн. (двісті тринадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) сплачує негайно;

інші 50% від розміру заборгованості сплачує:

- до 31 грудня 2023 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок);

- до 31 січня 2024 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок);

- до 29 лютого 2024 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок);

- до 31 березня 2024 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок);

- до 30 квітня 2024 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок);

- до 31 травня 2024 року - 35 530,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 27 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо» (61057, м. Харків, вул. Сумська 13, код ЄДРПОУ 14065138) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) витрати по сплаті судового збору 3 197 грн. 86 коп.

Повернути з Державного Бюджету України Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" (61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) 50 відсотків судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №23046 від 29.09.2023 , що складає 3 197 грн. 86 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "16" листопада 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне