Рішення

від 15.11.2023 по справі 924/988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2023 р. Справа № 924/988/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Тлусті У.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІВЕР"

про стягнення 59 051,33 грн.

Представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

13.09.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІВЕР" про стягнення 59 051,33 грн., з яких: 35000,00 грн. основного боргу, 4 199,13 грн. 3% річних, 19 852,20 грн. інфляційних втрат, заявлених з підстав неналежного виконання умов договору поставки №30032016 від 30.03.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 18.092023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2023 року.

Окрім того, зазначеною ухвалою встановлено: відповідачу - строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.10.2023; позивачу - строк для подання відповіді на відзив до 16.10.2023.

12.10.2023 року через електронний суд від представника позивача - адвоката Стоянової Г.П. надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні у справі №924/988/23, призначеному на 10:30 год. 16.10.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.10.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання на більш пізній строк.

Ухвалою суду від 16.10.2023 відкладено підготовче засідання у справі №924/988/23 на 10:00 год. 02 листопада 2023 р.

Ухвалою суду від 02.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №924/988/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:00 год. 15 листопада 2023 року.

10.11.2023 року через електронний суд, від представника позивача - адвоката Стоянової Г.П. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі №924/988/23, призначеному на 10:00 год. 15.11.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами суду від 16.10.2023 та від 13.11.2023, подані клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях по справі №924/988/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, задоволено.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 59 051,33 грн. В обґрунтування позовних зазначає про те, що у відповідача внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки №30032016 від 30.03.2016 існує заборгованість за отриманий товар у сумі 35000,00 грн. Крім цього, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4199,13 грн. 3% річних та 19852,250 грн. інфляційних втрат, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, вимог ухвали суду від 31.07.2023 не виконав, відзиву на позов до суду не подав.

Представник позивача в судове засідання 15.11.2023 не з`явився. 15.11.2023 на адресу суду від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2023 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 02.11.2023 о 18:26 год., шляхом надіслання ухвали суду від 02.11.2023 до електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 15.11.2023, наявною у матеріалах справи.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/988/23 відсутні.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

30 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" (далі постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІВЕР" (далі - покупець) укладено Договір поставки №30032016 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати (передавати) товар у власність покупця, для використання його на розсуд останнього, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору.

Предметом поставки за даним договором є наступний товар: комбікорми, премікси кормових добавок, вітамінно-мінеральні суміші, білково-вітамінно-мінеральні добавки, пробіотичні добавки та інші препарати, в тому числі ветеринарні, дезінфектанти, що використовуються у тваринництві та птахівництві (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що товар поставляється покупцю окремими партіями, протягом терміну дії даного договору, на підставі отриманих від покупця заявок. Заявки покупця повинні містити бажаний асортимент, кількість товару, умови поставки, умови оплати, підпис повноважного представника покупця та відтиск печатки покупця, у випадку терміновості в постачанні заявки можуть бути подані в усній формі, оскільки в будь-якому разі факт постачання товару підтверджується відповідними накладними.

Згідно п. 3.2. договору, кожна партія товару вказується у відповідних видаткових накладних постачальника, в яких зазначається: найменування товару, асортимент, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, вартість за одиницю товару та загальна вартість товару.

Сторони погодили, що всі видаткові накладні, оформлені між сторонами протягом чинності положень цього Договору, являються його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що питання щодо строків та суми оплати, подання претензій щодо якості та кількості і т.п., щодо всіх видаткових накладних, оформлених між сторонами протягом чинності положень цього договору, регулюються виключно положеннями цього договору (абз. 2-3 п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.5. договору, перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється відповідними накладними. Датою поставки рахується дата належним чином оформлених відповідних накладних.

Згідно п. 4.1. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах постачальника на кожну партію товару. Загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого постачальником за період дії договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними.

Пунктом 4.2. договору визначено, що ціни на товар у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах формуються відповідно до діючого на момент поставки товару прайсу постачальника або встановлюються на розсуд постачальника, з врахуванням ПДВ, та включають витрати на поставку, тару та маркування, послуги сторонніх підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців.

У будь-якому випадку, факт отримання товару покупцем від постачальника та підписання відповідних накладних, свідчить про досягнення згоди сторін щодо найменування товару, асортименту, одиниці виміру кількості товару, загальної кількості товару, вартості за одиницю товару та загальної вартості товару (абз. 3 п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки, але в будь-якому випадку до дати наступної поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що кошти, які надходять від покупця в оплату за товар, в першу чергу йдуть на погашення заборгованості за минулі поставки.

Згідно п. 6.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність визначену даним договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання прийнятих сторонами зобов`язань, тобто вважається таким, що укладений на невизначений час та є чинним до моменту припинення на вимогу однієї із сторін або за взаємної згоди сторін. (п. 7.1. Договору)

Відповідно до п. 8.3. договору, усі спори, що пов`язані з даним договором вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку визначеному відповідним чинним законодавством України.

Станом на 31.12.2018 заборгованість ТОВ "ПОЛІВЕР" перед ТОВ "ТЕКРО" за поставлений товар складала 340 156,97 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Протягом січня-квітня 2019 року ТОВ "ТЕКРО" поставлено ТОВ "ПОЛІВЕР" товару на загальну суму 237 998,40 грн., про що свідчать підписані сторонами без зауважень видаткові накладні, а саме: видаткова накладна №179 від 05.02.2019 на суму 48 600,00 грн. (рахунок на оплату №174 від 31.01.2019р.); видаткова накладна №339 від 27.02.2019 на суму 21 799,20 грн. (рахунок на оплату №330 від 27.02.2019 ); видаткова накладна №715 від 22.04.2019 на суму 21 799,20 грн. (рахунок на оплату №671 від 16.04.2019); видаткова накладна №716 від 22.04.2019 на суму 145 800,00 грн. (рахунок на оплату №672 від 16.04.2019).

Загалом поставлено товар на суму (із врахуванням заборгованості за 2018р.) 578 155,37 грн.

ТОВ "ПОЛІВЕР" частково здійснив платежі протягом 2019 року на загальну суму 543 155,37 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №696 від 30.01.2019 на суму 72900,00 грн.; №697 від 30.01.2019 на суму 36319,97 грн., №698 від 30.01.2019 на суму 9000,00 грн., №699 від 30.01.2019 на суму 48240,00 грн., №700 від 31.01.2019 на суму 73697,00 грн., №726 від 13.02.2019 на суму 60 000,00 грн., №824 від 18.04.2019 на суму 40 000,00 грн., №825 від 18.04.2019 на суму 21799,20 грн., №908 від 13.06.2019 на суму 48600,00 грн., №1081 від 08.10.2019 на суму 67 599,20 грн., №1611 від 16.03.2021 на суму 20 000,00 грн., №1617 від 26.0.32021 на суму 25 000,00 грн., №1639 від 06.04.2021 на суму 20 000,00 грн.

Оскільки, станом на день подання даного позову заборгованість ТОВ "ПОЛІВЕР" перед ТОВ "ТЕКРО" становить 35 000,00 грн. (578 155,37 -543 155,37 грн.), позивач просить стягнути дану суму прострочених платежів в примусовому порядку з відповідача.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4199,13 грн. 3% річних, за період з 11.09.2020 року по 11.09.2023 року та 19 852,20 грн. інфляційних втрат, за період з вересня 2020 року по липень 2023 року, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

За змістом ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІВЕР" було укладено Договір поставки №30032016, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати (передавати) товар у власність покупця, для використання його на розсуд останнього, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

На виконання умов договору від 30.03.2016, позивачем поставлено відповідачу товар за період з 05.05.2019 по 22.04.2019 на загальну суму 237 998,40 грн. згідно видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи. Окремо за поставлений товар у 2018 році в відповідача була наявна заборгованість в сумі 340 156,97 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Умовами п. 4.1. договору, сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах постачальника на кожну партію товару. Загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого постачальником за період дії договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними.

Відповідно до п. 4.3. договору, покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки, але в будь-якому випадку до дати наступної поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідач в 2019 - 2021 роках частково провів розрахунки з позивачем у сумі 543 155,37 грн., згідно платіжних доручень №696 від 30.01.2019 на суму 72900,00 грн.; №697 від 30.01.2019 на суму 36319,97 грн., №698 від 30.01.2019 на суму 9000,00 грн., №699 від 30.01.2019 на суму 48240,00 грн., №700 від 31.01.2019 на суму 73697,00 грн., №726 від 13.02.2019 на суму 60 000,00 грн., №824 від 18.04.2019 на суму 40 000,00 грн., №825 від 18.04.2019 на суму 21799,20 грн., №908 від 13.06.2019 на суму 48600,00 грн., №1081 від 08.10.2019 на суму 67 599,20 грн., №1611 від 16.03.2021 на суму 20 000,00 грн., №1617 від 26.03.2021 на суму 25 000,00 грн., №1639 від 06.04.2021 на суму 20 000,00 грн.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що кошти, які надходять від покупця в оплату за товар, в першу чергу йдуть на погашення заборгованості за минулі поставки.

Позивач зазначає, що на даний час у відповідача існує заборгованість по сплаті поставленого ним товару за договором №30032016 від 30.03.2016 на загальну суму 35 000,00 грн., строк сплати якої настав 08.05.2019.

Доказів в підтвердження сплати відповідачем поставленого позивачем товару за договором №30032016 від 30.03.2016 на загальну суму 35 000,00 грн. учасниками судового розгляду не подано.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 35000,00грн. заборгованості за поставлений товар за договором №30032016 від 30.03.2016, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4199,13 грн. 3% річних, за період з 11.09.2020 року по 11.09.2023 року та 19 852,20 грн. інфляційних втрат, за період з вересня 2020 року по липень 2023 року, судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем сум 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та втрат від інфляції за заявлені періоди, суд дійшов висновку, що останні заявлені в межах максимально можливої до стягнення суми, є правомірними та обґрунтованими, а тому 4199,13 грн. 3% річних та 19 852,20 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищенаведені обставини справи та положення законодавства суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІВЕР" (04071, м. Київ, вул. Спаська, буд. 5, офіс №60, код ЄДРПОУ 25409463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" (30600, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Висоцького, буд. 22, код ЄДРПОУ 373304634) 59051,33 грн., з яких: 35 000,00 грн. основного боргу, 4199,13 грн. 3% річних, 19 852,20 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.11.2023.

СуддяА.М. Яроцький

Віддрук. у 1 прим. - для суду

Рішення надсилається до електронного кабінету ЄСІТС позивача - ТОВ"ТЕКРО", представника позивача - Стоянової Г.П. та відповідача - ТОВ "ПОЛІВЕР".