Рішення

від 09.11.2023 по справі 274/3369/22

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3369/22

Провадження № 2/0274/294/23

Рішення

Іменем України

09.11.2023 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області вскладі: головуючого - судді ВдовиченкоТ.М.,за участюсекретаря судовогозасідання РудичМ.О., прокурора Дем"янчука М.С., представника Бердичівської міської ради Окунь О.М, відповідача, представника відповідача Трофімова А.В., представника третьої особи Зозулі С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва -

в с т а н о в и в :

18.07.2022 керівник Бердичівської окружної прокуратури діючи в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області звернувся до Бердичівського міськрайонного суду з даним позовом відповідно до якого просить суд зобов"язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно побудоване приміщення - будівлі, орієнтовною площею : загальною - 97,7 кв. м; забудови - 112 кв.м, в тому числі в охоронній зоні пам"ятки культурної спадщини - 20,1 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в провадженні сектору дізнання Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження від 27.11.2020 за №12020065050000182 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування було встановлено, що згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 08-29/20 від 27.08.2019 виданого Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області, головних спеціалістів відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради направлено для здійснення планової (позапланової) перевірки на об`єкт самочинного будівництва розташованого по АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження). Зі строком дії наказу з 27.08.2019 до 09.09.2019.

Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 08-29/23 від 04.09.2019 виданого Відділом державного архітектурно- будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області, головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради направлено для здійснення планової (позапланової) перевірки на об`єкт самочинного будівництва розташованого АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження). Зі строком дії наказу з 04.09.2019 до 09.09.2019.

Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 08-29/24 від 09.09.2019 виданого Відділом державного архітектурно- будівельного контролю виконавчим

комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області, головних спеціалістів відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради направлено для здійснення планової (позапланової) перевірки на об`єкт самочинного будівництва розташованого по АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження). Зі строком дії наказу з 10.09.2019 до 11.09.2019.

З акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №08-30/19 від 11.09.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №08/22-14 від 11.09.2019 виданих Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області вбачається, що за результатами перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті самочинного будівництва по АДРЕСА_1 виявлено, що ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років самочинно виконані будівельні роботи з будівництва будівлі, орієнтовною площею: загальною - 97,7 м2; забудови - 112 м2, в тому числі в охоронній зоні пам`ятки культурної спадщини «Синагоги, охоронний номер 41» - 20,1 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Частина самочинно збудованої будівлі (орієнтовною загальною площею 4,3 м2, площею забудови - 8,1 м2) розміщена в межах охоронної зони культурної спадщини та на земельній ділянці яка, не була відведена суб`єкту містобудування для користування, чим порушує законні права та інтереси користувачів прилеглої земельної ділянки. Інша частина будівлі (орієнтовною загальною площею 93,4 м2, площею забудови - 103,9 м2) збудована на орендованій земельній ділянці, право користування якої було набуто відповідно до договору оренди землі від 05.12.2006, укладеного між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 .

Станом на момент проведення перевірки та на даний час термін дії договору оренди землі не продовжено (кадастровий номер земельної ділянки 1810400000:01:024:0013). Містобудівні умови та обмеження на здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися. Затверджена встановленим порядком проектна документація до перевірки суб`єктом містобудування не надано. Дозвільний документ на виконання будівельних робіт (клас наслідків (відповідальності) СС2) за адресою: АДРЕСА_1 суб`єктом містобудування не наданий, в реєстрі дозвільних документів - відсутній. Самочинно побудоване приміщення експлуатується без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області 11.09.2019 відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.ч. 6, 10 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення № 17 від 11.09.2019 за результатами позапланової перевірки проведеної на об`єкті самочинного будівництва по АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівництво без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, за відсутності проектної документації, самочинно побудовано будівлю, частина якої розташована на земельній ділянці в межах охоронної зони культурної спадщини, яка не відведена йому для користування, що порушує законні права та інтереси користувачів прилеглої земельної ділянки, чим порушено ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", абзац 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 та абз. 5 ст. 27 ЗУ "Про архітектурну діяльність", відповідальність за що передбачена ч. 6 ст. 96 КУпАП. Постановою № 08-20/18 по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2019 винесеною начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області Зозулею С.М. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП.

Для усунення виявлених порушень на вищевказаному об`єкті самочинного будівництва ОСОБА_1 надано строк до 10.11.2019.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного суду подано позовну заяву про її скасування. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 19.05.2020, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 залишено без змін, в задоволені позову відмовлено.

На час подання позовної заяви ОСОБА_1 умови припису № 08/22-14 від 11.09.2019 виданих Відділом державного архітектурно- будівельного контролю виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області не виконані, таким чином, зазначені дії відповідача істотно порушують інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини щодо її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Враховуючи, що будівельні роботи на об`єкті будівництва по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 здійснювались самочинно, за відсутності документу, який відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надає право на виконання будівельних робіт, самочинна прибудова до нежитлової будівлі - пам`ятки архітектури місцевого значення за вказаною адресою підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням, за рахунок відповідача.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.07.2022 позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Віталія Шпакав інтересах держави в особі Бердичівської міської радиЖитомирської областідо ОСОБА_1 ,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради про знесення самочинного будівництва повернуто Керівнику Бердичівської окружної прокуратури ( а.с. 13-17 т.1).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу Керівника Бердичівської окружної прокуратури Віталія Шпака в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області задоволено. Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.07.2022 скасовано, справу направлено для продовження розгляду ( а.с. 46-48 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.09.2022 відкрито загальне позовне провадження по даній справі ( а.с. 53-54 т.1). 24.01.2023 року протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 24.01.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 177-178 т.1). 01.03.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 , з порушенням процесуальних строків, подано відзив на позовну заяву, який протокольною ухвалою суду від 27.03.2023 року залишено без розгляду ( а.с. 191-196,219-220 т.1). 27.06.2023 представником Бердичівської міської ради О.Окунь та представником третьої особи С. Зозулею на адресу суду скеровано письмові пояснення ( а.с. 216-218 т.1). 15.05.2023 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення позову Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради про знесення самочинного будівництва без розгляду - відмовлено ( а.с. 226,240-241 т.1). 14.06.2023 керівником Бердичівської окружної прокуратури В.Шпаком на адресу суду скеровано клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_2 ( а.с. 242-245 т.1).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 21.06.2023 в задоволенні клопотання керівника Бердичівської окружної прокуратури Віталія Шпака про залучення співвідповідача ОСОБА_2 відмовлено. Залучено в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 до участі цивільній справі за позовом Керівника

Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради

Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради про знесення самочинного будівництва ( а.с. 3,9-11 т.2).

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник Бердичівської міської ради також позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові. Представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позов пред"явлено до неналежного відповідача. Вказав, що з 2021 року відповідач не є власником об"єкта нерухомості відносно якого йдеться в позовній заяві. Представник третьої особи підтримала позовні вимоги з підстав зазначених в позові, просить суд їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Акту № 08-30/19 від 11 вересня 2019 року, складеного за результатами проведення планового ( позапланового) заходу державного нагляду ( контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об"єкті самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років самочинно виконані будівельні роботи з будівництва будівлі, орієнтовною площею : загальною - 97,7 кв.м; забудови - 112 кв.м, в тому числі в охоронній зоні пам"ятки культурної спадщини - 20,1 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 . Частина самочинно збудованої будівлі (орієнтовною загальною площею 4,3 м2, площею забудови - 8,1 м2) розміщена в межах охоронної зони культурної спадщини та на земельній ділянці яка, не була відведена суб`єкту містобудування для користування, чим порушує законні права та інтереси користувачів прилеглої земельної ділянки. Інша частина будівлі (орієнтовною загальною площею 93,4 м2, площею забудови - 103,9 м2) збудована на орендованій земельній ділянці, право користування якої було набуто відповідно до договору оренди землі від 05.12.2006, укладеного між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 . Станом на момент проведення перевірки та на даний час термін дії договору оренди землі не продовжено (кадастровий номер земельної ділянки 1810400000:01:024:0013). Містобудівні умови та обмеження на здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не видавалися. Затверджена встановленим порядком проектна документація до перевірки суб`єктом містобудування не надано. Дозвільний документ на виконання будівельних робіт (клас наслідків (відповідальності) СС2) за адресою: АДРЕСА_1 суб`єктом містобудування не наданий, в реєстрі дозвільних документів - відсутній. Самочинно побудоване приміщення експлуатується без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку ( а..с 83-102 т.1). 11.09.2019 року відділом державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради винесено Припис № 08-22/14 , яким ОСОБА_1 з метою усунення виявлених порушень пропонується їх усунути до 10.11.2019 року ( а.с. 103-104 т.1). 11.09.2023 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Янковою І.І., головним спеціалістом відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Лосовським О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого фізичною особою ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку здійснюється експлуатація самочинно побудованої будівлі , чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття а експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 10 ст. 96 КУпАП ( а.с. 105-107 т.1).

11.09.2023 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Янковою І.І., головним спеціалістом відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Лосовським О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого фізичною особою ОСОБА_1 без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, за відсутності проектної документації, самочинно побудовано будівлю, частина якої розташована на земельній ділянці в межах охоронної зони культурної спадщини, яка не відведена йому для користування, що порушує законні права та інтереси користувачів прилеглої земельної ділянки, чим порушено ч. ст. 37 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" ; абз. 3 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 ; абз. 5 ст. 27 Закону України " Про архітектурну діяльність". Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 6 ст. 96 КУпАП ( а.с. 108-110 т.1). Постановою № 08-20/18 по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2019 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 21 250, грн. ( а.с. 111-113 т.1). 06.09.2019 року ОСОБА_1 на ім"я начальника відділу державного архітектурного - будівельного контролю Зозулі С.М. подані письмові пояснення, відповідно до яких останній вказав, що він завжди підтримував із сусідами добросусідські стосунки, у тому числі і з релігійною іудейською громадою м. Бердичева. Коли стало відомо, що трьохповерхова будівля на території синагоги через нестійкий фундамент може звалитись на його території він дозволив представникам громади укріпити її підпірками на своїй території. Про це було відомо місцевій владі ще з 2006 року. Однак протягом з 2006 по 2018 роки це питання вивчалось комісіями, проте реальних дій по зміцненню фундаменту не виконувалось. Рішення щодо укріплення фундаменту синагоги ОСОБА_1 прийняв після огляду будівлі дипломованими спеціалістами в галузі будівництва і за їх порадою звів монолітний фундамент з фундаментом синагоги. Зрозумів, що зведений фундамент можна використовувати як стіну без влаштування перекриття бетонними плитами, накрив його легкими металевими та дерев`яними конструкціями. Будівництво здійснювалось ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років за власні кошти (а.с. 114-117 т.1). Як вбачається з копії договору оренди землі від 05.12.2006 року укладеного між Бердичівської міською радою та підприємцем ОСОБА_1 , орендодавець на підставі рішення Бердичівської міської ради від 08.06.2006 року № 37 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для виробничих потреб, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка загальна площа 772 кв. м. Договір укладено на 5 років ( а.с. 132-137 т.1). Згідно Акту комісії розгляду земельних питань та спорів від 27.01.2022 встановлено, що здійснено виїзд комісії та обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що земельна ділянка , кадастровий номер 1810400000: 01:024:0013, перебувала в оренді ОСОБА_1 відповідно до договору оренди землі № 010720400012 від 01.03.2007, термін дії якої закінчився 01.03.2012, рішення про продовження договору оренди землі Бердичівською міською радою не приймалося. На земельній ділянці знаходяться об"єкт нерухомого майна орієнтовною площею 97,7 кв.м.. забудови - 11 кв.м., в тому числі в охоронній зоні пам"ятки культурної спадщини - 20.1 кв.м, що на даний час перебувають у власності іншої особи. Рішення про передачу в оренду земельної ділянки новому власнику нерухомого майна не приймалося ( а.с.144 т.1). 20.05.2022 старшим дізнавачем Бердичівського РВП оглянуто земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 145-150 т.1. 27.11.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ст. 356 КК України щодо самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 150 т.1). Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - частина цілісного майнового комплексу за адресою АДРЕСА_1 , яка складається з прохідної , Б-й, площею 18.4 кв.м, будівлі цеху № 2, Г2, площею 4818 кв.м., воріт металевих № 2, відповідно до договору дарування від 26.03.2021 року належить ОСОБА_2 ( а.с.200 т.1). Згідно з ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Статтею 4 ЦПК України передбачене право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил. При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Аналогічні роз`яснення викладені у пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)". При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій ст.376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Саме такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року по справі № 201/5625/17 (провадження № 61-6193св21) зроблено висновок, що "відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил. За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих приписах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання". Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України). Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ "Землі України" ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки. Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України. Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної документації". Законом України «"Про регулювання містобудівної діяльності" регламентовано встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Положенням частини другої статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Частиною сьомою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Згідно із статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється. Юридичними фактами, які становлять правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил, з огляду на положення законів України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "!Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «"Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 19.05.2020 року в справі № 274/6267/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області Зозулі Світлани Миколаївни про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту індивідуальної дії, у задоволенні позову відмовлено. Рішенням суду встановлено, що " ОСОБА_1 безотримання дозволуна виконаннябудівельних робіт, що вчинене щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) протягом 2018-2019 років самочинно збудовано будівлю за адресою: АДРЕСА_1 ." ( а.с. 118-124 т.1). Таким чином, із матеріалів справи безспірно вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснив спірне будівництво у порушення будівельних норм та правил, а також без належних дозволів. З матеріалів справи вбачається, що станом на час ухвалення рішення право власності на об`єкт нерухомого майна, про знесення якого, як об`єкту самочинного будівництва, просить позивач належить третій особі ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26.03.2021 року ( а.с.200 т.1). У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України). Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього. Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Аналіз положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19). Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 квітня 2020 року в справі №520/13067/17 зробила висновок про те, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18. Встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівництво з використаним земельної ділянки, що не була відведена забудовнику для цієї мети та в охоронній зоні пам"ятки культурної спадщини " Синагоги, охоронний номер 41". Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України " Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони. До визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять: у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території. У межах зон охорони забороняється проведення робіт з нового будівництва на відстані, меншій за суму подвійної висоти пам`ятки, що охороняється, та висоти запланованої новобудови ( ч. 2 ст. 32 даного ЗУ). Враховуючи вище наведене суд вважає, що самочинне будівництво порушує права інших осіб, а саме, членів територіальної громади в межах якої розташована земельна ділянка, які вправі розраховувати на дотримання фізичними та юридичними особами норм законів, а отже і вправі вимагати усунення порушень цих норм. Крім того зазначені дії відповідача істотно порушують інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини щодо її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Таким чином, суд аналізуючи в сукупності всі досліджені докази по справі, дійшла висновку, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача демонтувати ( знести) об`єкт самочинного будівництва за власний рахунок. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 2481,00 грн ( а.с. 82 т.1). Керуючись ст.4,12-13,76-81,89,141,258,263-265,354ЦПК України,суд в и р і ш и в :

Позовні вимоги Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва задовольнити. Зобов"язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно побудоване приміщення - будівлі, орієнтовною площею : загальною - 97,7 кв. м; забудови - 112 кв.м, в тому числі в охоронній зоні пам"ятки культурної спадщини - 20,1 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2023 року.

Головуючий Т.М.Вдовиченко